БЕБ під вогнем критики: Звинувачення у маніпуляціях зі звітами про відшкодування збитків
Правоохоронний орган, Бюро економічної безпеки (БЕБ), опинився в епіцентрі гучного скандалу. Керівництво БЕБ звинувачують у фальсифікації звітності щодо відшкодованих державі збитків, що ставить під сумнів ефективність роботи відомства та потребує негайного розслідування. Експерти вимагають покарання винних посадовців.
За словами судді у відставці Олександра Ситникова, ситуація навколо звіту БЕБ за 2025 рік, де керівництво було звинувачене у наданні неправдивих даних про відшкодування збитків державі, вимагає ґрунтовного внутрішнього розслідування. Він наголосив на необхідності притягнення винних посадовців до відповідальності.
Звіт БЕБ: Цифри, що викликають запитання
Під час обговорення річного звіту Бюро економічної безпеки, голова Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев публічно висловив сумніви щодо достовірності представлених даних. Представники БЕБ заявили про відшкодування 3,8 мільярда гривень збитків у 2025 році. Однак, згідно з аналізом документів, проведеним комітетом, значна частина цієї суми (близько 2,8-2,9 мільярда гривень) насправді є надходженнями за попередні періоди (2022–2024 роки).
“Ви публікуєте, оголошуєте недостовірні дані, ви цим дискредитуєте і себе, і нас, і всю нашу справу. Так не може бути. Дивіться, ви зазначили в звіті, що за результатами 2025 року відшкодовано збитків державі грошима, тільки що Ви це підтвердили, на суму 3,8 мільярда гривень. Аналіз, проведений нами, вашої ж наданої нам інформації, свідчить про те, що 2,8-2,9 мільярда гривень – це взагалі не 2025 рік. Це з 2022 по 2024. Навіщо Ви пишете недостовірні дані в звіті БЕБ?” — поставив запитання Гетманцев керівництву БЕБ, проте відповіді не отримав.
– Данило Гетманцев
Гетманцев також зазначив, що якщо враховувати лише фактичні надходження за 2025 рік, то сума відшкодування становить лише близько 47 мільйонів гривень, що кардинально відрізняється від заявлених 3,8 мільярда гривень.
Розслідування неправдивої звітності – нагальна потреба
На думку Олександра Ситникова, першочерговим завданням є з’ясування того, хто саме формував сумнівні показники та чому до офіційного звіту потрапила інформація, яка викликала серйозні запитання у парламентського комітету.
-
“Тут має бути звернення до БЕБ щодо проведення службового розслідування, хто надавав такі дані, чому. Тобто, спочатку має бути службове розслідування, а потім дисциплінарна відповідальність”, — зазначив Ситников.
– Олександр Ситников
-
Він підкреслив, що будь-який громадянин має право звернутися до Бюро економічної безпеки з вимогою провести відповідну перевірку, а правоохоронний орган зобов’язаний відреагувати на таке звернення.
-
“БЕБ – це правоохоронний орган. Звернутися може будь-яка особа щодо проведення службового розслідування, а вони просто зобов’язані відреагувати”, — пояснив суддя у відставці.
– Олександр Ситников
Ситников наголосив, що маніпуляції з даними у звітності БЕБ — це не лише введення в оману профільного парламентського комітету, а й суспільства загалом, адже ця інформація є публічною і має бути достовірною.
Денис Нев’ядомський, президент Всеукраїнської асоціації суддів у відставці, вважає, що наслідки для керівництва БЕБ можуть бути серйознішими, ніж дисциплінарна відповідальність. Він припускає можливість службових правопорушень та навіть притягнення посадовців до кримінальної відповідальності.
“Це службові злочини. Окрім загальних статей за службове підроблення (ст. 366 ККУ) та зловживання владою (ст. 364 ККУ), у цьому випадку діють особливі норми: перешкоджання діяльності народних депутатів та комітетів (ст. 351 ККУ) – надання завідомо неправдивої інформації на запит чи під час звітування перед комітетом ВРУ карається штрафом, арештом або обмеженням волі на строк до трьох років.”
