Перезавантаження БЕБ: чому перевірку варто почати з кримінальних справ проти авіакомпаній
Останні корупційні скандали, що вибухнули навколо Бюро економічної безпеки України (БЕБ), знову актуалізували питання щодо ефективності роботи цього органу, створеного задля захисту економіки держави. Затримання посадовців БЕБ за підозрами в отриманні неправомірної вигоди та маніпуляціях із кримінальними провадженнями лише посилюють суспільні сумніви: чи справді БЕБ виконує свою основну функцію – боротьбу з економічною злочинністю, а не створює додаткові перешкоди для бізнесу?
Корупційні схеми в БЕБ
За словами Генерального прокурора Руслана Кравченка, в межах двох окремих кримінальних проваджень викрито старшого детектива територіального управління БЕБ у Київській області та аналітика центрального апарату Бюро. Обидва посадовці, як стверджується, зловживали службовим становищем з метою особистого збагачення.
За версією слідства, один із них вимагав 15 тисяч доларів США (приблизно 590 000 ₴ за поточним курсом) у особи, яка раніше фігурувала у справі про виготовлення та збут фальшивих грошей. Приводом для вимагання стала обіцянка не притягувати цю особу до кримінальної відповідальності вдруге. Інший посадовець запропонував представниці підприємства допомогти з отриманням ліцензії на зберігання пального, використовуючи свої зв’язки в податковій службі, за винагороду у 2 тисячі доларів США (близько 79 000 ₴).
Система, яка покликана захищати економіку держави, не може бути осередком для тих, хто прагне використати посаду для власного збагачення.
– наголосив Генеральний прокурор Руслан Кравченко.
Народні депутати, з якими поспілкувалося видання УНН, висловилися за необхідність проведення аудиту кримінальних проваджень, що розслідуються БЕБ, з метою виявлення випадків їхньої замовності. Вони також наголосили на потребі повного перезавантаження та очищення цього правоохоронного органу.
Надалі необхідний аудит кримінальних проваджень, перевірка законності їх відкриття – все це входить до повноважень органів прокуратури. Тому, я вважаю, їм слід приділити більш пильну увагу діяльності БЕБ.
– зазначив Володимир Ватрас, голова підкомітету з питань організації та діяльності адвокатури, органів надання правової допомоги Комітету Верховної Ради України з питань правової політики.
Очевидно, що першочергової перевірки потребують ті кримінальні провадження, які вже викликають суспільний резонанс і мають ознаки тиску на бізнес. Одним із найбільш показових прикладів таких справ на сьогодні є провадження проти низки українських авіакомпаній, які використовують лізингові схеми для отримання повітряних суден.
П’ять авіакомпаній під прицілом БЕБ
Як раніше повідомляло видання УНН, БЕБ веде розслідування низки кримінальних проваджень стосовно щонайменше п’яти українських авіаперевізників. Серед них – МАУ, “Авіакомпанія Константа”, “Урга”, “Н3ОПЕРЕЙШІНС” та “Скайлайн”. Ці авіакомпанії орендують повітряні судна за кордоном у компаній-нерезидентів України. У Бюро переконані, що українські авіакомпанії мали б сплачувати в Україні роялті – збір за використання інтелектуальної власності. При цьому повністю ігнорується той факт, що транспортні засоби не є об’єктами інтелектуальної власності. Крім того, між Україною та низкою країн діють угоди про уникнення подвійного оподаткування, відповідно до яких українські компанії сплачують податки саме за лізинг у країнах, де зареєстровані лізингодавці.
Саме на цій, законодавчо необґрунтованій, правовій конструкції базуються кримінальні провадження щодо ухилення від сплати податків. Проте, проблема полягає в тому, що така позиція суперечить як міжнародній практиці, так і вже сформованим судовим рішенням в Україні.
Чому експерти вважають ці справи безпідставними
Українські суди вже неодноразово розглядали подібні спори, що стосуються оренди та лізингу транспортних засобів у нерезидентів.
Зокрема, у справі ТОВ “Рейл Лоджистік” суд чітко зазначив, що транспортні засоби не є об’єктами інтелектуальної власності, а отже, платежі за їх оренду чи лізинг не можуть вважатися роялті. Аналогічні рішення різних інстанцій судів були й в інших спорах – судді ставали на бік бізнесу. Таким чином, українська судова практика підтверджує позицію, яка є очевидною для міжнародного ринку: літак, вертоліт чи залізничний вагон є транспортним засобом, а не об’єктом авторського чи патентного права.
Цю точку зору поділяють і профільні юристи, податкові експерти та фахівці з міжнародного оподаткування, опитані УНН. Вони підкреслюють, що міжнародні конвенції про уникнення подвійного оподаткування мають пріоритет над внутрішніми трактуваннями податкових органів, а лізингові платежі за транспорт не можуть прирівнюватися до роялті.
