Фото: ua.depositphotos.com
Найбільший виробник бетону в Україні, промислово-будівельна група “Ковальська” на чолі з генеральним директором Сергієм Пилипенком, намагається заблокувати угоду між ірландським виробником будівельних матеріалів CRH та Buzzi Unicem по купівлі двох цементних заводів в Україні.
Про це пише видання “РБК-Україна” в матеріалі “Цементний ринок. Чому “Ковальська” хоче заблокувати угоду по купівлі заводів в Україні іноземним інвестором”
Як повідомляє видання, угода по купівлі двох цементних заводів оцінюється у €100 млн і могла б стати найбільшою іноземною інвестицією в українську економіку в будівельній галузі з початку повномасштабного вторгнення.
Підписуйтеся на YouTube-канал delo.ua
Офіційно “Ковальська”, яка займає найбільшу частку на ринку бетону в Києві та Київській області, виступає проти угоди через побоювання щодо можливої концентрації ринку цементу. Сергій Пилипенко, генеральний директор “Ковальської” та заступник голови Ради директорів КБУ з питань будівельної продукції, заявляє, що угода може призвести до надмірної концентрації ринку в руках однієї компанії.
Водночас, як пише РБК-Україна, в медіапросторі за кілька останніх місяців вийшло понад 20 матеріалів з такими ж меседжами, де говорилось про ризики монополії на цементному ринку.
За даними видання Kyiv Independent, “Ковальська” сама зацікавлена у придбанні активів Buzzi. Можливою причиною може бути збереження власної маржинальності. Заблокувати угоду і отримати можливість придбати заводи за меншою ціною – один з можливих шляхів досягти своєї мети.
1 серпня група навіть подала позов проти АМКУ в Господарський суд міста Києва з метою визнати недійсним рішення АМКУ. Експерти кажуть, що судовий тиск на Антимонопольний комітет може бути частиною тієї ж самої кампанії з блокування або, як мінімум, затягування угоди з купівлі CRH активів Buzzi.
Бетон та будівництво
Нагадаємо, промислово-будівельна група “Ковальська” – український виробник будівельних матеріалів та забудовник. Підприємства групи працюють в Київській, Житомирській, Львівській, Херсонській та Чернігівській областях. Лідер на українському ринку бетону. За оцінкою генерального директора компанії Сергія Пилипенка, частка “Ковальської” на ринку бетону в Києві та області уже в 2020-му році складала понад 50%.
Група також займається будівництвом офісної та житлової нерухомості в Києві. Серед відомих проєктів – будівництво декількох бізнес-кампусів парку Unit.City та Nuvo Business Park.
З останнім повʼязаний скандал через знесення будівлі 19 століття на Жилянській, 47. Ситуація не вщухає понад рік. В липні 2024 року “Ковальська” подала судовий позов на київського памʼяткоохоронця Дмитра Перова, який намагався відстояти історичну будівлю.
Угода CRH
Ірландська компанія CRH – один з найбільших виробників будівельних матеріалів у світі. Працює у 28 країнах, має близько 80 тисяч співробітників та є одним з лідерів ринку у Північній Америці та Європі. У 1999 році CRH вийшла на ринок України, придбавши Кам’янець-Подільський цементний завод у Хмельницькій області. Сьогодні обʼєднує три цементні заводи в Україні.
У 2023 році CRH розпочала процес придбання цементних заводів італійської компанії Buzzi Unicem в Україні. Це підприємства у Рівненській та Миколаївській областях. За словами експертів, зараз ці заводи працюють не на повну потужність через недоінвестованість. Заводи також використовують мокрий спосіб виробництва цементу, що суперечить екологічним стандартам, необхідним для інтеграції в Європейський Союз.
На офіційному сайті Buzzi вказано, що вартість угоди складає €100 млн. Експерти оцінили, що у разі схвалення угоди, значні суми можуть бути проінвестовані у модернізацію заводів Buzzi, зокрема в основне виробництво, технологію управління та інші інновації. В комплексі все це має вплинути на зменшення собівартості виробництва цементу на цих підприємствах.
Угода на фінішній прямій
Розгляд угоди в Антимонопольному комітеті вже дійшов до маркет тесту. Умови, які запропонувала СRH для купівлі активів Buzzi, стали публічними та виставлені на обговорення.
Так чи готова Україна до іноземних інвестицій? Таким питанням задається автор матеріалу.
“Під час війни кожна велика інвестиція в Україну є потужним сигналом для інших інвесторів. Але залучати інвестиції не так легко: кількість значних угод в Україні була невеликою і до повномасштабного вторгнення. Зараз – і поготів. На цьому фоні методи, до яких часто вдаються на українському ринку – медійний шантаж і судовий тиск – ускладнюють або навіть унеможливлюють прихід інвестицій.
При цьому, влада підтримує іноземні інвестиції та намагається стимулювати бізнес вкладати в Україну, створювати на місці додану вартість та робочі місця, сплачувати податки”, – йдеться в матеріалі “РБК-Україна.
Зокрема, голова Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Верховної ради Олена Шуляк наголосила: якщо використовувати продукцію вітчизняного виробника, Україна отримає валової додаткової вартості на 21 млрд доларів. “Однак вже зараз відчувається дефіцит багатьох будівельних матеріалів, з часом потреби відчуватимуться все гостріше. Тому питання залучення іноземних інвестицій має бути пріоритетним для України”, – прокоментувала вона.
Угода про купівлю компанією CRH заводів Buzzi, що зараз розглядається Антимонопольним комітетом України, може стати великим лакмусовим папірцем того, чи дійсно готова Україна відкрити двері іноземному капіталу. Від того, чим завершиться ця історія, залежить не тільки репутація України, але й темпи відбудови.
