-
Руслан Кисляк
редактор
Данило Гетманцев, голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики.
Голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев у великому інтерв’ю для Delo.ua розповів про невиконані зобов’язання перед МВФ, нові податкові ініціативи, детінізацію економіки, проблеми грального бізнесу, діяльність Мінцифри та НБУ, а також про плани щодо розвитку ринку капіталу, пенсійного страхування та іпотечного кредитування.
- Про податки
- Про детінізацію економіки
- Про гральний ринок
- Про ринок капіталу в Україні
- Про нову програму пільгової іпотеки
- Про накопичувальне пенсійне страхування
- Про кредитування економіки
- Про (не)користь простих рішень складних проблем
- Про соціальні ініціативи
- Про вплив світової паливної кризи на Україну
Податкові виклики та зобов’язання перед МВФ
Україна не впоралася з дедлайном МВФ щодо ухвалення пакета податкових законопроєктів до кінця березня. Чи є вже реакція від МВФ, і які наслідки це може мати для країни?
— Так, ми формально прострочили цей структурний маяк, що є неприємним, особливо враховуючи високу планку, яку ми встановили під час виконання попередньої програми. Однак, перегляд програми заплановано на травень. Якщо ми зможемо ухвалити ці закони до кінця травня, я вважаю, що все буде добре.
Яка ймовірність ухвалення парламентом повного пакета чотирьох ключових податкових ініціатив: запровадження ПДВ для ФОП; податок на доходи від цифрових платформ; оподаткування міжнародних посилок до 150 євро; продовження дії військового збору?
— Ймовірність ухвалення законопроєкту про запровадження ПДВ для ФОПів є вкрай низькою. Наразі я не бачу жодних можливостей для цього, оскільки це питання стало токсичним як у Верховній Раді, так і в суспільстві. Тому, на мою думку, Кабмін не подаватиме відповідний законопроєкт до Верховної Ради, хоча уряд брав на себе зобов’язання адвокатувати такі рішення.
Дискусія щодо необхідності залишити два ліміти для ПДВ — один для ФОПів на єдиному податку, а другий — для всіх інших ФОПів — є безглуздою. Очевидно, що це аномалія, яку слід усунути. Жодна розсудлива людина не заперечуватиме, що ліміт має бути один. Представники уряду обговорювали з Міжнародним валютним фондом, яким може бути цей єдиний ліміт, і домовилися, що він може відповідати максимальному ліміту в Євросоюзі — еквіваленту 4 млн грн.
Зважаючи на відсутність законопроєкту у Верховній Раді, ймовірно, Кабінет Міністрів не бажає його вносити. Можливо, уряд прагне повернутися до обговорення цього питання з МВФ. Під час Spring Meetings Міжнародного валютного фонду у Вашингтоні (13-18 квітня) українська делегація спробує відновити дискусію щодо цього питання.
Яка ймовірність ухвалення законопроєкту щодо оподаткування міжнародних посилок до 150 євро?
— Законопроєкт про оподаткування посилок є абсолютно слушним і підтримується бізнесом, про що свідчать відповідні звернення. Документ мав бути проголосований на пленарному тижні з 6 по 10 квітня, але до нього просто не дійшла черга. Він буде проголосований, можливо, наступного пленарного тижня. Документ рекомендований комітетом до розгляду в залі Верховної Ради. Це не найпопулярніший закон, але наша робота полягає саме в ухваленні непопулярних, але необхідних законів. Депутати повністю усвідомлюють потребу їх прийняття.
А щодо оподаткування доходів від цифрових платформ?
— Законопроєкт про оподаткування доходів від цифрових платформ буде розглядатися вже у другому читанні. Найімовірніше, розгляд документа відбудеться не наступного пленарного засідання, а вже в середині травня.
Тобто, в травні?
— Так, приблизно 12 травня. Ми просто процедурно не встигаємо підготувати документ до розгляду раніше.
Це буде вже після весняних слухань МВФ?
— Так.
Чи не викличе це невдоволення МВФ?
— Чому? Це відбудеться до наступного перегляду поточної програми співробітництва з МВФ, до перегляду структурних маяків.
Який бюджетний ефект від реалізації кожної з цих чотирьох ініціатив, і що може перешкодити зібрати заплановані суми?
— Від оподаткування доходів від цифрових платформ ми очікуємо близько 14 млрд грн додаткових надходжень до держбюджету; від оподаткування міжнародних посилок — до 10 млрд грн; від військового збору — 135 мільярдів щорічно; від ПДВ для ФОПів — 40 млрд грн на рік.
Варто зазначити, що всі ці цифри є приблизними. За мій досвід роботи з 2019 року, подібні прогнозні показники податкових надходжень зазвичай перевиконувалися вдвічі, а то й втричі. Усунення прогалин у оподаткуванні часто викликає каскадний ефект: прикриття певної податкової схеми змушує легалізуватися цілі сектори, що призводить до збільшення податкових надходжень.
Ми спостерігали подібне, наприклад, з податком на Google. Ми прогнозували 3 мільярди гривень податкових надходжень за рік, а отримали значно більше.
