- Олександра Кай
-
Наталія Таранова
редакторка відділу "Робота і освіта"
Повномасштабна війна, спричинена нею міграція та мобілізація сильно вдарили по українському ринку праці. Через це бізнес почав частіше залучати жінок до професій, які раніше традиційно вважалися чоловічими. Йдеться про логістику, вантажні роботи, керівні посади в операційних відділеннях тощо. У спецпроєкті “Перспективи ринку праці”, створеному за підтримки “OLX Робота”, Delo.ua розбирається, як компанії сприймають таку трансформацію та що про зміну спеціальності на “більш чоловічу” думають самі жінки.
Жінки частіше вчаться та не проти “чоловічих” професій
За даними дослідження “Делойт” та Gradus Research, можливість отримати нову спеціальність, яка традиційно вважається чоловічою, розглядають 45% опитаних жінок. До того ж жінки загалом більше схильні проходити курси з підвищення кваліфікації — нові професії опановують 35% жінок і лише 26% чоловіків.
Насамперед це відбувається у логістиці: з’являються водійки громадського транспорту, спецтехніки тощо. Звісно, є низка спеціальностей, які суто фізіологічно жінкам вдаються важче, наприклад, коли йдеться про фізичне навантаження. Якщо на підприємстві було сто вантажників, навряд чи компанія набере сто вантажниць. Цього разу варто замислитись, як ці процеси можна автоматизувати. Так і відбувається: жінка долучається до підйому вантажів, але вже як координаторка цього процесу технологічними засобами, а не як вантажниця.
Марія Абдулліна керівниця напряму «OLX Робота»
Складна ситуація з кадрами зумовила появу численних ініціатив з перекваліфікації жінок на “чоловічі” спеціальності, на які ті охоче відгукуються. Так, долучитися до проєкту з підготовки далекобійниць від Мінрозвитку громад та USAID виявили бажання понад тисяча жінок. Серед них Олена Визівська з Коростеня, що на Житомирщині.
Жінці 41 рік, вона отримала юридичну освіту, працювала кухарем. Олена зазначає, що робота їй подобалася, але ще з дитинства вона мріяла подорожувати, як її батько — він був далекобійником і майже все життя провів у дорозі. Слухаючи його історії про роботу, Олена дуже надихалася ними. “Мені було добре і куховарити, але є таке, коли щось ніби душею хочеться. Вже років десять, як з’явилося це бажання”, — розповідає жінка.
Підписуйтеся на YouTube-канал delo.ua
Тож коли дізналася про набір на підготовку водійок, вирішила і собі подати заявку. Спочатку Олена сумнівалася через поширені у суспільстві стереотипи. Здавалося, що дівчині не місце біля великої машини. “Але я запевнила себе, що це вдале рішення. Зараз держава у скрутному становищі, чоловіків не вистачає, а я можу і якось допомогти, і здійснити свою мрію. Це додало мені рішучості та натхнення перекваліфікуватися на далекобійницю”, — каже Олена.
Олена Визівська. Фото з власного архіву героїні
Отримувати нову професію поки що не важко — батько дозволяв керувати тягачем, тож досвід такого водіння у неї є. Окрім того, Олена вже понад десять років має водійські права категорії Б, тож знає правила руху та знаки. “Я навчалася на механіці, а зараз більшість великих машин мають автомати. Як на мене, великим автоматом легше керувати, ніж маленькою механікою. Але, звісно, треба відчувати габарити”, — розповідає Олена.
Вона не вважає, що жінкам важче у дорозі. Каже, що у сучасному світі душ, туалет чи пральні машини доступні майже всюди. Олена також зазначає, що у всіх непевних ситуаціях, де нібито жінці може бути страшно, колеги завжди допоможуть, оскільки спільнота далекобійників дуже дружня та тримається одне одного.
Як компанії реалізують жіночий потенціал
Керівниця напряму «OLX Робота» Марія Абдулліна наголошує, що жінки — одна з найперших верств населення, до яких звернулися роботодавці для вирішення проблем з кадрами. За даними аналітичної служби OLX, у боротьбі з нестачею персоналу 21% компаній обирають наймати жінок. Саме на цьому збираються сфокусуватися 34% бізнесів, якщо ситуація погіршиться.
Так, за 2024 рік до Ukrnafta приєдналися майже 650 працівниць: у відповідь на дефіцит кваліфікованих кадрів компанія вирішила залучити до роботи жінок, які готові освоїти нові професії. Для цього розробили проєкт #МожеКожна. Таким чином бізнес прагне подолати стереотип, що нафтовик суто чоловіча професія, а також популяризувати роботу в нафтовидобувній галузі серед жінок та залучати їх до виконання технічно або фізично складної роботи, яку раніше виконували переважно чоловіки.
Компанія обрала кілька посад, на яких будь-яка жінка може професійно реалізуватися. Йдеться про дефектоскопістку з ультразвукового контролю, електрогазозварницю, електромонтерку з випробувань та вимірювань, машиністку крана, машиністку насосних установок, операторку з добування нафти й газу тощо. Термін навчання залежить від обраної посади і становить від 22 до 68 робочих днів теорії та практики. У межах програми жінкам пропонують адаптовані навчальні програми для 16 виробничих професій, підтримку менторів та комфортне середовище для розвитку.
