Як McDonald’s започаткував масштабну волонтерську програму «Продуктовий набір»
Від перших днів повномасштабного вторгнення McDonald’s — активний учасник волонтерського руху в Україні. Компанія ініціювала і разом з «Фундацією Дім Рональда МакДональда» втілила проєкт «Продуктовий набір», аби допомагати родинам, які опинились у скруті.
За понад рік існування проєкту продуктові набори передавали у 23 регіони країни. Для цього залучили 24 компанії, які надавали продукти чи забезпечували логістику, а через понад 350 благодійних організацій допомагали передавати саме тим родинам, які цього потребують. Нині передали вже понад 225 тис. наборів, а це майже 80 вантажівок.
Проєкт триває, і він був би неможливий без працівників McDonald’s. Це команда однодумців, які долучилися як волонтери. Зі своїми знаннями та навичками вони налаштували роботу й долали виклики, бо знали, заради чого.
Журнал «ТОП-100. Рейтинги найбільших» поговорив із волонтерами про їхній шлях, виклики та мотивацію робити важливу справу.
Потрібна місія
Ігор Погорєлов, директор одного зі столичних ресторанів McDonald’s, долучився до проєкту від перших днів його запуску. Волонтер згадує, що наповнення наборів змінювали, зважаючи на нагальні потреби українців.
У перші місяці повномасштабної війни люди масово переїжджали з півдня та сходу країни до більш безпечних регіонів. Тому в набори клали продукти, які зручно споживати в дорозі: або вже повністю готові, або такі, що потрібно тільки залити окропом. Згодом у відповідь на запити переселенців, родин із прифронтових зон і звільнених територій налагодили пакування продуктів для приготування страв. У наборах найнеобхідіше, як-от крупи, борошно, консерви, олія, молоко. Одного пакунка родині вистачає на 3-5 днів.
Методику побудови злагодженої роботи у ресторанах компанія перенесла на волонтерську діяльність. Одразу зібралася команда з людей, які мали різні навички та здібності. Це допомогло швидко налагодити процеси, зокрема, збирання продуктового набору. Робота на лінії пакування організована за принципом збирання бургера: кожен кладе свій «інгредієнт», щоб на виході отримати готовий для відправлення пакунок. А у постачанні продуктів для наборів найважливіший критерій — якість продукції.
«Я, як і інші керівники, робив те, що ми вміємо найкраще — удосконалювали процеси. Ми постійно аналізували, що можна зробити, аби виходило швидко й ефективно. І робили це з притаманною для працівників McDonald’s усмішкою», — розповідає Ігор Погорєлов.
Ігоря, як і інших його колег, мотивує вдячність людей, які отримують продуктові набори. «Більше не уявляю себе без волонтерства. Я називаю це місією, так само, як, наприклад, бути лікарем або виховувати дітей», — говорить він.
Людська відповідальність
«Волонтерство для мене — відповідь ворогу за наші зруйновані міста і села, понівечені життя людей», — каже Володимир Зелений, директор одного зі столичних ресторанів McDonald’s. Загарбники окупували його рідне селище, а нещодавно на війні загинув його друг і колега Євген. На початку повномасштабного вторгнення Євген попросив Володимира забрати сім’ю його командира поблизу аеропорту «Чайка».
«Був сильний страх, який сковував усе тіло, бо в ті дні аеродром був під артилерійськими обстрілами. Але мені вдалося вивезти родину», — згадує він. Відтоді вже не було великого страху, а з’явилась звичайна громадянська позиція та людська відповідальність за те, що «якщо я зараз не на фронті, то маю бути максимально корисним тут, у тилу».
Методику побудови злагодженої роботи у ресторанах компанія перенесла на волонтерську діяльність. Завдяки цьому кожен знає, що робити
Вмотивований менеджер одразу долучився до програми McDonald’s «Продуктові набори». Спочатку Володимир відповідав за те, щоб збирати усіх колег-волонтерів і відвозити їх у волонтерський хаб у Київській області. Згодом почав організовувати процес пакування наборів. Разом із колегами Володимир формує продуктові набори і завантажує їх у фури, які доставляють у різні регіони за запитом.