Детінізація економіки: виклики та перспективи
Ви зазначаєте ознаки гальмування детінізації економіки. Які сектори це стосується і чому це відбувається? Чи можете навести конкретні цифри?
— У 2023 році завдяки детінізації економіки державний бюджет отримав додатково суму, еквівалентну $1,5 млрд, а в 2024-му — $2,5 млрд. Однак, у 2025 році ми маємо недовиконання податкових надходжень на 33 млн грн, або 2,6% від плану.
Це відбувається, попри те, що бюджет отримав додаткові ресурси від податку на банки, підвищення акцизів та військового збору. Тобто, резерви для збільшення доходів існували, але відбулося недовиконання бюджету. Це мене бентежить, оскільки багато секторів економіки продовжують працювати в тіні, а держава не може забезпечити бізнесу рівні умови господарювання. Це стосується ринку електроніки, ресторанного бізнесу, продажу автомобілів, карго-компаній, тютюнового ринку та багатьох інших.
Зокрема, гральний бізнес. Через зрив процесу запровадження державної системи онлайн-моніторингу керівниками Міністерства цифрової трансформації та державного агентства PlayToday, бюджет недоотримує 20 мільярдів гривень на рік. Це свідчить про неефективну роботу чиновників Олександра Борнякова (в.о. міністра цифрової трансформації) та Геннадія Новікова (очільника державного агентства “PlayToday”) з команди Михайла Федорова, а також про наявність банальної корупції.
Це також стосується ринків підакцизних товарів, де Мінцифри продовжує зривати запровадження електронного акцизу, на що скаржиться легальний бізнес.
Як людина, яка з 2019 року системно займається детінізацією, я бачу, що це єдиний суттєвий ресурс для підвищення надходжень до державного бюджету. З іншого боку, це інструмент забезпечення рівності господарювання, необхідний для розвитку економіки. І, безперечно, це інструмент вирішення проблеми бідності в країні.
Вважаю, що гальмування в цьому процесі є неприпустимим. Вбачаю це гальмування передусім з боку правоохоронних органів. Навіть оновлене Бюро економічної безпеки (БЕБ) не демонструє жодних ефективних результатів. Звернення від парламентського комітету з фінансів, податкової та митної політики щодо конкретних схем та порушень податкового законодавства фактично “померли” — жодного ефекту немає. Заслуховування їх на тимчасовій слідчій комісії з питань економічної безпеки є дуже сумними, оскільки вони не можуть надати нам відповіді на елементарні питання щодо детінізації окремих галузей. Бюро економічної безпеки не виправдовує очікувань. Подекуди ми чуємо про окремі результати, але вони є точковими, поодинокими і навіть, як у випадку з торговою мережею “Ябко”, не призводять до припинення правопорушень. Тобто, новому БЕБ потрібно працювати значно краще. І питання тут точно не в заробітних платах у майже 80 тис. грн на місяць, які вони вважають низькими.
Проблема полягає не тільки в БЕБ, але й у Податковій та Митниці. Це сукупність проблем.
Чи БЕБ “буксує” через непрофесіоналізм, чи свідомо гальмує?
— Я не маю жодних підтверджень того, що неефективність БЕБ є наслідком корупції. Навпаки, я переконаний, що це не так. Однак, безпорадність завдає державі не меншої шкоди. Тим більше, що на дев’ятому місяці роботи нової команди система досі не очищена. Я не розумію, чому, наприклад, територіальне управління БЕБ в Одеській області досі очолює Сергій Мунтян, який є символом корупції.
У парламентському комітеті, який я очолюю, на жаль, ми не бачимо жодних змін на краще в роботі БЕБ. Є численні інтерв’ю, конференції, блискучі ідеї про боротьбу з податковими ухилянтами, скарги на уряд, прокуратуру, нестримний реформаторський зуд, але немає конкретної роботи “з мітлою”, щоб вимести бруд з кімнати та навести порядок.
Розмови про неефективність БЕБ тривають роками. Що необхідно зробити, аби ситуація нарешті змінилася?
— Все відбувається повільніше, ніж мало б бути. Це все мало відбутися ще кілька років тому. На жаль, комітету Гетманцева не завжди вистачає політичного впливу, щоб вирішувати ці питання тим шляхом, яким ми намагаємося діяти. Виглядає так, що ми чи не єдині протистоїмо потужній, злагодженій клановій системі у фінансовому секторі держави. Реформа податкової міліції виглядає як велике протистояння зі своїми перемогами та поразками.
Ми почали з того, що ліквідували податкову міліцію та створили БЕБ. Це був перший великий крок, наша перемога. Корупційна система “відіграла” і переграла нас на призначенні керівником БЕБ Вадима Мельника з податкової міліції, залишивши все як було до цього. Ми не зупинилися, прибрали Мельника та тих, хто був після нього, і провели конкурс за участю міжнародних експертів.
Людина, яка зараз очолює БЕБ, є політично незалежною. За найкращого збігу обставин ця політично незалежна людина мала б бути також професійною та націленою на результат. На жаль, поки що цього ми не бачимо, хоча минуло достатньо часу. Тому сьогодні ми жорстко формулюємо вимоги до цієї людини, щоб змусити її працювати. І в неї є два варіанти: або почати працювати, або припинити ці “тренування на країні”. Переконаний, що і цей етап ми пройдемо і доведемо, що цей орган буде працювати класно.
