Авторська колонка від фахівчині у фінансовій галузі та співзасновниці Concord Fintech Solutions Олени Сосєдки
Всього лише одне покоління тому, економічна незалежність для представниць прекрасної статі була скоріше рідкістю, ніж звичайним явищем. Сьогодні обстановка значно трансформувалася, хоча й неоднаково в кожній частині світу. У більшості демократичних держав, жінки все більш енергійно долучаються до формування власного капіталу: розвивають кар’єру в технологічних галузях, засновують підприємства, працюють у міжнародних корпораціях і досягають нового рівня матеріальної самостійності.
Тому ключове питання вже давно звучить не як “чи може жінка вкладати кошти?”, а як “в що і з якою метою жінка вкладає кошти сьогодні?”.
Жіночий інвестиційний портфель – це цілий всесвіт. Він чуттєвий, організований, інтуїтивний і разом з тим математично вивірений. Раніше я писала про інвестиції в сумки, про те, які дорогоцінні камені варто купувати, про збільшення капіталу за допомогою цінних паперів і про інвестиції у власний розвиток. Цього разу пропоную розглянути фінансову активність жінок, які є складовою глобального інвестиційного простору.
Одна з найбільш визначних для мене особисто – Терезія Ґоу. Це одна з найвідоміших венчурних інвесторок Кремнієвої долини. Вона народилася в Індонезії, отримала освіту в Браунівському університеті, а потім стала першою жінкою-партнеркою в легендарному фонді Accel.
Саме там вона була частиною інвестиційної команди, яка працювала з перспективними технологічними компаніями, наприклад Facebook. А через кілька років під її орудою у фондах Acrew Capital вже знаходилося півтора мільярда доларів. Окрім цього, вона стала однією з тих, хто першими почав вкладати кошти у технологічні проєкти, що змінюють фінанси та кібербезпеку: Chime – цифровий банк, що полегшує щоденні фінансові операції; Gusto – сервіс, який автоматизує заробітну плату та HR-процеси для малого бізнесу; Coinbase – одна з провідних криптобірж у світі. Серед інших інвестицій – Bilt Rewards, що винагороджує витрати на оренду, Vanta, який забезпечує автоматизацію безпеки для компаній, та Klar, фінтех-платформа для цифрового банкінгу за межами США.
Крім того, Acrew активно підтримує компанії, які займаються захистом мереж Cato Networks, криптобезпекою CipherTrace чи новими моделями страхування, як Pie Insurance.
Особисто я вважаю, що найбільший капітал Терезії Ґоу – це вміння передбачати, яким буде наше щоденне життя через п’ять чи десять років. Адже вона вкладає кошти не в ринок, а в потреби людей майбутнього. Отже діяльність компанії, в якій працює Терезія, може стати гарною порадою про те, куди інвестувати гроші та який напрям діяльності вибирати для стабільного прогресу.
Ще одна жінка, діяльність якої не може не захоплювати, – Кармен Бускетс. Її вчинки безпосередньо демонструють, наскільки неординарно вона розмірковує. Там, де інвестори бачать цифри, вона бачить настрій покоління. Там, де ринок підраховує маржу, вона відчуває, як змінюється естетика епохи.
Лише уявіть, на початку 2000-х, коли більшість модних домів ще боялися навіть слово “онлайн”, а інтернет функціонував повільно та був скоріше винятком у використанні, ніж правилом для звичайної людини, з’явився сайт Net-a-Porter. Цей проєкт, створений редакторкою модних журналів Наталі Масненет, спочатку нагадував сміливу ілюзію, а не бізнес-модель.
Наталі Масненет ще чверть століття тому вважала, що жінка повинна мати можливість придбати сукню так само просто, як перегорнути сторінку глянцю. У своїй лондонській квартирі вона запустила сайт, що поєднав розкіш і технологію, зі стартовим капіталом £1,3 млн. Ці кошти Наталі Маснет отримала завдяки своєму чоловікові, французькому менеджеру хедж-фонду Арно Маснету.