З огляду на це, кримінальні провадження проти авіакомпаній дедалі більше нагадують не боротьбу з економічними злочинами, а спробу створити штучний податковий спір через механізми кримінального переслідування.
Ризики для всієї галузі
Ситуація є надзвичайно небезпечною, зважаючи на стан української цивільної авіації. Через повномасштабне вторгнення російських військ українське небо залишається закритим для цивільних повітряних суден. Вітчизняні авіакомпанії змушені працювати за кордоном, несучи додаткові витрати на базування флоту, утримання персоналу та підтримку льотної придатності літаків.
Водночас саме ці компанії продовжують забезпечувати роботою українських пілотів, інженерів, технічний персонал, зберігаючи виробничі компетенції. Ці ресурси після завершення війни стануть фундаментом для розвитку цивільної авіації та повоєнного відновлення економіки.
Авіаційна сфера – це одна з галузей, де Україна може відновити та розвинути свої провідні позиції в глобальній економіці. Якщо говорити образно, то ключові напрямки розвитку української економіки чітко відображені на державному прапорі: блакитний колір – це небо, тобто авіакосмічна галузь, а пшеничне поле – аграрна сфера.
– зазначив Андрій Новак, голова Комітету економістів України.
Крім того, експерти неодноразово наголошували, що цивільна та військова авіація в Україні фактично утворюють єдину екосистему. Ті самі інженери, ремонтні підприємства та технічні спеціалісти працюють як для цивільного сектора, так і для оборонних потреб.
Тому будь-який необґрунтований тиск на цивільних авіаперевізників сьогодні завдає удару не лише по бізнесу, а й по стратегічних можливостях держави в майбутньому. Якщо міжнародні лізингодавці, через переслідування авіабізнесу з боку БЕБ, почнуть розглядати Україну як юрисдикцію з непередбачуваними податковими ризиками та вільним трактуванням міжнародного права, це може призвести до відмови від співпраці з українськими операторами. Для галузі це означатиме втрату доступу до літаків, зростання витрат та подальше скорочення діяльності.
БЕБ потребує комплексного аудиту
Політолог Віктор Бобиренко вважає, що останні скандали підтверджують необхідність перегляду питання перезавантаження Бюро економічної безпеки та посилення контролю за його діяльністю. Він наголошує, що в будь-якій правоохоронній структурі мають функціонувати механізми внутрішньої безпеки, які запобігатимуть використанню кримінальних проваджень як джерела незаконного збагачення.
Необхідно знову порушувати ці питання (щодо перезавантаження БЕБ – ред.), привертати до них увагу, щоб вони були на слуху. Це включає й перезавантаження, зміну керівництва. Хтось мусить нести відповідальність за подібні дії.
– наголосив Бобиренко в коментарі УНН.
Колишній заступник директора Державного бюро розслідувань Олександр Бабіков також переконаний, що боротьба з корупцією неможлива без системних змін. На його думку, одним із ключових напрямків реформи має стати унеможливлення розслідування замовних кримінальних справ, які відкриваються виключно для тиску на бізнес або вимагання коштів.
Протидія корупції – це передусім системний підхід. По-перше, унеможливити розслідування замовних справ, які реєструються та починаються виключно з метою вилучення грошових коштів у підприємців чи громадян. Це починається зі зменшення державного регулювання… І, звісно, справедливий суд.
– зазначає він.
Експерт також звертає увагу на проблему використання кримінального процесу як інструменту тиску через обшуки, арешти майна та блокування роботи підприємств. “Усі розуміють: провели обшук, наклали арешт на майно, взяли під варту – ніхто не заглиблюється в причини, чи є там злочин. Але всі усвідомлюють, що ніхто не поверне арештоване майно, доки не будуть сплачені кошти. І слідчий суддя краще десять разів відмовить захиснику в поверненні майна, аби не псувати стосунки з правоохоронцем”, – додав Бабіков.
Очевидно, що якщо держава справді прагне очистити БЕБ від корупційних ризиків та відновити довіру бізнесу, аудит кримінальних проваджень має стати одним із перших кроків нового керівництва органу. І починати його варто саме зі справ щодо лізингу повітряних суден.
Причина проста: практично всі незалежні експерти, опитані УНН, дійшли висновку, що правових підстав для кримінального переслідування авіакомпаній у цих випадках немає. Більше того, наявна судова практика свідчить про протилежне до позиції слідства.
Тому саме ці провадження можуть стати своєрідним тестом на готовність БЕБ відмовитися від сумнівних справ, які мають ознаки тиску на бізнес.
Порада від АіФ UA:
Ця новина є надзвичайно важливою для українського бізнесу, особливо для авіаційної галузі. Вона піднімає актуальні питання щодо корупції в правоохоронних органах та необхідності реформування БЕБ. Для підприємців, які стикаються з подібними ситуаціями, важливо знати про можливі безпідставні кримінальні провадження та права, які вони мають. Ця інформація допоможе краще розуміти ризики та захищати свої інтереси.