Безперечно, це можна було б зробити раніше, якби, по-перше, нам поталанило з людським фактором, і, по-друге, якби корупційна кланова система, з якою ми боремося, не була настільки потужною. Це величезне, глобальне протистояння. Воно не завжди помітне в медіа. Але витоки такого протистояння — і проти “ментів” у БЕБ, і проти податкових ухилянтів та корупціонерів в ігровому бізнесі, і проти “чорних” тютюнників та контрабандистів — ви можете бачити на шпальтах телеграм-каналів, де систематично публікується інформація про замовні кампанії проти мене та колег з комітету. Ми обов’язково доведемо це до кінця. Не зупинимося, незважаючи на жоден спротив. Єдине, що може у них вийти, це трохи затягнути процес, чим вони і займаються зараз.
Гральний ринок: блокування системи моніторингу та відповідальність
Яка наразі ситуація з розробкою Державної системи онлайн-моніторингу (ДСОМ)? Що буде далі?
— Порушено кримінальну справу за фактом зриву запровадження Державної системи онлайн-моніторингу колишнім міністром цифрової трансформації Михайлом Федоровим, нинішнім в.о. міністра цифрової трансформації Олександром Борняковим та їхньою “реформаторською” командою. Вони з 2022 року займаються цією проблемою. Я переконаний, що завдяки корупційній складовій вони блокували та блокують запровадження Державної системи онлайн-моніторингу. Більше того, я переконаний, що це умисна дія. Тобто, тут немає нічого випадкового. Це не непрофесійність чи незграбність, це не тупість — це умисний саботаж виконання норми закону. Такі дії спрямовані на те, щоб гральні заклади не сплачували до державного бюджету стільки, скільки вони мають платити.
Переконаний, що Генеральна прокуратура притягне до відповідальності винних. І переконаний, що вони мають бути позбавлені посад вже зараз.
Нещодавно на засіданні вашого Комітету було ухвалено рішення щодо невідповідності своїм посадам в.о. голови Мінцифри Олександра Борнякова та керівника державного агентства “PlayToday” Геннадія Новікова. Які подальші кроки?
— Відповідні рішення має ухвалювати Кабінет Міністрів. Переважна більшість міністрів в уряді розділяє мою позицію. Очікуємо ухвалення рішення, бо Федоров робить все можливе, аби утримати цю “годівницю”. Я думаю, що у нас є здорові сили в Кабінеті Міністрів і парламенті, які мають об’єднатися, щоб не дати можливості під час війни красти гроші у держави.
Під час одного з наших інтерв’ю у жовтні 2025 року ви пояснювали відсутність результатів Михайла Федорова у сфері запровадження Державної системи онлайн-моніторингу, зокрема, тим фактом, що агентство PlayToday запустилося лише в травні того року. Зараз ваша позиція стала більш жорсткою. Чи правильно я розумію, що ви вже не сумніваєтеся, що є причиною затягування із запровадженням ДСОМ?
— Минув час, і відбулися певні події, які свідчать, що це не просто бездіяльність. Це умисні дії. Якщо це умисні дії, то вони мають мотиви. Який мотив може бути у чиновника, який не виконує свої обов’язки в інтересах приватних структур? Я далекий від думки, що умисел може мотивуватися “любов’ю до мистецтва”. Ймовірно, мова йде про більш приземлені речі.
У Державному бюджеті на 2026 рік не закладено кошти на фінансування розробки Державної системи онлайн-моніторингу. Скільки ми говорили, скільки билися навколо цього… А вони мають нахабство навіть не передбачити в бюджеті-2026 гроші на розробку. При цьому передбачають мільйони гривень на супроводження системи, яка не введена в експлуатацію. Вони почувають себе настільки зухвало і нахабно, що це точно не недопрацювання. Це реальний умисел, спрямований на заподіяння шкоди державі.
Рік тому повноваження КРАІЛ було розділено між Мінцифри та PlayToday. Чи було це рішення правильним?
— Відбувається те ж саме, що і з БЕБ — один в один. За аналогією, як свого часу в БЕБ був призначений керівником виходець з податкової міліції, так само керівником у PlayToday був призначений виходець з КРАІЛ. Рішення про ліквідацію неефективного органу було правильним, але будь-яке рішення можна спотворити на рівні виконавців. Це і сталося.
І мова не лише про ДСОМ. Наразі PlayToday не наклало жодного штрафу на представників грального ринку, наприклад, за порушення законодавства про рекламу. Замість запровадження дієвого ліміту на гру для гравців — чиста імітація, коли цей ліміт має право встановлювати сам гравець. Це ж очевидно зроблено в інтересах гральних закладів — це ж елементарні речі.
Зараз імітується бурхлива діяльність навколо обмеження гри військовослужбовцями. Пропонують обмежувати гру військовослужбовців відповідно до реєстру військовослужбовців. А такого реєстру ще немає, і незрозуміло, коли він з’явиться.
А конкурс на лотерейну діяльність?! Ну це ж просто жах! Конкурс був фактично зімітований. Ліцензії отримали монополісти, які працювали на ринку.