– Денис Нев’ядомський
Криза довіри до БЕБ: Корупція та тиск на бізнес
Скандал із недостовірністю звітності став ще одним епізодом у низці претензій до роботи Бюро економічної безпеки. Останнім часом БЕБ опинилося в центрі уваги через корупційні скандали та критику щодо спроб тиску на авіабізнес, що ставить під загрозу його існування.
Довіра до Бюро: Подальші виклики
Актуальні претензії до діяльності Бюро економічної безпеки посилюються через викриття співробітників на корупції, критику з боку бізнес-спільноти щодо використання кримінальних проваджень як інструменту тиску, а також дискусії про необхідність ретельної перевірки справ, які розслідує бюро.
-
За інформацією Генерального прокурора Руслана Кравченка, було викрито старшого детектива територіального управління БЕБ у Київській області та аналітика центрального апарату Бюро. Обидва зловживали службовим становищем для отримання неправомірної вигоди.
-
За даними слідства, один з них вимагав 15 000 доларів США (приблизно 598 500 грн за курсом 2026 року) у чоловіка, який фігурував у справі про підробку грошей, обіцяючи не притягувати його повторно до відповідальності. Інший посадовець за 2 000 доларів США (приблизно 79 800 грн за курсом 2026 року) пообіцяв сприяти у видачі ліцензії на зберігання пального через свої зв’язки у податковій службі.
-
“Система, яка має захищати економіку держави, не може бути місцем для тих, хто намагається використати посаду для власного збагачення”, — наголосив Генеральний прокурор Руслан Кравченко.
– Руслан Кравченко
Опитані УНН народні депутати висловили думку про необхідність проведення аудиту кримінальних проваджень, які розслідує БЕБ, з метою виявлення замовних справ. Вони також підкреслили потребу в перезавантаженні та очищенні правоохоронного органу.
Показовим кейсом для перевірки законності розслідувань БЕБ є низка справ проти українських авіаперевізників, зокрема МАУ, “Авіакомпанія Константа”, “Урга”, “Н3ОПЕРЕЙШІНС” та “Скайлайн”. БЕБ розслідує справи щодо сплати роялті за лізинг повітряних суден в іноземних компаній-нерезидентів. Бюро вважає, що такі платежі мають здійснюватися в Україні, ігноруючи той факт, що транспорт не є об’єктом інтелектуальної власності. Крім того, між Україною та низкою країн діють конвенції про уникнення подвійного оподаткування, згідно з якими українські компанії сплачують податки за лізинг у країнах резидентства лізингодавців.
Ця правова конструкція, яка не має законодавчого підґрунтя, стала основою для кримінальних проваджень за ухилення від сплати податків. Однак, така позиція суперечить міжнародній практиці та сформованим судовим рішенням в Україні, де суди неодноразово ставали на бік бізнесу, підтверджуючи, що лізинг транспорту не є роялті.
Експерти з питань права, оподаткування та міжнародного оподаткування, опитані УНН, також підтримують цю позицію. Вони наголошують на пріоритеті міжнародних конвенцій про уникнення подвійного оподаткування над внутрішніми трактуваннями податкових органів, а також на тому, що лізингові платежі за транспорт не можна прирівнювати до роялті.
Таким чином, кримінальні провадження проти авіакомпаній все більше нагадують не боротьбу зі злочинами, а спробу створення штучного податкового спору через механізми кримінального переслідування.
Порада від АіФ UA:
Ця новина є важливою для громадян, адже вона висвітлює проблеми з прозорістю та відповідальністю правоохоронних органів. Заяви про можливі фальсифікації у звітності БЕБ підкреслюють необхідність посилення громадського контролю та незалежних розслідувань. Це допоможе забезпечити, щоб державні установи діяли виключно в інтересах суспільства, а не для досягнення власних цілей.