Київський картонно-паперовий комбінат – одне з найбільших підприємств Київщини: тут працює 2,5 тисячі співробітників, а суми податків, сплачених до бюджетів усіх рівнів, вимірюються дев’ятьма нулями. Як підприємству вдається показувати такі високі фінансові показники під час великої війни, які соціальні та благодійні ініціативи воно реалізує, як піклується про персонал – про це Delo.ua поговорило з фінансовою директоркою Київського КПК Ніною Колодій.
Як велика війна вплинула на роботу підприємства?
— Від початку повномасштабного вторгнення Київський КПК не зупинявся ні на хвилину. Це спільне досягнення колективу комбінату й австрійського власника компанії Pulp Mill Holding, директором і кінцевим бенефіціаром якої є доктор Хайнц Ціннер (Dr. Heinz Zinner). Зупинка виробництва – це фактично колапс у багатьох промислових галузях держави. Ми, як підприємство, що входить до критичної інфраструктури, просто не мали права скласти руки: тож виробляли продукцію, платили людям зарплати й податки до бюджету.
Виробництво гофротари, фото «Київський картонно-паперовий комбінат»
Звісно, фінансовими показниками за 2022 рік не можемо похвалитися, але ККПК вистояв у найважчий період і вже сьогодні має набагато кращі результати роботи.
Від чого найбільше постраждало підприємство?
— Якщо говорити про напрям паперової продукції санітарно-гігієнічного призначення, то багато покупців продукції Київського КПК виїхало з країни, і це суттєво позначилося на продажах. Попит також скоротився через те, що наші клієнти зупинили або скоротили виробництва. Це, звісно, вплинуло й на обсяги випуску продукції. Станом на сьогодні лінії з виробництва гофротари вже вийшли на довоєнне завантаження, а паперові машини працюють на 60-80% потужності.
Додатково, як і багато інших великих українських підприємств, ККПК постраждав через ускладнення логістики: з багатьма транспортними партнерами довелося припинити співпрацю. Збільшення витрат на доставку вплинуло на собівартість, і нам довелося докласти чимало зусиль, щоб утримати ринкові ціни та продовжувати працювати з прибутком.
Але головна проблема – обмежений доступ до ринку капіталу. Для інвестицій та розвитку потрібні дешеві довгострокові кредити. Київський картонно-паперовий комбінат – підприємство закритого циклу, яке переробляє вторинну сировину в готову продукцію, має складну й капіталомістку структуру виробництва. Без залучених зовнішніх запозичень розвиватися й зростати неможливо. Тому власник, доктор Хайнц Ціннер (Dr. Heinz Zinner), затвердив багатомільйонну програму модернізації навіть під час війни. Лише за 2024 рік ми вклали в оновлення виробництва 10 мільйонів євро з власних коштів. А з 2022 року австрійський інвестор спрямував на осучаснення виробничих потужностей близько 15 мільйонів євро.
Серед інвестицій є й екологічні проєкти: ККПК поступово відмовляється від використання полігонів для утилізації відходів і з 2024 року розпочав їх переробку. Залишки плівки та пластику підприємство продає для використання як паливо, а відходи картонно-паперових машин реалізує для застосування в будівельній індустрії.
Дільниця листового і малоформатного картону, – фото «ККПК»
Вам вдалося відновити зв’язки з іноземними клієнтами, яких ви втратили через проблеми з логістикою на початку війни?
— Так. І це була велика робота з перебудови логістичних ланцюгів. Станом на сьогодні Київський КПК відновив співпрацю з багатьма закордонними клієнтами — це і Польща з країнами Балтії, і Грузія, і навіть Монголія. Зміни дозволили наростити частку іноземних продажів, і ми з надією дивимося в 2025 рік.
Як комбінат долав проблему нестачі кадрів?
— Брак кваліфікованого персоналу – це величезна проблема всіх українських підприємств. На Київському картонно-паперовому комбінаті ми активно працюємо з кадрами та робимо все, щоб мінімізувати цю проблему: запрошуємо нових співробітників з інших регіонів, співпрацюємо із закладами вищої освіти, проводимо навчання й перенавчання, розробляємо мотиваційні програми, впроваджуємо реферальний рекрутинг тощо. А головне, Київський КПК та його австрійський власник підтримують рівень конкурентної заробітної плати: цього року матеріальне заохочення підвищували двічі.
Скільки податків сплатив Київський картонно-паперовий комбінат до бюджету за роки повномасштабного вторгнення?