І це не поодинокі випадки корупції. Я готую ще принаймні два звернення до Генеральної прокуратури щодо інших злочинів.
Згадаємо, PlayToday свого часу отримало від Державного бюро розслідувань документи, що свідчать про наявність російського коріння у власників букмекерської компанії Favbet та оператора лотерей “Патріот”. А компанії продовжують працювати.
PlayToday ухвалює рішення про позбавлення ліцензії компанії “Патріот” і, порушуючи Закон, передбачає 30 днів на набуття цим рішенням чинності, хоча факт наявності російського власника в компанії є підставою для анулювання ліцензії одразу. Для чого це робиться? Для того, щоб дати власникам компанії можливість піти в суд і через суд зупинити рішення PlayToday. Це просто імітація. Вони просто домовляються з цими “чортами” — одні “чорти” з іншими.
У продовження теми детінізації — проблеми із запровадженням “еАкцизу”: що там не так і хто винен?
— Запровадження електронного акцизу повністю зірвано. Два з половиною роки розроблялося програмне забезпечення — в результаті ПЗ не розроблено.
Хто конкретно в цьому винен?
— Особисто Федоров. Вони зірвали реформу. Потім пішли на підвищення — Федоров і його заступник Олексій Вискуб, який відповідав за цей напрямок роботи. Після зриву реформи вони звернулися до нас із проханням, аби ми відтермінували терміни запровадження еАкцизу. Ми відтермінували до першого листопада цього року.
І ось до мене звертається бізнес і повідомляє, що досі нічого не зроблено. На днях ми зустрічалися з Європейською бізнес-асоціацією, там були виробники алкоголю і тютюну. Так от — вони просто плачуть. Бо ці недолугі відвантажили їм програмне забезпечення, яке не працює, і не реагують на зауваження ринку. У бізнеса за законом має бути 10 місяців на тестування, але тестування чогось, що працює. Це просто жах.
Тому я не знаю навіть, що робити з ними, бо насправді бізнес шокований, ми шоковані всі. Це тотальне розчарування в тому міфі, який Міша (Федоров) створював з 2019 року як ефективний менеджер. Він, на жаль, ефективним був тільки в Instagram і займався, як виявилося, лише власним піаром.
До речі, я дуже вдячний вашому виданню за ці питання про команду Федорова. Бо коли я змушений був порушити питання публічно, я зіткнувся з тим, що піар-складова у нього працює набагато краще, ніж його ПЗ. Настільки добре, що провідні ЗМІ не беруть відносно нього негативну інформацію, навіть якщо вона є правдою. Вони просять прибрати “незручні питання”…
Це дає йому можливість не робити реальні речі, за які він відповідає, а складне “доросле” програмне забезпечення — не “Дія”, яка є досить простим програмним засобом, а реальне програмне забезпечення — взагалі не запроваджувалося міністерством.
А що зміниться в листопаді? Чого ви очікуєте?
— Ми ухвалили рішення, що раз на два тижні будемо збиратися і робити зріз того, що відбувається з цією програмою. Спробуємо все ж таки якось налагодити цей процес. Я спробую привести до тями це недолуге міністерство.
Розвиток ринку капіталу: реформи та нові можливості
Як ви оцінюєте процеси, що відбуваються в Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку, зокрема зміну голови Комісії?
— Зарано ще підводити підсумки.
Але ми цього тижня внесли до Верховної Ради законопроєкт про сек’юритизацію активів. Це масштабний документ, який ми розробляємо разом з Нацкомісією. Попередній склад Нацкомісії не міг його розробити протягом кількох років. Сьогодні, вже на четвертий місяць від призначення нового голови, ми внесли цей законопроєкт.
Він досить якісний. Це велика реформа, спрямована на забезпечення стабільності кредитних відносин, створення додаткових інструментів залучення коштів, пожвавлення фондового ринку. І він нам дуже необхідний для того, аби запустити програму житлового будівництва на мільйон квартир.
Говорити про якісь результати роботи оновленого керівництва НКЦПФР, безперечно, зарано. Але я навів цей приклад для того, щоб ви зрозуміли, що там щось позитивне почалося. І зверніть увагу — жодних презентацій, жодних “швидких перемог”, жодних яскравих гасел. Йде кропітка робота, яка, я вірю, конвертується в результат.
На виході у нас вже є законопроєкт про недержавні пенсійні фонди. Два роки він розроблявся НКЦПФР, і нічого взагалі не відбувалося.
Знаю, що комісією готується низка пропозицій з дерегуляції емісії та обігу цінних паперів. Вони представлять цей законопроєкт незабаром нашому комітету.
Працює НКЦПФР над розробкою законопроєкту про інвестиційні рахунки.
Наскільки я пам’ятаю, ця робота почалася ще за попереднього керівництва НКЦПФР.
— Так. Але були тільки розмови, якісь презентації. Все так, як у Федорова було. Тобто, ніяких реальних кроків.
Тут же щось принаймні починає відбуватися, і це вселяє надію. Я не можу сказати, що там є якісь перемоги. Перемог точно ще немає, але є певні реальні кроки.
Нова програма пільгової іпотеки: амбітні плани
Розкажіть, будь ласка, про програму пільгової іпотеки, про яку ви згадали. Ви заявляли, що вона має стати більш масштабованою і успішною, ніж “єОселя”.
— “єОселя”, на жаль, є неуспішною програмою. Бо ми маємо лише 25 тисяч договорів за всю історію “єОселя” з жовтня 2022 року. А заявок у нас щонайменше півмільйона. Розумієте, у нас люди не отримують житло за програмою “єОселя”, бо в програмі є ціла низка запобіжників. Програма має низку проблем, які не дають можливості її масштабувати. Плюс, безперечно, “єОселя” обмежена обсягом бюджетного фінансування. Саме тому ми взялися за розробку нової програми пільгової іпотеки.
По-перше, ми знайшли необхідну ліквідність на фондовому ринку. Знайшли ліквідність у банківському секторі, знайшли ліквідність як джерело допомоги від партнерів. Плюс — кошти від ОВДП.
Наразі програма знаходиться на етапі обговорення з будівельною галуззю. Ми хочемо зрозуміти потенціал будівельної галузі, зрозуміти їхні пропозиції, вимоги, аби ця програма відбулася.
І третім етапом буде обговорення цієї програми з органами місцевого самоврядування, бо без містобудування ця програма також не запрацює.
Програма дуже проста — це доступне якісне житло для всіх наших людей. Вона буде поширюватися на ВПО, військових, медиків, вчителів, багатодітні сім’ї, сім’ї з інвалідами… Вона передбачатиме кредити під 3% річних на строк до 25 років з першим внеском від 10%. Цифри ще можуть змінюватися. Принаймні, ми ставимо собі таке політичне завдання.
Хто розробляє цю програму?
— По-перше, прем’єр-міністр. Також залучені всі профільні міністерства, зокрема Мінфін і Мінекономіки, Нацбанк. Парламентський комітет з питань фінансів, податкової та митної політики є координатором цього процесу.
А де гарантія, що необхідні для реалізації програми кошти реально залучити на ринку капіталу, від банків, ОВДП і партнерів?
— Це ж і є наша робота — забезпечити ці ресурси. Потрібна лише політична воля для цього і, безперечно, велика організаційна складова. Організаційною складовою ми займаємося зараз.
Накопичувальне пенсійне страхування: час для реформ
Багаторічні розмови про необхідність пенсійної реформи і запровадження накопичувального пенсійного страхування — чи на часі? Чи є для цього ресурси? Чи є політична воля? Коли це може стати реальністю?
— Це на часі вже років два. Ми завершуємо підготовку відповідного законопроєкту.
Що там буде прописано?
— Правовий статус недержавних пенсійних фондів, їх регуляторка.
Чи правильно я розумію, що це все має бути пов’язано з реформою ринку капіталів?
— Так, це одна зі складових реформи фондового ринку. Крім того, це безпосередньо пов’язано з житловим будівництвом. Бо якщо ми не запустимо недержавні пенсійні фонди, то не залучимо на ринку довгі гроші. А довгі гроші нам потрібні для житлового будівництва.
На якому часовому горизонті може бути ухвалений цей законопроєкт?
— Робитиму все можливе, щоб до кінця року обидва законопроєкти — і про сек’юритизацію активів, і про недержавні пенсійні фонди — були ухвалені в цілому.
У разі ухвалення вони можуть вступити в силу ще під час війни?
— Я хочу, безперечно, щоб мир настав вже зараз. Але стан війни не є перешкодою для того, аби вони вступили в силу.
Що з законопроєктом про легалізацію криптовалют?
— Добре, що ви згадали. Я за цими податковими законами трохи забув про це. Але зараз всі отримають настанову щодо необхідності пожвавити процес.
А від кого там залежить пожвавлення?
— У комітеті є робоча група, яка займається цим законопроєктом. Вони мають надати Комітету остаточний варіант з вирішеними певними політичними питаннями, щодо яких не змогли домовитися. І тоді ми вже запакуємо законопроєкт в остаточну редакцію і направимо в зал. В моїй картині світу це мало б відбутися у квітні. Зараз спробуємо наздогнати.
А які там проблемні політичні питання?
— Там є певні суперечності щодо регулювання ринку, які стосуються розподілу повноважень між Національним банком і НКЦПФР. З одного боку, вони технічні, а з іншого боку — важливі. Нацкомісія вимагає, щоб навколо криптобірж були особливі правила валютного регулювання. Нацбанк хоче це регулювати самостійно. А якщо він буде регулювати це самостійно на загальних засадах, то в нас не буде ринку криптовалют. Тож потрібні певні пом’якшення.
Невирішеним наразі є питання щодо правил авторизації бірж, які працюють в Євросоюзі. Ніхто, безперечно, не хоче змушувати їх проходити “дев’ять кіл пекла” в Україні, щоб вони тут реєструвалися заново. Вони цього просто не будуть робити. Мені здається, що варто взяти сам факт їх реєстрації за кордоном і просто за заявчим принципом чи якоюсь іншою процедурою зареєструвати їх тут, в Україні.
Хтось має взяти на себе політичну відповідальність за ці питання.
Кредитування економіки: виклики та пропозиції
Нещодавно ваш парламентський комітет домовився з НБУ, що регулятор підготує пропозиції щодо збільшення кредитного портфеля банківського сектору до ВВП. НБУ підготував пропозиції?
— Я не задоволений тими пропозиціями, які підготував Національний банк. Я вважаю, що, на жаль, Андрій Григорович Пишний не зміг вирішити проблему дешевих грошей в Україні.
Які пропозиції підготував Нацбанк?
— Серед пропозицій, наприклад, впровадження низки вимог до банків відповідно до норм ЄС, зберігаючи спроможність банків кредитувати. Таке враження, що вони хочуть вступити в ЄС окремо від країни. Всі найжорсткіші вимоги, які є в ЄС, найновіші вимоги до банківської сфери, вони хочуть запровадити.
Навіщо це треба під час війни — не зрозуміло. Щоб відзвітувати, що ми передовий Нацбанк, і отримати грамоту на черговому банківському збіговиську як найкращий банкір галактики? А після цього — хоч трава не рости. Ось така прекрасна, карколомна пропозиція.
Далі — посилення захисту професійної таємниці з метою отримання статусу еквівалентності регулювання нормам ЄС у подальшому.
Актуалізація підходів до оцінки ризиків фінансування спеціалізованих проєктів. Це нормальна пропозиція, але вона нічого не вирішує.
Впровадження іпотечної директиви ЄС. Дивіться, у нас іпотеки немає, а іпотечна директива є? Спочатку іпотекою потрібно зайнятися, щоб іпотека була трохи більша, ніж програма “єОселя”. Іпотека мертва.
А в них все класно, вони іпотечну директиву імплементують. Ну серйозно? Це для того, щоб ринок розвивався? Чи щоб його ніколи тут не було?
Ми маємо рівень проникнення чистих кредитів бізнесу до ВВП у 2025 році 9,8%. В 2018 році цей показник був 25,8%. В 2022 році — 15,3%. Тобто, ми маємо дуже слабкі показники. Щоб дійсно перезавантажити ринок кредитування, банки мають змінити свою політику та максимально масштабувати кредитні продукти. У першу чергу — для бізнесу.
Але банки цього не роблять. Я знаю конкретні приклади конкретних банків, де є вказівка від власників — не кредитувати. А навіщо нам така банківська система, яка просто купує депозитні сертифікати НБУ?
Ви пропонуєте продовжити застосовувати для банків 50% податок на прибуток і в 2027 році. Банки прогнозовано проти. На яку суму додаткових надходжень до бюджету розраховуєте?
— За результатами податкового періоду 2024 року ми зібрали до державного бюджету додатково понад 52 млрд грн. В бюджеті 2025 року враховано щонайменше 30 млрд грн. Я думаю, такі суми ми точно зберемо, а наступного року зберемо ще більше.
На що ми звернули увагу в контексті оподаткування банків? Доходи банків стабільно зростають. У 2025 році 60 банків задекларували 579,3 млрд грн, що на 14,2% більше порівняно з 2024 роком і на 30% більше, ніж у 2023-му.
Податок на прибуток демонструє сильний результат. У 2023 році — 79,8 млрд грн, 2024 рік — 95,6 млрд грн, 2025 рік — 85 млрд грн.
Важливо розуміти, що у 2023 та 2024 роках діяла ставка податку 50% без урахування збитків, а в 2025 році — 25% з урахуванням збитків. Тобто, в 2025 році податкова база об’єктивно зменшилася.
Чистий прибуток банків за 2025 рік склав 126 млрд грн, що на 39,5% більше, ніж у 2024 році, або на 64% більше порівняно з останнім довоєнним роком, коли банки оподатковувались на загальних підставах. Основним джерелом цих прибутків є зростання чистих процентних доходів, левову частку яких забезпечили операції з державними цінними паперами та депозитними сертифікатами НБУ. Це фактично безризикові операції для банків, прибуток за якими обумовлюється значним обсягом вільної ліквідності, яку НБУ має зв’язувати, щоб вона не йшла на валютний ринок і не тиснула на ціни.
Введення додаткового оподаткування банків, безперечно, впливає на здатність банків нарощувати капітал. Але, зважаючи на високу прибутковість, показники капіталізації банків знаходяться в нормі. Так, на 1 березня 2026 року показник достатності регулятивного банківського капіталу дорівнював 15,8%, при нормативі — не менше 10%. Показник достатності капіталу першого рівня — 15,5%, при нормативі — 7,5%. Рентабельність банківського капіталу на кінець 2025 року — 30%. Це втричі перевищує аналогічний показник для банків у зоні євро.
У 2025 році НБУ провів стрес-тести 21 найбільшого банку, які займають 90% ринку. В результаті банківська система продемонструвала значно кращу готовність до ризику, ніж у довоєнний період.
Тож податок для банків будемо підвищувати.
Як продовження періоду дії 50% податку на прибуток банків вплине: на їхні ресурси підтримки держбюджету через купівлю ОВДП, та на інвестиційну привабливість банківського ринку (на тлі старту відбору радника з продажу Укргазбанку і Сенс Банку)?
— Ми всі контраргументи Національного банку спростували реальною практикою застосування наших законів. Три роки діють мої закони. І три роки ми отримуємо додатковий чималий ресурс від банків. Протягом усього цього періоду банки продовжують купувати ОВДП і депозитні сертифікати. І три роки поспіль стан банків покращується.
Жодних контраргументів щодо нестабільності банків чи зменшення їхнього капіталу — просто не існує, бо банки мають чималий запас міцності. І податок є абсолютно мотивованим.
Якщо говорити про можливий продаж державних банків, то варто нагадати, що кожен раз ми приймаємо рішення лише на рік, і виключно виходячи з результатів діяльності банків за попередній рік.
Прості рішення для складних проблем: реальність проти ілюзій
Повертаючись до вашої нещодавньої публічної дискусії зі співвласником “Нової пошти” Володимиром Поперешнюком: чому, на вашу думку, не працюють прості рішення для наповнення державного бюджету під час війни?
— Прості рішення складних проблем не реалізуються, тому що їх не існує. Ми з вами можемо скільки завгодно вірити в чарівних фей, вічне кохання, грошові дерева — це певний життєвий вибір. А можемо бути дорослими людьми. Такі от два шляхи. Перший шлях — це шлях Поперешнюка. А другий шлях — це мій шлях. Мені здається, що я достатньо чітко, на цифрах, пояснив абсурдність усіх пропозицій Поперешнюка.
При цьому я розумію Поперешнюка, який є прихильником ультраліберальної ідеології, яка передбачає, зокрема, що держави в ідеалі взагалі не має бути. А якщо вона є, то вона не повинна займатися ані освітою, ані охороною здоров’я, ані соціалкою. Цим всім має займатися ринок, приватний капітал, вільна конкуренція та рівність можливостей. Це прекрасний підхід, єдиною вадою якого є те, що він не існує в реальному житті, а лише в фантазіях відомих анархістів-романтиків (Прудона, Кропоткіна тощо), праці яких ще століття тому були спростовані. В реальному житті не існує ані ідеальної рівності можливостей, ані ідеальної вільної конкуренції, ані чистого ринку. Все це існує не в чистому вигляді і потребує коригування інститутами, які, так, не є досконалими, не є ідеальними, але корисними і реальними. До них відносяться і держава, і податки.
Але ще одне, на що треба звернути увагу в пропозиціях Поперешнюка, це те, що вони подаються маніпулятивно і неповно. Якщо ти пропонуєш скасувати податки — це прекрасна популярна пропозиція. Але якщо ти доросла людина, ти маєш давати її в комплексі з пропозицією пропорційного скорочення видатків на армію, освіту, медицину, аби люди, які із захопленням сприймають перше, оцінили і наслідки “реформи” на собі. Бо може так вийти, що у світі без податків вигодонабувачем буде пан Поперешнюк, а не його підписники. І то — короткий час, рівно доти, доки до нього не прийдуть його колеги-анархісти з пропозицією “взяти і поділити”.
Соціальні ініціативи: боротьба за справедливість
Законопроєкт про скасування ВІП-пенсій №12278 був прийнятий у першому читанні рік тому. Які перспективи його ухвалення у другому читанні?
— Питання кланових пенсій є однією з найяскравіших ілюстрацій потужності кланової системи, яка сьогодні існує в нашій державі. Певні касти мають феодальні привілеї, які ми не можемо скасувати попри очевидну справедливість наших вимог.
Законопроєкт №12278 спрямований на скасування спецпенсій для прокурорів, оскільки це єдина категорія віп-пенсіонерів, які можуть одночасно продовжувати працювати і отримувати пенсію за вислугу років.
Також у нашому законопроєкті:
— скасування “VIP-пенсій”: скасовуються спеціальні умови перерахунку пенсій прокурорів, що дозволяли автоматичне підвищення при зростанні зарплат чинних працівників;
— змінюються умови виплати: пенсія за вислугу років виплачується лише після звільнення з органів прокуратури;
— стаж та вік: для призначення пенсії вимагається наявність 25 років загального стажу, з яких 15 років — у прокуратурі;
— змінюються правила індексації: прокурорські пенсії щороку індексуватимуться на загальних підставах (з 1 березня), як у звичайних громадян.
Пенсії по інвалідності переводяться на загальні правила, без окремих “бонусів”.
Цей законопроєкт станом на квітень 2026 року пройшов повторне перше читання (15 квітня 2025 року) після провалу першої спроби. І, очевидно, потреба в його ухваленні є високою. Адже це перший крок до приведення таких спеціальних пенсій до загальних правил, який дозволить так само уніфікувати і інші спеціальні пенсійні права.
Навіть якщо конкретно цей законопроєкт не матиме великого економічного ефекту (ця категорія в системі спецпенсій не є значною), то він матиме великий ефект, пов’язаний зі справедливістю. Бо, нарешті, буде уніфіковано із загальними стандартами і вік виходу, і індексацію.
Звісно, проєкт гальмують ті сили, які зацікавлені в збереженні привілеїв та переваг у пенсійному забезпеченні.
