Українську промисловість очікує зміна: як нові євроквоти трансформують галузь

“Метінвест”: Стратегічні Інвестиції в Умовах Викликів

“Метінвест” Ріната Ахметова, до повномасштабного вторгнення один із провідних приватних інвесторів в Україні, продовжує вкладати сотні мільйонів доларів у розвиток бізнесу. Однак реалізація нових проєктів дедалі більше обмежується не лише воєнними ризиками, а й посиленням торговельних обмежень з боку Європейського Союзу та ускладненим доступом до фінансування.

Як зазначає видання Delo.ua, про це під час київського форуму Forbes Money 2026 розповів Олександр Водовіз, керівник офісу генерального директора групи “Метінвест”.

Інвестиційні Плани та Реалії

До 2022 року компанія щорічно спрямовувала близько 1 мільярда доларів США (приблизно 40 мільярдів гривень за актуальним курсом) на розвиток виробничих потужностей. Після значних втрат, спричинених війною, обсяги інвестицій зменшилися, але залишаються суттєвими.

“Зараз ця цифра значно менша, оскільки ми втратили половину бізнесу. В середньому інвестуємо 250-280 мільйонів доларів США (приблизно 10-11.2 мільярдів гривень) на рік – як у проєкти підтримки, так і в стратегічні ініціативи”, – зазначив Водовіз.

Пріоритетні Напрями Інвестування

На сьогодні головними напрямами інвестицій компанії є:

• Збереження виробничих потужностей.
• Забезпечення стабільної роботи підприємств.
• Розвиток власної енергетики: через постійні атаки на енергосистему та ризики відключень “Метінвест” активно розбудовує резервні джерела живлення. Компанія вже встановила газопоршневі електростанції загальною потужністю 29 МВт та планує будівництво сонячних електростанцій потужністю 37 МВт.

Міжнародні Проєкти та Інтеграція

Паралельно компанія реалізує масштабні міжнародні проєкти. Ключовим інвестиційним пріоритетом “Метінвесту” за кордоном залишається будівництво заводу з виробництва “зеленої” сталі в Італії. Цей проєкт покликаний не лише зміцнити позиції компанії на європейському ринку, а й забезпечити додаткове завантаження українських гірничо-збагачувальних комбінатів у Кривому Розі, які наразі працюють приблизно на половину потужності. Для цього “Метінвест” планує виробляти в Україні гарячебрикетоване залізо (HBI) з низьким рівнем викидів CO₂ та постачати його на майбутнє італійське підприємство.

Додатково компанія розраховує посилити інтеграцію європейських активів після придбання трубного заводу в Румунії. Нове підприємство планують забезпечувати гарячекатаним прокатом із “Запоріжсталі”.

Бар’єри для Інвестицій

Серед головних перешкод для нових інвестицій у компанії називають ситуацію на європейському ринку сталі. За словами Водовіза, запровадження ЄС нових захисних механізмів, квот та вуглецевого мита (CBAM) впливає на інвестиційні плани навіть сильніше, ніж сама війна.

“Сьогодні всі прагнуть потрапити на європейський ринок. Але Європа захищається: вводить квоти, діє CBAM. І ці чинники впливають на наші інвестиційні плани навіть більше, ніж війна”, – наголосив він.

Ще одним серйозним бар’єром залишається дефіцит доступного фінансування. Через війну українські компанії практично відрізані від ресурсів великих міжнародних банків та інституційних інвесторів. Серед додаткових проблем бізнес наголошує на обмеженнях державних банків, складних комплаєнс-процедурах та відсутності дієвих механізмів страхування воєнних ризиків.

Шляхи Залучення Капіталу

У “Метінвесті” переконані, що для залучення масштабних інвестицій держава має створити сприятливі умови для кредитування промислових та енергетичних проєктів, розширити можливості держбанків та запровадити дієві механізми гарантування й страхування воєнних ризиків.

“Великі інвестиції – це доступ до інституційних інвесторів. Вони прийдуть в Україну тільки тоді, коли буде застрахована хоча б якась частина воєнних ризиків”, – підсумував Олександр Водовіз.

Нагадаємо, “Метінвест” Ріната Ахметова є одним із найбільших інвесторів в українську економіку. З 24 лютого 2022 року компанія вклала понад 28 мільярдів гривень інвестицій. Окрім того, компанію визнали найкращим роботодавцем для ветеранів та студентів-інженерів: зараз на компанію припадає майже третина ветеранів, які повернулися до роботи на підприємства великого бізнесу.

Порада від АіФ UA:

Ця інформація є корисною для розуміння поточного стану інвестиційного клімату в Україні, особливо для великих промислових підприємств. Вона також підкреслює важливість державних механізмів підтримки, страхування та розвитку фінансових інструментів для залучення капіталу, що може бути актуальним для інших бізнесів, які планують розвиватися чи залучати кошти в умовах війни.

Джерело