Зовнішнє перестрахування, яке й досі було обмеженим для України, скоротилося ще більше. Про це заявив заступник міністра економіки та довкілля Єгор Перелигін під час міжвідомчої наради, організованої комітетом Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики 10 серпня.
За словами заступника міністра, якщо 1 червня ємність зовнішнього перестрахування для України становила близько 1-1,5 млрд доларів, то зараз ця цифра майже нульова. Раніше, наприклад, компанія Lloyds надавала Україні близько 300-400 млн доларів перестрахувального капіталу за досить високими ставками 5-6%, а іноді й 8%. Сьогодні ж на ринку Lloyds пропонуються лише ситуативні варіанти за ціною 8-12%, що є нереалістичним, підкреслив Перелигін.
Він зазначив, що навіть якщо стимулювати місцевих страховиків страхувати український бізнес, який зазнав збитків, вони не зможуть перестрахувати жодних ризиків.
«Тому наразі ми розробляємо механізм універсальної системи страхування та консультуватимемося з бізнесом. Ми вже контактували, наприклад, з паливним сектором, провели кілька секторальних нарад. Також плануємо взаємодіяти з роздрібним сектором, логістами, енергетиками та іншими галузями. Зараз ми працюємо над цим механізмом», — зазначив він.
Перелигін також повідомив, що Мінекономіки підготувало та подало на узгодження зміни до постанови №1541, яка запровадила державний механізм страхування та компенсації воєнних ризиків для бізнесу через Експортно-кредитне агентство (ЕКА).
Ці зміни розширюють покриття страхування для паливного сектору. Окрім приміщень та обладнання АЗС, страхуватимуться також резервуари, запаси пального, пальне в транзиті та транспорт для його перевезення. Крім того, до переліку застрахованого майна додано сільськогосподарську техніку для підтримки агросектору та важкі вантажні автомобілі (категорії С, вантажопідйомністю від 7,5 тонн) для підтримки логістики та продуктового ритейлу. Також пропонується поширити програму на Київ та Київську область, які вважаються територіями підвищеного ризику, та дозволити страхувати орендоване майно.
«Це те, що ми зробили наразі. Я повністю згоден з Данилом Олександровичем (голова фінкомітету Гетманцев), що система не є ідеальною і потребує подальшого швидкого доопрацювання та додаткових конкретних рішень. Додам, що з точки зору документообігу ми дещо спрощуємо бюрократичні процедури для цього механізму», — зазначив він.