Переконаний, що його ухвалення залежить від політичної волі та спроможності зібрати необхідні 226+ голосів, оскільки тема “ВІП-пенсій” викликає активні дискусії в парламенті. В цьому питанні можна дуже чітко прослідкувати — які політичні сили декларують свої демократичні цінності лише на папері, а хто справді намагається проламати стіну багаторічного опору та кругової підтримки.
Дуже сподіваюся, що найближчим часом знайдеться достатня кількість депутатів, які матимуть волю припинити “пенсійну кастовість” в Україні.
Світова паливна криза: вплив на Україну
Як світова паливна криза впливає і ще вплине на ситуацію в Україні? Як це вплине на доходи державного бюджету (наприклад, через податки і акцизи на пальне)?
— Звісно ж, негативно.
Високі ціни на енергоносії ще ніколи не стимулювали зростання економіки, окрім країн, у яких економіка базується на отриманні доходів від видобутку вуглеводнів, переробки та продажу нафтопродуктів чи газу.
Погіршуватиметься зовнішньоторговельний баланс. Торік в Україну імпортували товарів на суму $84,8 млрд, а експортували — всього на $40,3 млрд.
Топ-3 позицій імпорту:
— машини, устаткування та транспорт — $34,1 млрд;
— продукція хімічної промисловості — $12,5 млрд;
— паливно-енергетичні ресурси — $10,5 млрд.
Третя з цих статей імпорту зросте автоматично на кожній тонні та кубометрі, але і в перших двох імпорт коштуватиме дорожче через те, що у кожній з них енергоресурси також входять до собівартості. І тут не тішить, що бюджет може отримати додаткові надходження від ввізного мита чи імпортного ПДВ.
Через погіршення торговельного балансу ми відчуватимемо ще сильніший тиск на гривню.
Є серйозні ризики подальшого уповільнення темпів відновлення економіки, яке спостерігалося і в попередні два роки. У 2025 році уряд планував +2,7%, а за попередньою оцінкою — вийшли всього на 1,8%. На 2026 рік прогноз — (+)2,4%, однак у січні-лютому маємо мінус 1,2%.
Збереження високих цін на пальне та зростання собівартості вітчизняної продукції матиме наслідком плюс кілька відсотків до прогнозованої інфляції, і вона може знову стати двозначною.
Можемо очікувати погіршення ситуації в реальному секторі економіки, зокрема у промисловості, де на початку року у січні-лютому маємо падіння порівняно з аналогічним періодом 2025 року на 4,6% (торік цей сектор також завершив у мінусі — (-)2,4%). Скорочення доходів призведе до зменшення податкових відрахувань до бюджетів усіх рівнів.
Чи можна вже зараз оцінити можливе співвідношення майбутніх додаткових податкових надходжень від продажу пального (яке дорожчає) з витратами на паливний кешбек?
— Таке моделювання складно зробити, оскільки воно залежить не від природних факторів, а насамперед від одного великого геополітичного — війни на Близькому Сході.
Скільки вона триватиме? Чим закінчиться? До якої верхньої межі можуть дійти ціни на нафту та газ і скільки там протриматися? До якого рівня ціни можуть впасти, якщо все завершиться більш-менш благополучно?
Сьогодні ми живемо у тій глобальній викривленій реальності, коли протягом одного тижня можемо почути весь спектр заяв — від того, що наступної доби одна ціла цивілізація буде знищена, до того, що війну завершено, усі цілі іранської спеціальної операції досягнуто. Позавчора могли почути, що Ормузьку протоку наступної доби буде розблоковано, а через добу отримати окрім іранської ще й другу, американську блокаду судноплавства.
Сьогодні постраждалі країни Перської затоки шукають шляхи, які дозволять відновити відвантаження нафти і газу та необхідну інфраструктуру для цього, в Ірані в той же час шукають шляхи, як цю інфраструктуру знищити, засмітити морські коридори мінами і заблокувати ще одну протоку.
Сьогодні один пост від Президента США може сколихнути ринок на 15-20 доларів за барель вгору, а інший пост — на стільки ж вниз.
Тому може бути і збільшення надходжень до нашого бюджету, як кажуть, “у моменті”, і скорочення — у подальшому, з певним лагом, через погіршення економіки багатьох виробництв та економіки країни в цілому.
Тривалий період високих цін може позначитися і на споживчих звичках, коли людина, для якої користування власним транспортом не є критичним через наявність альтернатив, може скоротити число поїздок або відмовитись від якоїсь кількості поїздок при досягненні вартості бензину певної “психологічної позначки”, навіть з урахуванням кешбеку.
Цей кешбек — це приклад такого “простого рішення”, про яке ми сьогодні говорили. Свого часу так само дуже великі надії покладали на Національний кешбек як ключовий засіб стимулювання розвитку та підтримки українського товаровиробника, а по факту виявилось, що його ефект — на порядок менший навіть за звичайну статистичну похибку.
Порада від АіФ UA: Це інтерв’ю є надзвичайно цінним джерелом інформації для розуміння поточного стану української економіки та податкової системи. Ви дізнаєтеся про актуальні виклики, заплановані реформи та потенційні ризики, що допоможе вам краще орієнтуватися у фінансових питаннях та приймати зважені рішення як громадянину та підприємцю.