Кармен Бускет побачила в цій ідеї майбутнє. За плечима Бускетс вже був досвід створення fashion-простору в Каракасі – першої в Латинській Америці галереї-дизайн-бутика, яка існувала на перетині мистецтва та бізнесу. Вона чудово розуміла, що мода – це не тільки тканини та силуети, це мова, якою соціум говорить про себе. І коли Наталі Масненет запропонувала їй підтримати Net-a-Porter, Кармен стала не просто інвесторкою, а співзасновницею у сенсі ідеї: вона принесла не тільки гроші, а й переконання, що розкіш готова перейти в цифровий світ.
Сучасний Net-a-Porter – це набагато більше, ніж онлайн-магазин. Він став новою екосистемою моди, об’єднав редакційний підхід Vogue, високий рівень сервісу та технологічну інфраструктуру.
Net-a-Porter ніколи не була публічною “біржевою” компанією, тому не має класичної ринкової капіталізації. Однак її зростання можна оцінити виходячи з вартості компанії на різних етапах.
Наприклад, коли швейцарський холдинг Richemont у 2010 році запропонував викупити її за приблизно £350 млн, це вже була значна вартість для молодого цифрового ритейлера, який починався з £1,3 млн.
А ще через кілька років, після злиття з Yoox у YOOX Net-a-Porter Group, аналітики оцінювали тільки сам Net-a-Porter приблизно в €1,5 млрд, що для онлайн-ринку luxury було дуже вагомою цифрою.
І хоча сьогодні Net-a-Porter працює в складі великого холдингу, подібні оцінки яскраво демонструють, як ідея купувати розкіш онлайн, яка колись здавалася фантазією, перетворилася на мільярдний бізнес з реальними глобальними обсягами.
І остання на сьогодні, але не в моєму серці – Венді Ю. Вона виросла в провінції Чжецзян у Китаї в родині підприємців і з дитинства спостерігала, як працює бізнес зсередини. Освіту здобувала у Великій Британії – у London College of Fashion, а бізнесові дисципліни вивчала в Кембриджі та Колумбійському університеті. Така комбінація: китайська практичність і британсько-американська школа стала її особистим інвестиційним “капіталом”, ще до появи перших реальних мільйонів.
Донька забезпечених батьків, що отримала освіту в престижних університетах, у 2015 році заснувала компанію Yu Capital. Яка згодом перетворилася на Yu Holdings – інвестиційну платформу, що функціонує на перетині технологій, моди, культури та креативної економіки. Це не фонд у класичному розумінні: це приватний інвестиційний холдинг, який Ю розвиває на власні кошти та родинний капітал.
Першими її інвестиціями стали модні бренди, які вміли працювати з ідеями, а не тільки з тканинами. Вона вклала кошти у Mary Katrantzou – лондонський бренд, який спирався на цифрові принти і нове бачення естетики. Паралельно вона інвестувала у ASAP54 – пошукову платформу моди, що згодом стала частиною Farfetch. Це були не хаотичні проєкти, а точні ставки на бренди, здатні формувати нові культурні коди.
Поступово Ю розширила портфель і в бік технологій. У Китаї вона підтримала такі компанії, як DiDi – найбільша мобільна транспортна платформа країни та Tujia – китайський аналог Airbnb. Її інвестиції демонструють здатність бачити не окремі продукти, а зміни у поведінці мільйонів людей – у тому, як вони пересуваються, живуть, споживають досвід.
Ю не обмежилася комерційними проєктами. Вона стала редактором у Vogue China, а згодом – одним із ключових приватних меценатів світової модної індустрії. Спільно з Пекінською асоціацією моди та Fédération de la Haute Couture et de la Mode вона заснувала Yu Prize – премію, яка відкриває китайським дизайнерам шлях на світові подіуми. Переможці не лише отримують фінансування, а й потрапляють у міжнародні шоу та колаборації, що раніше були доступні лише великим модним домам.
Жінки, про яких я розповіла вам сьогодні, дуже різні, але їхні інвестиції схожі в одному: вони не будують стіни, вони будують горизонти. Вкладають у технології, які змінюють спосіб мислення. У бренди, які задають культурні напрямки. У мистецтво, яке з часом набуває цінності.
Дорогі читачки, пам’ятайте, фінансова незалежність нового покоління жінок – це не боротьба за існування і не спроба наздогнати когось. Це вміння створювати власну систему координат, власний темп, власний портфель. Тому що, врешті-решт, жінка інвестує не тільки в активи. Вона інвестує в життя, яким хоче жити. І ця стратегія завжди має найкращу прибутковість.