CBAM несе ризики, зокрема для ГМК України / Depositphotos
Профспілкові об’єднання з галузі металургійної та гірничовидобувної діяльності висловлюють занепокоєння через негативні наслідки від впровадження механізму прикордонного вуглецевого регулювання (CBAM – Carbon Border Adjustment Mechanism) з 2026 року на українську економіку та звернулись до посла ЄС Катаріни Матернової.
Як інформує Delo.ua, про це йдеться в заяві Профспілки металургів і гірників України (ПМГУ).
У профспілці підкреслюють, що введення СВАМ на загальних засадах “може завдати руйнівного удару”.
“Працюючи в обставинах активних бойових дій, розірваних шляхів постачання, критичної нестачі працівників, українська індустрія не має резерву міцності, який би дав змогу впоратися з його впровадженням. Для секторів, які втратили активи внаслідок війни, особливо для ГМК, де зруйновано близько 40% потужностей, це – непосильна задача”, – підкреслюють у ПМГУ.
Також зазначається, що застосування СВАМ під час повномасштабної війни становить загрозу втрати робочих місць і збільшує напруженість у прифронтових областях, особливо у важливих для утримання лінії фронту містах: Запоріжжі, Нікополі, Павлограді, Кривому Розі та Дніпрі.
Перші результати для “ArcelorMittal Кривий Ріг” від CBAM
Минулого тижня “ArcelorMittal Кривий Ріг” (АМКР) оголосило про вимушену призупинку роботи цеху блюмінг прокатного департаменту у II кварталі 2026 року.
Голова первинної організації ПМГУ підприємства Наталія Маринюк пояснила, що головною причиною ухвалення цього кроку стало рішення Єврокомісії щодо введення CBAM з 1 січня 2026 року “без врахування об’єктивних економічних і ринкових умов, в яких діють українські виробники під час війни”.
“Реалізація CBAM у період військового стану в Україні несе серйозну небезпеку для української металургії, яка є експортноорієнтованою та має високий рівень вуглецевої інтенсивності. Ключові наслідки охоплюють втрату конкурентноздатності через додаткові витрати на CBAM-сертифікати та збільшення собівартості продукції, можливе зменшення експорту, зупинку виробничих потужностей та, як наслідок, зменшення кількості робочих місць, а на рівні держави – падіння ВВП та податкових надходжень”, – додала вона.
Отже, додаткові витрати на доступ до ринку ЄС для “ArcelorMittal Кривий Ріг” складуть $60-90 за тонну, що зробить продукцію неконкурентною у порівнянні з європейськими або менш вуглецево інтенсивними виробниками. З цієї причини європейські покупці підприємства вже припинили всі замовлення, що призвело до втрати 1,25 млн тонн експорту, запланованого на 2026 рік, додають у профспілці.
Рішення ЄК і заклики до послаблення введення СВАМ
У Профспілці металургів і гірників України акцентують увагу на тому, що Єврокомісія не взяла до уваги аргументи українських посадовців щодо застосування ст. 30.7 Регламенту CBAM (ЄС) 2023/956, яка передбачає можливість відстрочення або коригування застосування CBAM для країн, які постраждали від непередбачуваних, виняткових і неспровокованих подій, що завдають значної шкоди економічній та промисловій інфраструктурі. Ця норма є інструментом для звільнення українського експорту від CBAM на час воєнного стану.
“Якщо Єврокомісія не ухвалить рішення щодо пільгового або перехідного періоду для українських виробників, то, зокрема на “АрселорМіттал Кривий Ріг”, це може призвести, окрім припинення експлуатації цеху блюмінг прокатного департаменту, ще й до зупинки доменної печі та частини переробних виробничих потужностей, наслідком чого стане скорочення робочих місць і виведення частини персоналу у простій”, – зазначено у повідомленні.
Первинна організація профспілки АМКР зараз проводить консультації з керівництвом щодо працевлаштування цих співробітників в інших підрозділах всередині підприємства з можливістю перекваліфікації за рахунок компанії та збереження для них соціальних виплат та гарантій, передбачених діючим законодавством України.
Також ПМГУ запропонувала звернутися до європейської сторони із закликом вжити заходів для полегшення процесу впровадження СВАМ в Україні.
Серед них можуть бути:
- подовження терміну перехідного періоду;
- введення окремих механізмів підтримки українських виробників;
- створення спеціальних фондів фінансової допомоги та переобладнання виробничих потужностей;
- залучення представників профспілок до діалогу щодо практичної реалізації механізму вуглецевого коригування.
Ініціативу підтримали ФПУ, профспілки вугільної, хімічної промисловості, енергетики, виробництва будівельних матеріалів та агропромислового комплексу. Відповідний лист надіслано Матерновій.