Український бізнес адаптується до війни: як інвестиції стають інструментом зменшення ризиків

Українські компанії, стикаючись із постійними викликами, такими як обстріли, енергетичні загрози та порушення логістики, трансформують свою стратегію управління ризиками. Замість простого реагування на кризи, бізнес активно впроваджує інвестиційні рішення, які дозволяють зменшити залежність від зовнішніх обставин та забезпечити сталий розвиток. Про це йшлося під час панельної дискусії «Бізнес під тиском: від ризиків до рішень» в межах Ukrainian CFO Forum 2026.

Управління ризиками в умовах невизначеності

За словами учасників дискусії, у сучасних умовах практично всі операційні проблеми перетворюються на фінансові. Це особливо помітно у транспортній галузі, де пошкодження інфраструктури, обмеження логістики та фінансова неспроможність клієнтів взаємопов’язані. Як зазначив Андрій Комар, CFO BGS RAIL, фінансовий результат компанії значною мірою залежить від активів, якими вона не володіє та не може управляти. Відповідно, втрата обігового капіталу через логістичні проблеми або затримки платежів стає ключовим ризиком.

Анна Ващенко, фінансова директорка Групи компаній Асканія, підкреслила, що для виробничих підприємств критичною є енергетична безпека, а для дистрибуційних бізнесів — логістика та попит. Незалежно від галузі, ключовим завданням залишається управління грошовими потоками.

За роки повномасштабної війни український бізнес змінив підходи до управління ризиками. Якщо раніше головною метою було забезпечення безперервності діяльності, то сьогодні акцент робиться на здатності працювати за різних сценаріїв та завчасно готуватися до змін. Стійкість бізнесу, за словами Андрія Комара, розглядається через три складові: операційну, комерційну та фінансову. Це означає підтримання активів у робочому стані, диверсифікацію клієнтів і вантажної бази, а також забезпечення достатнього запасу ліквідності.

Диверсифікація та інвестиції як шлях до стійкості

Диверсифікація стала ключовим напрямом розвитку для багатьох українських компаній. Сергій Шульга, Group CFO VITAGRO, розповів, що компанія інвестує у створення виробничих ланцюгів із вищою доданою вартістю, зокрема у біоетанол, тваринництво та м’ясопереробку. Це дозволяє отримувати додаткову вартість та компенсувати коливання прибутковості окремих напрямів бізнесу, особливо в аграрному секторі.

Тема інвестицій в умовах війни викликала жваву дискусію. Павло Притико, директор департаменту по роботі із середніми корпоративними клієнтами ПУМБ, зазначив, що іноді саме інвестиційні проєкти, як-от власна енергогенерація чи модернізація виробництва, стають найефективнішим способом зменшення ризиків та підвищення ефективності бізнесу.

Любов Цимбал, CFO медичної мережі «Добробут», навела приклад компанії, яка, зіткнувшись із кризою ліквідності у 2022 році, не зупинила розвиток, а навпаки — запустила новий великий шпиталь. Це дозволило відновити доходи та збільшити виручку й капіталізацію.

Група компаній Асканія інвестує в енергетичну автономність, особливо для виробничих активів, щоб мінімізувати вплив відключень електроенергії. Анна Ващенко наголосила, що компанія, яка не інвестує, втрачає, тому рішення приймаються індивідуально для кожного бізнесу групи.

BGS RAIL змінила пріоритети в інвестиційній стратегії, зосередившись на підтримці технічного стану активів та обережному розширенні вагонного парку шляхом придбання вже експлуатованих вагонів. Як підкреслив Андрій Комар, криза не зупинила інвестиції, а змінила їх послідовність, пріоритети та критерії ухвалення рішень.

Банк і бізнес: партнерство в управлінні ризиками

Взаємовідносини банків та бізнесу трансформуються. Компанії потребують не лише кредитування, а й гнучкості, розуміння галузевих ризиків та готовності партнерів підтримувати обґрунтовані проєкти. Досвід «Добробуту» демонструє важливість відкритих переговорів з кредиторами. Для VITAGRO банківське фінансування залишається інструментом для нових виробничих проєктів та модернізації. Транспортні компанії потребують узгодження операційних планів з потребами в обіговому капіталі.

Павло Притико підсумував, що український бізнес вчиться один в одного, формуючи нову управлінську практику, яка дозволяє не просто адаптуватися до криз, а й формувати запас стійкості для подальшого розвитку.

Джерело: delo.ua

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *