## Україна на шляху до €90 мільярдів: Президент подав до Ради меморандум про позику ЄС з умовами реформ Президент України Володимир Зеленський ініціював процес ратифікації в парламенті важливого документа – Меморандуму про взаєморозуміння між Україною та Європейським Союзом. Цей крок є ключовим для отримання Україною макрофінансової допомоги в рамках нової позики ЄС на суму до 90 мільярдів євро, розрахованої на 2026-2027 роки. Важливо зазначити, що ці кошти мають бути погашені за рахунок російських репарацій.
## Детальніше про механізм підтримки від ЄС Отримання повної суми у 90 мільярдів євро не передбачає одномоментного переказу. Цей документ є частиною ініціативи Ukraine Support Loan і визначає умови надання Україні макрофінансової допомоги, яка може сягати 8,35 мільярдів євро. Відповідно до Регламенту ЄС 2026/467, позика на підтримку України обсягом до 90 мільярдів євро буде доступна до 31 грудня 2027 року. Основною метою позики є забезпечення макрофінансової стабільності країни, зменшення фінансових обмежень та доповнення програм підтримки від ЄС, міжнародних фінансових інституцій та інших донорів. Макрофінансова допомога, передбачена меморандумом, буде виплачуватися поетапно, трьома траншами. Орієнтовні суми становлять: * **Перший транш:** 3,2 мільярда євро * **Другий транш:** 3,7 мільярда євро * **Третій транш:** 1,45 мільярда євро Виплата першого траншу можлива лише після набуття чинності угоди про позику. Наступні транші будуть надаватися не раніше ніж через три місяці після попередньої виплати. Європейська комісія ухвалюватиме рішення щодо обсягу, термінів та кількості частин кожного траншу. Всі кошти мають бути перераховані Україні до 31 грудня 2028 року. У разі значного зменшення потреби України у фінансуванні, Єврокомісія може переглянути або скасувати невиплачену частину допомоги. ## Ключові умови для України: демократія, верховенство права та боротьба з корупцією Для успішного отримання всіх трьох траншів допомоги, Україна має демонструвати дотримання ефективних демократичних механізмів, розвивати багатопартійну парламентську систему, зміцнювати верховенство права та захищати права людини, включно з правами представників меншин. Особливу увагу в документі приділено боротьбі з корупцією як невід’ємній частині підтримки верховенства права. Виплати також залежать від позитивної оцінки Єврокомісією виконання макроекономічних та структурних умов, викладених у додатку до меморандуму. Додатковою вимогою є відсутність негативних оцінок щодо антикорупційних зобов’язань України в рамках інших програм підтримки ЄС чи МВФ. Перед кожною виплатою українська сторона зобов’язана надати Єврокомісії підтверджуючі документи. Єврокомісія проведе їх ретельну перевірку, за потреби консультуючись з міжнародними організаціями, та враховуватиме безпекову ситуацію в Україні. ## Податкові, митні та фінансові реформи: перші кроки для отримання коштів Для отримання першого траншу допомоги, Україна повинна виконати низку заходів у трьох ключових напрямках: * **Мобілізація внутрішніх доходів:** * Подання до Верховної Ради законопроєкту щодо скасування податкових пільг для міжнародних посилок (за винятком товарів оборонного значення). * Запровадження оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи. * Продовження дії військового збору на рівні 5% протягом трьох років, що, за оцінками, забезпечить додаткові надходження щонайменше 140 мільярдів гривень щорічно. * **Ефективність державних видатків:** * Затвердження Кабінетом Міністрів порядку розробки, моніторингу та оцінки державних інвестиційних стратегій. * **Управління державними фінансами:** * Затвердження та публікація оновленої Стратегії управління державними фінансами. * Подання нового Митного кодексу на узгодження з Кабінетом Міністрів, яке має відповідати Митному кодексу ЄС. * Призначення нового постійного голови Державної митної служби. ## Другий транш: розширений пакет реформ для фінансової підтримки Отримання другого траншу залежить від виконання ширшого спектру реформ: * **Податкове законодавство:** * Ініціювання змін для узгодження корпоративного оподаткування з Директивою ЄС про боротьбу з ухиленням від сплати податків. * Ухвалення змін щодо оподаткування доходів через цифрові платформи. * Закон про скасування податкових пільг для міжнародних посилок. * **Податкова система:** * Створення системи оцінки майна. * Розробка Державною податковою службою дорожньої карти управління ризиками щодо ПДВ. * План підвищення податкової дисципліни. * **Публічні інвестиції:** * Формування єдиної інформаційної екосистеми з інтеграцією систем