Авіація та агросектор – стратегічні драйвери української економіки: експерт окреслив шляхи відновлення
Експерти наголошують, що для повоєнного відродження України ключове значення матимуть не лише масштабні міжнародні інвестиції та відбудова зруйнованої інфраструктури, а й чітке визначення пріоритетних галузей для економічного зростання. Голова Комітету економістів України Андрій Новак висловив думку, що авіаційна сфера є однією з найважливіших та найперспективніших для розвитку.
За словами Новака, Україна належить до обмеженої кількості країн світу, які володіють повним циклом авіабудування та обслуговування. Це створює унікальну конкурентну перевагу, охоплюючи весь спектр діяльності – від проєктування й виробництва до ремонту, сервісу та підготовки спеціалістів.
Для економіки України, безумовно, авіаційна сфера є надзвичайно важливою, я б навіть сказав, однією з найбільш перспективних для розвитку. Адже Україна входить до числа небагатьох держав світу, що мають повний цикл авіавиробництва та обслуговування. На сьогодні таких країн у світі налічується близько 20, а з повним циклом – до 15.
– зазначив Андрій Новак.
Після завершення активних бойових дій, держава потребуватиме швидкого відновлення транспортних мереж, забезпечення мобільності робочої сили, стимулювання міжнародної торгівлі та залучення іноземних інвестицій. Цивільна авіація може стати одним із ключових інструментів для прискорення цього процесу.
Авіаційна галузь має потужний мультиплікативний ефект, стимулюючи попит на технічне обслуговування повітряних суден, логістику, ІТ-рішення, інженерні послуги, підготовку кадрів, розвиток аеропортової інфраструктури та суміжних виробництв.
Авіаційна сфера – це один із напрямків, де Україна може відновити та зміцнити свої провідні позиції у світовій економіці. Якщо образно, то ключові сфери розвитку української економіки чітко відображені на державному прапорі: блакитний колір – це небо, тобто авіакосмічна сфера, а зображення пшеничного поля символізує аграрний сектор.
– вважає економіст.
За словами експерта, саме авіакосмічна та аграрна галузі є тими напрямками, де Україна вже має міцні позиції на глобальному ринку та має потенціал для їхнього подальшого посилення.
Авіакосмічна галузь забезпечує найшвидший зв’язок як для переміщення людей, так і вантажів. Космічна галузь, своєю чергою, охоплює всі сучасні комунікаційні технології, від інтернету до прогнозування погоди.
– додав Андрій Новак.
Незважаючи на закрите небо через війну, авіаційна галузь в Україні не припинила існування. Багато авіакомпаній були змушені перенести свою діяльність за кордон, проте вони продовжують утримувати персонал, технічні потужності та виконувати міжнародні контракти, фактично працюючи в умовах виживання. Валютна виручка від їхньої діяльності надходить до бюджету. Крім того, в Україні продовжують функціонувати авіаремонтні підприємства, зберігаючи виробничі компетенції та висококваліфікованих фахівців, які наразі переважно зайняті ремонтом та обслуговуванням військової авіаційної техніки.
Втрата цих можливостей може мати надто високу ціну для держави. Якщо допустити скорочення виробничих потужностей, виїзд інженерів, технічного персоналу та пілотів за кордон або повне згортання частини підприємств, після відкриття неба країна ризикує розпочати відновлення галузі практично з нуля.
Тому держава повинна вживати всіх можливих заходів для збереження авіаційної екосистеми вже зараз. Це включає не лише стратегічне планування повоєнного розвитку, а й створення умов, які допоможуть підприємствам пережити найскладніший період. Зокрема, важливими залишаються питання підтримки виробничих потужностей, збереження кадрового потенціалу, забезпечення прогнозованої регуляторної політики та уникнення додаткового адміністративного чи фіскального тиску на бізнес.
Додаткова інформація
З 2024 року майже всі українські авіакомпанії відчувають значний тиск з боку Бюро економічної безпеки (БЕБ). Слідчі БЕБ порушили низку кримінальних проваджень, у яких фігурують близько 5 українських компаній, що орендують повітряні судна за кордоном у нерезидентів України. БЕБ наполягає на сплаті роялті українськими авіакомпаніями, аргументуючи це використанням інтелектуальної власності. При цьому ігнорується той факт, що транспорт не є інтелектуальною власністю, а між Україною та низкою країн діють конвенції про уникнення подвійного оподаткування. Відповідно до цих угод, українські компанії вже сплачують податки за лізинг у країнах, де зареєстровані лізингодавці. Від дій БЕБ постраждали такі компанії, як МАУ, “Авіакомпанія Константа”, “Урга”, “Н3ОПЕРЕЙШІНС” та “Скайлайн”. Існують також свідчення про аналогічні підходи в інших галузях, зокрема, спроби додатково оподаткувати лізинговий залізничний транспорт та сільськогосподарську техніку.
БЕБ свідомо нехтує судову практику, яка не дозволяє оподатковувати лізинг транспорту як роялті.
Важливо зазначити, що за понад 30 років законодавство щодо оподаткування лізингу в Україні не змінювалося і раніше не викликало запитань з боку податкових та правоохоронних органів. Ситуація змінилася після публікації Державною податковою службою України 24 травня 2024 року роз’яснень щодо оподаткування лізингових операцій авіакомпаніями. Податківці стверджують, що лізинг повітряних суден у нерезидентів слід оподатковувати як роялті, маніпулюючи статтями міжнародних конвенцій про уникнення подвійного оподаткування.
Такий підхід, на думку експерта з транспорту та машинобудування, виконавчого директора Громадської спілки “Українська авіатранспортна Асоціація” Миколи Щербини, є не лише хибним трактуванням податкового права, а й своєрідним “податком на український прапор”, який робить українських авіаперевізників неконкурентоспроможними на світовому ринку.
Порада від АіФ UA:
Ця інформація є надзвичайно важливою для розуміння того, які галузі можуть стати опорою української економіки після війни. Зокрема, збереження та розвиток авіаційної галузі, яка має величезний потенціал, вимагає уваги як з боку держави, так і бізнесу. Важливо стежити за розвитком подій навколо тиску на авіакомпанії, адже це безпосередньо впливає на майбутнє українського неба та економічного відновлення країни.