Валерій Яковенко
cпівзасновник компанії drone.ua
Сьогодні Україна є найважливішим глобальним драйвером розвитку безпілотних технологій у світі, ми виробляємо найбільше дронів, ми використовуємо їх у застосуваннях та у масштабах, котрі були не очевидні ще 1.5 роки тому. Проте – такий рівень внутрішнього попиту буде не завжди. Інтенсивність застосувань зміниться необхідністю накопичувати достатню кількість дронів для забезпечення безпекової функції.
Якщо порівнювати це з необхідним рівнем артилерійських снарядів, мова йде про щонайменше 30 мільйонів дронів що мають бути виготовлені, закуплені державою і розміщені на складах для можливого майбутнього застосування – це потреба сильної України.
Якщо ми говоримо про Американський ринок він набагато масштабніший як у кількісному вираженні, так і у спроможності фінансувати цю галузь. Якщо брати до уваги сферу безпеки, і потреби лише Армії США та корпусу морської піхоти – протягом наступних п’яти років потрібно буде виготовити для локального зберігання понад 250 млн дронів ближнього радіуса дії до 20 км. Якщо проводити аналогію з запасами боєзапасу артилерії 155 мм, цей напрямок ринку можна оцінити в еквіваленті 2.5 трильйонів доларів фінансування що має бути виділене в наступні 5 років.
Це не стосується величезних потреб у розвідувальному обладнанні, у протидронових технологіях, ринку підвісного обладнання і необхідних систем для керування роями дронів, автоматичного розпізнавання, автономної навігації та штучного інтелекту.
І це лише безпекова сфера.
Ринок цивільних технологій відрізняється меншими масштабами, але об’єм його все одно вражає. Ключовими напрямками є використання дронів у сфері екстрених служб, логістики
Дуже важливою є оцінка ринку сільськогосподарського застосування дронів. Лише в обладнанні цей ринок можна оцінювати у кількості 150 тисяч дронів використання на рік, і мова йде саме про важкі дрони вагою від 50 до 100 кг. Фактично цей ринок впливає на ринок надання послуг, і за оцінками різноманітних міжнародних експертів та компаній є найбільшим ринком у світі.
Українські виробники мають видатні спроможності не лише у напрямках новацій окремих одиниць, котрі можуть застосовуватися як у безпекових, так і у цивільних секторах. В українців є виражений досвід локалізація компонентної бази і побудови саме української екосистеми дронобудівництва.
Саме це є тим продуктом, котрий зараз потребує розвитку на території наших партнерів і в першу чергу США. Україна є першою країною в світі, котра змогла локалізувати власні підходи щодо виготовлення робототехніки, знижуючи залежність від зовнішніх постачань компонентної бази.
Сьогодні ми бачимо ситуацію, що держава купила в Україні близько 1 мільйона 200 тисяч дронів. При цьому обсяги виробництва стягнули 4 мільйонів. І лише частково це виробництво було фінансовано державними контрактами. Решта контрактів – це волонтерські закупівлі, це прямі фінансування різноманітних комерційних структур, котрі підтримують ті чи інші підрозділи, це будь-яка допомога, до речі, в тому числі міжнародна, але яка не є державною.
І зараз ми бачимо, що для утримання лідерської позиції, підтримки поточної динаміки розвитку ринку, необхідно збільшувати виробництво. І якщо держава буде закуповувати аналогічні об’єми, котрі зараз відбуваються через пряме фінансування, ми можемо ствердно сказати, що понад половину обладнання, котре зараз виробляється може бути спрямовано на зовнішні ринки.
Але об’єднання українських виробників безпекового обладнання, говорить про те, що цьогоріч потужності підприємств простоювали більш ніж на 35%. Фактично, це і є тим показником, на котрий потрібно орієнтуватися з погляду формування експортної потужності.
Якщо держава чи ці підприємства виконують свої державні замовлення на 65% своїх спроможностей, і в них залишається ще 35% часу, енергії та можливості будувати щось, це і є тим надлишком, котрий буде спрямовано на експорт. Якщо підприємства будуть і далі так розвиватися, ми можемо розраховувати на те, що кількість експорту буде переважати над внутрішнім попитом. І це не погано.
Саме це і є джерелом надходження фінансування для сплати податкової бази, для формування зарплатного фонду і для реінвестиції у дослідження та розвиток продуктових лінійок українських дронових компаній та компаній з виробництва робототехніки.
