## Оборонні закупівлі України: системний контроль відсутній, корупція процвітає
Повномасштабна війна триває вже понад чотири роки, однак ефективна система контролю за оборонними закупівлями в Україні досі не сформована належним чином. Більше того, відсутній системний нагляд у цій сфері та превентивні механізми виявлення порушень.
Система контролю за оборонними закупівлями України діє за залишковим принципом, реагуючи на вже скоєні порушення. Резонансні справи про багатомільярдні розкрадання або постачання неякісного озброєння, що починаються з великим розголосом, затягуються роками без реальних вироків. Про це у коментарі УНН повідомив військовий експерт Дмитро Снєгирьов.
Ми спостерігаємо винятково точкові реакції, які виникають лише тоді, коли інформація стає публічною через медіа або заяви впливових осіб. Усе інше залишається поза увагою.
– зазначив Снєгирьов.
Експерт вважає одним із найяскравіших прикладів недоліків чинної системи контролю ситуацію з Павлоградським хімічним заводом. Це підприємство поставило Збройним Силам України понад 233 тисячі бракованих мінометних пострілів калібру 120 мм. Ці боєприпаси постачалися безпосередньо на Авдіївсько-Покровський напрямок у 2024 році, коли там відбувався активний наступ російських військ.
За даними слідства, керівництво заводу уклало контракт з Агентством оборонних закупівель, не маючи необхідних компонентів для виробництва. Для виконання державного замовлення використовувалися дешевші матеріали, не придатні для бойового застосування, що призвело до фактичної непридатності боєприпасів для використання на фронті.
Експерт наголошує, що постачання неякісних боєприпасів стало можливим через системні проблеми військової приймальної комісії та відсутність дієвого контролю на всіх етапах виробництва та постачання.
Спецслужби, Міністерство оборони, і навіть військові частини, які отримували цей мотлох, закривали на це очі. Уявіть собі масштаб цієї ланки!
– зазначив Снєгирьов.
Як ще один приклад недостатнього контролю, експерт навів справу щодо закупівель безпілотників та засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ) за участю колишнього голови Луганської обласної військової адміністрації Сергія Гайдая.
У цій справі НАБУ та САП у серпні 2025 року заявили про викриття організованої групи, яка, за версією слідства, закуповувала дрони та засоби РЕБ за завищеними цінами, а частину коштів повертала учасникам схеми. Серед фігурантів — колишній голова Луганської ОВА Сергій Гайдай, народний депутат від партії “Слуга народу” Олексій Кузнєцов, керівник Рубіжанської міської військової адміністрації та представники військових структур.
НАБУ широко висвітлило це. Але що далі? Людина на волі. Була ціла злочинна група за участі народного депутата, представників Міністерства оборони України. І що далі?
– запитує Снєгирьов.
Незважаючи на гучний початок справи та затримання, обвинувального вироку у цій справі досі немає.
Навіть коли справа набуває розголосу, реакція фактично нульова. Жоден корупціонер не поніс реального покарання.
– резюмував Снєгирьов.
Крім того, проблема полягає не лише в самих корупційних схемах, але й у тому, що правоохоронні органи реагують на них лише після того, як збитки державі сягають сотень мільйонів, а наслідки безпосередньо відчувають українські військові на фронті.
Військовий експерт Олег Жданов поділяє цю думку. Він наголошує, що після обмеження публічності оборонних закупівель фактично зник і повноцінний громадський контроль за використанням коштів у цій сфері.
Після скасування процедури публічності оборонних закупівель через Prozorro, громадський контроль фактично зник, адже всі закупівлі перейшли у “тінь” за спиною Міністерства оборони. Сьогодні існує значна “тіньова” складова у цих закупівлях.
– вважає Жданов.
На думку Жданова, частково компенсувати відсутність відкритого контролю можна шляхом створення окремого механізму або профільного комітету, який би регулярно заслуховував представників Міністерства оборони щодо обґрунтування закупівель та виконання заявок від військових.
Ми ж розділили Міністерство оборони та Генштаб саме з цією метою: Генштаб займається війною та формує заявки, а Міністерство оборони має забезпечувати їх виконання.
– зазначив експерт.
Нагадаємо
Попри зміни керівництва Міністерства оборони та публічні заяви про необхідність очищення системи оборонних закупівель, кардинальних змін у цій сфері досі не відбулося. Про це раніше заявив голова Центру протидії корупції Віталій Шабунін.
За його словами, система оборонних закупівель потребує посилення контролю та реформування, особливо в умовах, коли Україна отримує десятки мільярдів євро міжнародної допомоги на оборону.
Порада від АіФ UA: Ця інформація є надзвичайно важливою для розуміння стану оборонних закупівель в Україні. Знання про системні проблеми та корупційні ризики допоможе громадянам краще орієнтуватися у суспільно-політичних процесах та формувати обґрунтовану думку щодо діяльності влади у критично важливій сфері оборони.