DREAM, державного бюджету, LOGICA, Prozorro та Казначейства. * **Бюджетування:** * Ухвалення Бюджетної декларації на 2027-2029 роки, яка включатиме базовий та активний сценарії політики, оцінку макроекономічних припущень та додаток щодо публічних інвестиційних проєктів. * **Державні видатки:** * Визначення Кабінетом Міністрів сфер огляду видатків державного бюджету на 2026 рік, зокрема житлової, регіональної та ветеранської політики. * **Митна служба:** * Оновлення плану цифрового розвитку митниці до 2030 року. * **Рахункова палата:** * Призначення трьох відсутніх експертів до комісії з відбору членів правління Рахункової палати. ## Третій транш: податкові пільги, ПДВ та система закупівель під пильною увагою ЄС Найбільший перелік вимог стосується третього траншу, зосереджуючись на ключових сферах: * **Податкові пільги:** * Представлення законопроєкту про реформування пільгового оподаткування, спрямованого на додаткові надходження щонайменше 70 мільярдів гривень щорічно. Це включатиме заходи проти штучного дроблення бізнесу, обмеження повторного переходу на спрощену систему, диференційовані ставки для платників єдиного податку третьої групи та заходи для узгодження з правилами ЄС щодо ПДВ. * **ПДВ для ФОПів:** * Ухвалення закону про спрощення адміністрування ПДВ для фізичних осіб-підприємців (ФОПів), що передбачає квартальну звітність, щомісячні податкові накладні, попередні податкові декларації та спрощення розблокування податкових накладних. * **Корпоративне оподаткування та пенсії:** * Узгодження корпоративного оподаткування з європейськими стандартами. * Розробка довгострокових прогнозів витрат на пенсійне забезпечення спільно зі Світовим банком, МВФ та Єврокомісією. * Пояснення у проєкті держбюджету на 2027 рік, як результати огляду витрат враховані у бюджетних планах. * **Публічні закупівлі:** * Розробка нової Стратегії публічних закупівель на 2027-2030 роки. * Підготовка концептуальної записки щодо закону про оборонні закупівлі, що наблизить українське законодавство до норм ЄС. * **Аудит:** * Розмежування функцій інспекції та аудиту в Держаудитслужбі. * Створення 10 нових аудиторських комітетів. * Перегляд національного стандарту внутрішнього аудиту. ## Контроль за виконанням: роль Єврокомісії та українських органів Європейська комісія здійснюватиме постійний моніторинг виконання Україною взятих зобов’язань, вимагаючи регулярного надання інформації щодо економічної та фінансової ситуації, а також прогресу у структурних реформах. Єврокомісія та призначені нею експерти матимуть право проводити операційні оцінки адміністративних процедур та фінансових схем, пов’язаних з управлінням допомогою ЄС. Міністерство фінансів України та Національний банк України зобов’язані регулярно надавати актуальні дані щодо ВВП, зайнятості, безробіття, доходів і видатків державного управління, бюджетного дефіциту, державного боргу, залишків коштів на єдиному казначейському рахунку, інфляції, платіжного балансу, резервів та валютного курсу гривні. ## Меморандум з ЄС: історія та подальші кроки Меморандум про взаєморозуміння щодо макрофінансової програми для України був підписаний у Брюсселі 20 травня 2026 року та у Києві 27 травня 2026 року. З українського боку документ підписав міністр фінансів Сергій Марченко, з боку ЄС – член Єврокомісії Валдіс Домбровскіс. Національний банк України виступає агентом позичальника, а від НБУ документ підписав голова правління Андрій Пишний. Меморандум набирає чинності після підписання всіма сторонами або після отримання позикодавцем юридичного висновку Міністерства юстиції України про відповідність необхідним конституційним та законодавчим вимогам. Цей документ не лише визначає фінансовий графік, але й детальний перелік податкових, митних, бюджетних та антикорупційних умов, від виконання яких залежатиме доступ України до коштів у рамках європейської позики. Проєкт меморандуму, поданий Президентом Зеленським до Верховної Ради, має пройти розгляд Комітету ВРУ з питань євроінтеграції, а потім бути винесений на голосування до сесійної зали. Для ратифікації документа необхідно отримати підтримку понад 226 народних депутатів. — ### Порада від АіФ UA: Ця новина є надзвичайно важливою для фінансової стабільності та повоєнного відновлення України. Виконання умов меморандуму дозволить отримати значний обсяг зовнішньої допомоги, що буде спрямований на підтримку економіки, модернізацію ключових сфер та посилення стійкості держави. Уважне стеження за прогресом у виконанні цих реформ є важливим для розуміння того, як саме використовуються кошти та як змінюється економічне середовище в країні.