— 2022 року Київський КПК сплатив близько мільярда гривень. У 2023 році ми сплатили вже майже 1,5 мільярда гривень до бюджетів усіх рівнів. А за 9 місяців 2024-го ця сума вже сягнула 1,09 мільярда.
ККПК забезпечує робочі місця для близько 2500 працівників, пропонуючи стабільну заробітну плату (річний фонд перевищує 1 мільярд гривень). На Київському картонно-паперовому комбінаті діє колективний договір – угода між працівниками та власником підприємства, яка передбачає низку соціальних гарантій:
- медичне страхування та доступ до власної амбулаторії;
- оплачувану відпустку й лікарняні;
- корпоративний транспорт від дому до комбінату;
- їдальню з помірними цінами;
- відпочинок дітей працівників Київського КПК.
Кожен десятий працівник Київського КПК нині захищає Україну. Завдяки ініціативам профспілки та підтримці доктора Хайнца Ціннера (Dr. Heinz Zinner), мобілізовані співробітники продовжують отримувати середній заробіток. Крім того, для них забезпечують спорядження, медикаменти, техніку, а родинам загиблих надають матеріальну допомогу. У 2024 році австрійський власник виділив на ці важливі потреби 60 мільйонів гривень.
Ніна Колодій – директорка з економіки і фінансів, членкиня Правління ПрАТ “Київський картонно-паперовий комбінат”. Має дві вищі освіти за спеціальностями “Юриспруденція”; та “Фінанси і кредит”. На підприємстві працює з серпня 2000 року, розпочавши карʼєру із посади заступниці генерального директора з економіки. Понад 25 років очолює економічну службу комбінату.
Які у вас стосунки з місцевою владою?
— ККПК є місто- та бюджетоутворювальним підприємством, тому наші стосунки з місцевою владою є плідними: ми постійно підтримуємо тісну комунікацію. Торік до місцевого бюджету було спрямовано приблизно 200 мільйонів гривень. Окрім того, ми завжди відкриті до запитів мешканців Обухова та Обухівського району.
Розкажіть про ваші соціальні й благодійні проєкти.
— Благодійні проєкти Київського картонно-паперового комбінату доволі різноманітні: від допомоги лікарням і клінікам, волонтерам, захисникам України до екопросвітницьких заходів серед місцевих ліцеїв. Щомісяця благодійна комісія ККПК розглядає та схвалює до 50 заявок на адресну гуманітарну допомогу. З початку року комбінат виділив на благодійні ініціативи понад 6 мільйонів гривень.
Підтвердження рекорду України – відтворення найдовшого рушника-оберега на суцільному аркуші макулатурного картону, фото “ККПК”
До речі, цьогоріч разом зі школярами Обухівського району та дітьми працівників Київського КПК встановили рекорд України: створили найдовший (62 метри) Обухівський рушник-оберіг на суцільному аркуші картону, виробленому із зібраної малечею макулатури.
Як на роботу підприємства впливають обстріли росіянами енергетичної інфраструктури?
— Свого часу (у 2013 році) Київський картонно-паперовий комбінат побудував власне джерело генерації, завдяки чому ми маємо власні види енергії — теплову та електричну. Це дозволяє нам не зупиняти виробництво навіть під час відключень світла.
А вже в період повномасштабної війни впровадження заходів для реагування на обставини непереборної сили та енергоменеджмент дозволили Київському картонно-паперовому комбінату стабільно працювати, постачати продукцію клієнтам і партнерам, сплачувати податки та знижувати рівень енергоспоживання. Ці зміни стали можливими завдяки ініціативам нового австрійського власника ККПК, доктора Хайнца Ціннера (Dr. Heinz Zinner), а здійснені інвестиції вже створюють конкурентні переваги на ринку.
Цех переробки паперу, фото ККПК
Коли, на вашу думку, Київський картонно-паперовий комбінат зможе вийти на довоєнні фінансові показники?
— Комбінат вже працює з прибутком і має непогані результати на сьогодні. Навіть попри невизначеність макроекономічних прогнозів на наступний рік, австрійський власник Київського картонно-паперового комбінату визначив перед підприємством амбітні завдання:
- продовження модернізації Київського КПК;
- розширення асортименту продукції;
- реалізацію екопросвітницьких проєктів і підтримку місцевої громади.
Як зазначає доктор Хайнц Ціннер (Dr. Heinz Zinner): «У складних умовах війни ми й надалі докладатимемо максимум зусиль, щоб не залишити українську паперову галузь і людей напризволяще». А для того, щоб досягти довоєнних фінансових показників, необхідна перемога у війні.