На такій програмі навчається Світлана Васильченко. Жінка завжди хотіла працювати у нафтовидобувній сфері. Вона отримала вищу економічну освіту та навіть проходила курси оператора з видобутку нафти й газу. Ще тоді Світлані подобалася професія, проте життя склалося інакше й жінці довелося працювати кухарем. На цю позицію Світлана і влаштувалася в Ukrnafta, але нещодавно перевелась на посаду операторки з видобутку нафти й газу.
“Коли знову опинилася в оточенні нафтовиків, згадала свою дитячу мрію. Я зрозуміла, що ніколи не пізно змінювати своє життя та йти за покликанням,” — зізнається Світлана. Хоча операторка лише знайомиться з новою професією, вона вже захоплюється її складністю і викликами. Каже, що надихається колежанками у цій сфері та відчуває себе на своєму місці.
У Meest Group жінок активно залучають до роботи на складах, у сортувальних центрах та на керівні посади в операційних відділеннях. Наприклад, одна з керівниць у регіональному центрі починала як операторка. Щоб полегшити процес, у Meest Group адаптували частину операцій і впровадили нові технології для створення комфортних умов для жінок на нових для них посадах.
Працівниця Meest. Фото: Meest Group
HRD міжнародної поштово-логістичної групи компаній Meest Group Галина Цвіркун наголошує, що жінки завжди відігравали важливу роль у групі компаній. Вони обіймають керівні позиції у фінансах, управлінні персоналом, маркетингу, а також добре проявляють себе на рівні регіональних директорок і партнерок. Однак через специфіку діяльності Meest — сортування, перевезення, логістика — більшість лінійного персоналу, а це дві третини команди, традиційно складалася переважно з чоловіків.
Після початку повномасштабної війни ця тенденція почала змінюватися. Частина наших співробітників приєдналася до Сил оборони, низка працівників вимушено змінила місце проживання. Коли ми оговталися від перших місяців вторгнення і відновили набір персоналу, то помітили, що саме жінки почали активно відгукуватися на вакансії. А потім ми й самі стали підсилювати цей напрям і створювали цілі рекрутингові кампанії, де руйнували стереотипи про виключно “чоловічі” роботи.
Галина Цвіркун HRD міжнародної поштово-логістичної групи компаній Meest Group
Як результат, у деяких підрозділах Meest Group, які раніше вважалися виключно “чоловічими”, сьогодні до 70% персоналу становлять жінки, а в інших баланс близький до 50/50.
Що дають бізнесу жінки на “чоловічих” професіях
Сьогодні бізнес розуміє, що повномасштабна війна змінює ринок праці, тому вже зараз потрібно готуватися до подальших змін. Немає сумнівів, що жінки й надалі будуть освоювати нові для себе ролі, а також долучатися до незвичних для них процесів. Якщо спочатку мали місце певні побоювання щодо залучення жінок на традиційно “чоловічі” посади через специфіку роботи, то тепер думка кардинально змінюється.
“За короткий час ми побачили гарні результати. Рівень ефективності жіночих команд у нас точно не нижчий за чоловічі: ми відзначаємо їхню відкритість до нового досвіду, а також послідовність і системність. А щодо жінок на керівних посадах помітили, що вони навіть краще облаштовують умови праці. Загалом можемо сказати, що це рішення точно змінило нашу корпоративну культуру у позитивний бік”, — зазначає Галина Цвіркун.
В Ukrnafta підкреслюють: окрім того що залучення жінок допомагає скоротити дефіцит кадрів, це підвищує не лише моральну, але й економічну стабільність компаній. Адже різноманітність у командах веде до інновацій і підвищення продуктивності.
Сучасні європейські стандарти передбачають, що на жінок має припадати приблизно половина вакансій у компаніях. Це не формальність, а важливий крок до забезпечення гендерної рівності, яка є основою для сталого розвитку суспільства. В Україні, особливо під час війни, ситуація ще більш актуальна. Багато чоловіків залишили свої робочі місця, пішовши на фронт для захисту країни. Це призвело до значного дефіциту кадрів у багатьох галузях, зокрема у промисловості та секторах, що традиційно вважаються “чоловічими”. В умовах цих викликів залучення жінок до роботи у цих сферах стає не лише доцільним, а й необхідним.
Наталія Бабич начальниця управління з рекрутингу та розвитку бренду роботодавця UKRNAFTA
Там додають, що залучення жінок до роботи у різних сферах приносить компаніям численні вигоди, а саме:
- Покращення робочого клімату. Баланс між чоловіками і жінками у команді сприяє кращій комунікації і співпраці, що підвищує загальну ефективність роботи.
- Інновації та креативність. Різний досвід і погляди жінок можуть спонукати до появи нових ідей та рішень, які сприятимуть розвитку компанії.
- Лояльність клієнтів та партнерів. Компанії з гендерно збалансованими командами краще розуміють потреби своїх клієнтів, що веде до підвищення лояльності і задоволення споживачів.
Таким чином, інтеграція жінок у традиційно “чоловічі” професії — це не лише відповідь на виклики ринку праці, але й шлях до більш сталого і справедливого суспільства. Впровадження європейських стандартів гендерної рівності у бізнесі стає запорукою успіху та конкурентоспроможності на глобальному ринку.
