Ігнорування податківцями та БЕБ усталеної практики оподаткування лізингових платежів як роялті створює непомірний фіскальний тиск на українські авіалінії. Це може поставити під загрозу цілу галузь, яка, попри війну, продемонструвала рекордні податкові відрахування в розмірі 702 мільйонів гривень.
Цивільне небо України наразі закрите через активні бойові дії. Проте, паралельно з дискусіями про шляхи досягнення миру, експерти розглядають перспективи повоєнного економічного відродження, наголошуючи на необхідності підтримки ключових секторів, здатних стати локомотивами відновлення держави. Серед них – авіаційна галузь, яка на даний момент опинилася у вкрай вразливому становищі. Кримінальні провадження, ініційовані проти українських авіаперевізників через нове трактування лізингових платежів як роялті, несуть значно серйозніші загрози, ніж звичайні податкові суперечки. Йдеться не просто про сплату податків, а про саме існування тих, хто зможе відновити українську цивільну авіацію після завершення війни. Про це пише видання УНН.
Авіакомпанії демонструють стійкість навіть у воєнний час
Існує хибна думка, що через заборону цивільних польотів авіаційна галузь в Україні припинила своє функціонування. Це не відповідає дійсності. Значна частина українських авіаоператорів зуміла адаптувати свою діяльність: вони успішно працюють на міжнародних ринках, виконують закордонні контракти, зберігаючи при цьому українську реєстрацію, кваліфікований персонал та професійні навички. Ба більше, українські авіакомпанії залучені до виконання гуманітарних місій ООН, витіснивши з цього сегменту російських перевізників.
Таким чином, галузь не лише зберегла свій кадровий потенціал, а й продовжує робити внесок у державний бюджет. Згідно з даними Державної податкової служби, у 2025 році підприємства авіаційної сфери сплатили понад 702 мільйони гривень податків, що є найвищим показником за останні вісім років.
Водночас, фінансові звіти самих компаній вказують на протилежну тенденцію. Незважаючи на зростання виручки у деяких операторів, більшість компаній працюють з мінімальною рентабельністю або взагалі є збитковими. Це зумовлено значними витратами на релокацію, технічне обслуговування повітряних суден, страхування та утримання персоналу.
В таких обставинах будь-яке збільшення фіскального навантаження або кримінальні переслідування можуть мати катастрофічні наслідки для галузі.
Нова інтерпретація оподаткування, що створює бізнес-ризики
Галузь цивільної авіації опинилася під колосальним тиском після того, як Державна податкова служба та Бюро економічної безпеки (БЕБ) з 2024 року почали розглядати оподаткування операцій з лізингу повітряних суден у нерезидентів України як сплату роялті.
Хоча протягом десятиліть подібні платежі здійснювалися відповідно до норм міжнародних конвенцій про уникнення подвійного оподаткування, наразі правоохоронці почали класифікувати їх як оплату за використання інтелектуальної власності. На думку слідства, це тягне за собою обов’язок зі сплати додаткових 15% податку.
Від такого підходу до трактування лізингу повітряного транспорту постраждали щонайменше п’ять авіакомпаній, серед яких — МАУ, “Авіакомпанія Константа”, “Урга”, Н3 Operations та “Скайлайн”. Усіх їх намагаються звинуватити у несплаті до українського бюджету додаткових 15% роялті за оренду літаків та вертольотів.
Представники авіаційної галузі наголошують, що така інтерпретація податкового законодавства з боку БЕБ створює додатковий фіскальний тягар та знижує їхню конкурентоспроможність на міжнародному ринку. Крім того, цей підхід суперечить міжнародному праву та підриває репутацію України як надійного партнера з передбачуваною бізнес-средою.
Отже, проблема виходить далеко за межі окремих судових справ. Якщо така правова позиція закріпиться як стала практика, під загрозою опиняться всі українські перевізники, які використовують повітряні судна за угодами міжнародного операційного лізингу. Згодом ця практика може поширитися й на інші галузі, що використовують орендований транспорт, наприклад, залізничну чи сільськогосподарську техніку.
Після війни літаки не з’являться самі по собі
Після відновлення роботи українського неба держава постане перед масштабним завданням – відтворенням регулярного авіасполучення та поверненням на ринок вітчизняних авіаперевізників.
Для цього недостатньо лише відкрити аеропорти. Необхідні дієві авіакомпанії, сучасні літаки, кваліфіковані екіпажі, інженери, технічні бази, навчальні центри та актуальні міжнародні контракти. Найважливіше – створити умови для повернення саме українських компаній, оскільки саме вони здатні генерувати максимальні надходження до бюджету, сприяючи тим самим економічному відродженню.
Якщо до цього часу значна частина українських операторів втратить спроможність працювати через кримінальні переслідування або буде змушена змінити свою юрисдикцію, процес відновлення авіаперевезень може затягнутися на роки. Вакантне місце швидко займуть іноземні компанії, що призведе до втрати стратегічних можливостей.
У такому сценарії Україна ризикує не лише втратити сотні мільйонів гривень податкових надходжень, але й власний авіаційний сектор як такий. Варто нагадати, що наша держава володіє потужним потенціалом у сфері авіаремонту та авіабудування, розвиток якого безпосередньо залежить від функціонування галузі цивільних пасажирських та вантажних перевезень.
Таким чином, дискусія щодо лізингових платежів вже переросла рамки податкового права. По суті, вирішується питання, чи зможе Україна зберегти власних авіаперевізників до завершення війни. Кожне нове кримінальне провадження створює не лише ризики для конкретної компанії, а й надсилає сигнал усьому ринку про непередбачуваність державної політики та правозастосування.
І якщо сьогодні під загрозою опиняються компанії, які навіть за умов закритого неба продовжують функціонувати, сплачувати податки та утримувати українські команди, то після настання миру може постати значно складніше питання: хто саме здійснюватиме польоти під українським прапором.
Порада від АіФ UA:
Ця інформація є надзвичайно важливою для розуміння поточних викликів, з якими стикається українська авіаційна галузь. Уважне стеження за розвитком подій навколо оподаткування лізингових платежів допоможе усвідомити, як державна політика може вплинути на майбутнє відновлення авіаперевезень в Україні та збереження національних авіакомпаній. Це знання актуальне не лише для представників галузі, а й для всіх, хто цікавиться економічним відновленням країни.