-
Степан Крьока
журналіст секції "Промисловість та енергетика"
ArcelorMittal за 20 років діяльності вклав у розвиток свого українського активу понад $11 млрд
За 20 років діяльності ArcelorMittal вклав в криворізьке підприємство більше $11 млрд, а також перерахував державі більше 120 млрд грн податків. За період роботи фірма модернізувала виробництво, зменшила сумарні викиди на 84%, профінансувала соціальні проєкти на сотні мільйонів гривень та надала підтримку громадам під час війни. Але сьогодні “АрселорМіттал Кривий Ріг” застерігає: в умовах нерегульованого збільшення тарифів природних монополій для промисловості існують значні ризики для подальшої роботи в Україні.
Найбільший іноземний інвестор
Перша широка інвестиційна програма “Криворіжсталі” з’явилася незабаром після приватизації фірми компанією Mittal Steel. Це стало лише першим етапом до екологічної модернізації підприємства, що було засновано ще за часів Радянського Союзу, до сучасних вимог. Загалом з 2006 року “АрселорМіттал Кривий Ріг” вклав лише у природоохоронні заходи понад 12 млрд грн. У рамках цього концерн реконструював 83 і побудував 56 нових високоефективних газоочисних установок. З 2006 року сумарні викиди в атмосферу були зменшені на 84%.
Загалом ArcelorMittal за 20 років діяльності вклав у розвиток свого українського активу більше $11 млрд, що перевищує суму, яку компанія сплатила державі за придбання “Криворіжсталі” у 2005 році. За період роботи в Україні “АрселорМіттал Кривий Ріг” перерахував до державного бюджету більше 114 млрд грн (враховуючи перше півріччя 2025).
Найбільші інвестиційні проєкти в “АрселорМіттал Кривий Ріг” за 20 років:
Навіть попри війну фірма не припиняє вкладати кошти в український актив — концерн щороку закладає у фінансовий план капіталовкладення в обсязі $150 млн. Зараз найбільшим проєктом компанії залишається спорудження нового хвостосховища площею більше 500 Га. Цей проєкт було розпочато ще у 2020 році, а його вартість оцінюється у $180 млн. Також виконується проєкт з перебудови системи транспортування руди в межах одного з кар’єрів, що дасть можливість продовжувати розробляти поклади залізної руди у довгостроковій перспективі. Крім того, компанія виконує чимало дрібних проєктів у металургійному виробництві, що спрямовані на зменшення собівартості та збільшення енергоефективності. “АрселорМіттал Кривий Ріг” модернізує локомотивний парк та вкладає кошти в охорону праці.
Лідер в сфері соціальної відповідальності
“АрселорМіттал Кривий Ріг” — найбільший роботодавець в місті. Разом із дочірніми компаніями підприємство забезпечує роботою понад 18 тисяч співробітників, а також є головним наповнювачем бюджетів місцевих громад. За 20 років діяльності компанія спрямувала більше 5,6 млрд грн на соціальний розвиток і благодійність Основними напрямками таких програм є охорона здоров’я, освіта, розвиток місцевих громад і екологія.
У 2021 році підприємство підписало меморандум з міською владою, в рамках якого профінансувало важливі для Кривого Рогу проєкти на суму 100 млн гривень. Серед таких проєктів – масштабний ремонт ЛОР-центру криворізької лікарні №2, де надається екстрена інтенсивна отоларингологічна допомога.
Після початку повномасштабної війни підприємство зосередилось на гуманітарній допомозі цивільним жителям міст та селищ, які постраждали внаслідок війни, підтримці внутрішньо переміщених осіб та допомозі лікарням. Сумарний обсяг благодійної допомоги, яку компанія надала від початку війни, склав більше 710 млн грн.
За допомогою платформи збору коштів UNICEF зібрав на початку повномасштабного вторгнення майже $3 млн, після чого компанія подвоїла цю суму до $6 млн. Також “АрселорМіттал Кривий Ріг” направив хірургічне обладнання та засоби для лікування ран на суму $350 тисяч доларів для двох криворізьких лікарень та медзакладу Новопілля Криворізького району. Крім того, компанія передала медичне обладнання на суму $250 тисяч лікарням Львова, які приймали основну частину поранених військових і цивільних.
Підприємство є лідером у реінтеграції ветеранів. На сьогодні понад 3 тисячі працівників підприємства захищає Україну від ворога. Ті з них, хто повертається з війни, успішно реінтегруються в соціум саме завдяки заходам компанії.
Роботу підприємства з ветеранами визнають не тільки в Україні, а й у світі. У 2025 компанія ArcelorMittal отримала нагороду всесвітньої асоціації Worldsteel Steelie Awards у номінації “Досконалість у людях” саме через підтримку на українському підприємстві ветеранів, що повертаються до роботи, а також за турботу про сім’ї загиблих працівників.
З липня 2025 року “АрселорМіттал Кривий Ріг” офіційно приєднався до Принципів бізнесу, дружнього до ветеранів та ветеранок. Ці принципи включають 12 ключових положень, серед яких — справедливі умови працевлаштування, реабілітація, ментальна підтримка, освітні програми, перекваліфікація та безбар’єрність.
На підприємстві створено Координаційний центр на базі Центра надання послуг “Єдине вікно”, де працюють фахівці, які допомагають ветеранам війни повернутися до роботи. Комплексна підтримка складається, зокрема, з соціальної інтеграції, медичного та реабілітаційного супроводу, психологічної та юридичної допомоги, працевлаштування та допомоги в роботі (перепідготовка та підвищення кваліфікації, адаптація робочих місць для людей з обмеженими можливостями, введення дистанційної роботи тощо).