«У волонтерському цеху ми не ділимося на керівників і підлеглих, ми працюємо всі на рівних — фасуємо, збираємо, вантажимо, допомагаємо одне одному, як одна велика родина», — наголошує Володимир Зелений.
У перші дні роботи волонтери збирали до тисячі наборів на день, згодом завдяки навичкам командної роботи та власній експертизі кількість зібраних наборів зросла трохи не утричі — до 2400 на день.
Позитивна залежність
«Я називаю волонтерство позитивною залежністю, адже, зробивши крок у цьому напрямі одного разу, потім неможливо жити без тих емоцій, які дає допомога людям», — каже Наталія Андронік, директорка одного з ресторанів McDonald’s у Києві.
Наталія надихається від людей — від колег і тих, кому допомагає. Спочатку, коли ресторани були закриті, працівники компанії могли присвятити волонтерству 100% свого часу. Тепер волонтери у свій вихідний день їдуть до центру, аби допомогти. Наталія приїжджає на пакувальну лінію щочетверга.
«У межах цього проєкту ми підтримуємо українців, надаємо їм те, що наразі потрібно. Андрій Хливнюк співає про те, що люди ми тільки тоді, коли дуже сильно любимо. І я переконана, що поки ми плекатимемо любов одне до одного, ми будемо залишатися здоровим, консолідованим і непереможним суспільством», — додає Наталія Андронік.
Волонтери-працівники McDonald’s: Володимир Зелений, директор одного зі столичних ресторанів McDonald’s; Наталія Андронік, директорка одного зі столичних ресторанів McDonald’s; Світлана Василенко, співробітниця одного з ресторанів McDonald’s; Ігор Погорєлов, директор одного зі столичних ресторанів McDonald’s
Чому турбота так багато важить
McDonald’s завжди дбає про своїх людей. А коли вимушено зачинили ресторани 24 лютого минулого року, доклав ще більших зусиль, аби підтримати персоналу та їхні родини в часи невизначеності. Компанія продовжувала виплачувати зарплату всім у повному обсязі, надавала медичне страхування та психологічну поміч, допомагала з релокацією, підтримувала в інші способи. Гуманітарна програма «Продуктовий набір» не лише виконувала основне завдання допомагати українцям, а й стала вагомою підтримкою для працівників компанії. Понад 500 працівників McDonald’s долучилися до роботи у проєкті від моменту створення. Вони стали частиною важливої справи і відчували згуртованість. Та головне — вони долучилися до важливої справи і впевнені, що надають таку потрібну українцям допомогу
Надія на майбутнє
Світлана Василенко, начальниця дільниці в одному з ресторанів McDonald’s, відчуває, наскільки важлива волонтерська допомога. У 2014 році їй самій довелося терміново виїхати з Донеччини до Києва. Її батьки живуть під Маріуполем. Тож вона з перших уст знає, як тисячі людей через війну втратили все, а у дітей вкрали їхнє дитинство.
«Мені дуже боляче це бачити й хочеться подарувати тепло і любов як надію на майбутнє. Я можу це робити. А завдяки нашим військовим ми можемо зараз працювати та мати нормальне життя. Тому я розумію, що кожен має наближати перемогу, — впевнена Світлана. — Буває, звичайно, важко, тому що п’ять днів я працюю в ресторані, а ще один займаюся волонтерською роботою, але мені вдалося підлаштувати свій побут».
У системі McDonald’s, як зазначає волонтерка, закладений принцип роботи у команді. Без навичок згуртованої роботи в компанії важко досягти поставлених цілей та показників. «Коли ми працюємо у закладі, то ми працюємо в команді. Інакше нічого не вийде. Щоб організувати усі процеси, потрібно бути лідером, давати приклад іншим. Так само з волонтерством», — наголошує вона.
«Мої цінності, як і моїх колег, збігаються з тими, що сповідує McDonald’s. Хочеться бачити світ кращим, а для цього потрібно докладати зусиль. Багато речей раніше не цінувала. Коли я думаю, в яких умовах живуть люди, наприклад, поблизу лінії фронту, то розумію, наскільки важливо допомогти їм. Ось чому волонтерська програма McDonald’s цінна для мене. Сподіваюсь, що, отримуючи ці набори, люди відчувають, що все буде гаразд», — каже волонтерка.