Випробування війною
Не дивлячись на всі успіхи, з початку повномасштабної війни підприємство знаходиться в кризовому стані. З війною на компанію впав цілий каскад проблем. Підприємству вдалося вистояти завдяки допомозі міжнародної компанії ArcelorMittal, яка від початку повномасштабної війни інвестувала в український актив $1 млрд.
У перші кілька років війни найбільшим викликом для українського бізнесу стало блокування морських портів. Це змусило компанію на ходу змінювати логістику і диверсифікувати ринки збуту. Тому “АрселорМіттал Кривий Ріг” був змушений знизити випуск продукції.
До цього додалися проблеми, пов’язані з обстрілами та їхніми наслідками. У грудні 2022 року внаслідок ракетного удару був пошкоджений дрібносортний стан 250-5 в сортопрокатному цеху №2 та загинув працівник підприємства, що працював бригадиром з переміщення напівфабрикатів і готової продукції. Ще троє співробітників — різальник гарячого металу та охоронці підприємства — отримали різані та осколкові поранення.
Щоб запобігати таким випадкам та захистити робітників, на території підприємства обладнані укриття в різних підрозділах. Персонал “АрселорМіттал Кривий Ріг” ознайомлений з правилами поведінки під час повітряних тривог, а на підприємстві регулярно проводяться навчання та тренування різних можливих сценаріїв.
Ще з одним викликом компанія зіткнулась, коли у червні 2023 російські військові підірвали греблю Каховської ГЕС. Внаслідок цього Каховське водосховище було зруйновано, а чимало населених пунктів області затопило. До цього підприємства Кривого Рогу споживали великі обсяги води з Південного водосховища, але аварія на ГЕС спричинила зниження рівня води на цьому водосховищі. Тому катастрофа змусила владу Кривого Рогу запровадити режим економії води в місті, а “АрселорМіттал Кривий Ріг” призупинити виготовлення сталі.
Однак вже у середині липня “АрселорМіттал Кривий Ріг” забезпечив перекачування води реверсом через власні мережі водопостачання, а також в найкоротші терміни збудував новий трубопровід, який дав можливість наповнити Південне водосховище водою з річки Інгулець. Робота тривала цілодобово 20 днів, а її завершення дозволило покрити на 30% дефіцит води в місті і вже після цього забезпечити водою підприємство.
Загроза від природніх монополій
Справжнім лихом для українського бізнесу стали обстріли електроенергетичної інфраструктури та пов’язані з цим відключення світла. Як і інші українські бізнеси “АрселорМіттал Кривий Ріг” інвестує у власну енергетичну незалежність, за результатами розробки техніко-економічного обґрунтування доведено економічну доцільність будівництва СЕС номінальною потужність 28 МВт за $16 млн. Наступним кроком буде пошук можливих партнерів.
Однак підприємство споживає дуже багато електроенергії й навіть якщо реалізує проєкти в сонячній енергетиці, зможе покрити максимум 25% від потреби в електроенергії. Тим часом ціни на електроенергію для бізнесу в Україні від початку повномасштабної війни зросли майже втричі. Це робить їх найвищими серед сусідніх європейських країн.
Тож “АрселорМіттал Кривий Ріг”, який споживає 250 МВт-год електроенергії, змушений сплачувати за неї додатково $200 млн.
“Я бачу, як енергетичні компанії, не дивлячись на атаки, втрату активів, а також усі ті труднощі, з якими вони зіткнулись, демонструють позитивні фінансові результати. Але ж це наші гроші! Наша група ArcelorMittal від початку війни влила в українське підприємство $1 млрд, щоб ми змогли втриматися і продовжити роботу попри війну. Ми платимо дуже високу ціну, щоб залишитися в Україні”, — говорить генеральний директор підприємства Мауро Лонгобардо. – “Завод має збитки з початку війни. Ці заплановані підвищення тарифів на електроенергію та газ означатимуть додаткові витрати понад 490 млн гривень без ПДВ. У відповідь нам, ймовірно, доведеться призупинити або назавжди зупинити виробництво на деяких виробничих підприємствах. Тому ми просимо не збільшувати тарифи, як це роблять у схожій ситуації, наприклад, у Німеччині”.
Мауро Лонгобардо
Ще одним ризиком може бути збільшення тарифів “Укрзалізниці”. Наприкінці жовтня компанія повідомила про плани провести чергову індексацію вантажних залізничних тарифів – на 27% у 2025 році та ще на 11% з 1 січня 2026 року. Таким чином сумарне збільшення може становити 40%.
Якщо таке рішення буде прийняте, воно стане нищівним для українського бізнесу, який, так само як і все українське суспільство, поділяє всі труднощі воєнного часу, сплачує податки, допомагає ветеранам і підтримує громади на місцях. На відміну від державних монополій “АрселорМіттал Кривий Ріг” змушений конкурувати на міжнародному ринку в досить складних умовах і не може перекласти підвищення цін на електрику, газ, інші енергоресурси, логістику на своїх клієнтів.
Лише за останній рік глобальна компанія вже закрила дві фабрики в Німеччині та одну в Іспанії через високі ціни на електроенергію, а також закрила завод в Канаді через мита, які запровадив президент США Дональд Трамп. Тому якщо український уряд не виступить посередником між бізнесом і природними монополіями, це стане істотною загрозою для виживання інвестора, який за 20 років своєї діяльності приніс в країну $10 млрд, 120 млрд грн податків і високі стандарти комунікації з працівниками та місцевими громадами.