## Telegram в Україні: Безпека чи Свобода? Дискусія навколо Регулювання, а не Повної Заборони
В Україні активно обговорюється підхід до регулювання популярної платформи Telegram, який натомість повної заборони сервісу. Планується зобов’язати такі платформи мати офіційне представництво та розкривати свою структуру власності.
Протягом періоду війни Telegram став для українців чи не основним джерелом оперативних новин, ефективним каналом для державної комунікації, але водночас і середовищем, де поширюється дезінформація, відбуваються анонімні впливи та спроби вербування. Саме тому політики, представники профільних відомств та громадські активісти зараз активно шукають оптимальну модель, яка дозволить мінімізувати потенційні загрози, не обмежуючи при цьому свободу слова та вираження поглядів.
Про ці та інші актуальні виклики дискутували 2 квітня в Українському кризовому медіацентрі під час обговорення на тему “Телеграм в Україні: заборонити не можна регулювати”, як передає УНН.
Обговорення щодо регулювання Telegram в Україні знову набуло актуальності після того, як профільний комітет Верховної Ради 25 березня надав підтримку законопроєкту №11115, який стосується правил роботи Telegram та подібних платформ.
Чому тотальне блокування – неефективне рішення
Учасники дискусії одноголосно висловилися проти сценарію швидкої та повної заборони Telegram. Одним із ключових аргументів є технічна складність, висока вартість та потенційні політичні ризики такого кроку.
Народний депутат Микола Княжицький, який є ініціатором законопроєкту №11115, зазначив під час дискусії:
“Ми не віримо, що це можливо. Я особисто не вірю, що ми можемо технічно заборонити це досить швидко”.
Ще один вагомий аргумент проти заборони тісно пов’язаний із можливою реакцією суспільства. Telegram надто глибоко інтегрувався у повсякденне спілкування українців. Ним користуються не лише медіа, але й силові структури, місцева влада, фінансові установи та інші державні й приватні організації. Тому, за словами Княжицького, запровадження заборони Telegram або будь-якої іншої настільки популярної мережі викличе значне обурення серед українців. В умовах війни такий крок може стати додатковим інструментом для дестабілізації ситуації з боку противника.
Telegram в Україні: які саме аспекти пропонують регулювати
Основна ідея, яка прозвучала під час обговорення, полягає не в прямому блокуванні контенту, а в тому, щоб зобов’язати платформу взаємодіяти з державою на чітко визначених правилах.
“Ми не регулюємо контент. Йдеться про інше: про обов’язок платформи мати контакт з українською стороною, реагувати на законні запити, видаляти матеріали, які порушують законодавство, а також розкривати структуру власності та джерела фінансування”, — підкреслив Микола Княжицький.
Автори законодавчих змін просувають наступну формулу:
“Позиція держави має полягати в тому, що ті чи інші мережі передачі інформації мають контактувати з українською державою”.
У разі невиконання цих вимог, передбачаються штрафи та інші обмежувальні заходи. Серед можливих кроків обговорювалася навіть заборона користування подібними платформами для органів влади, місцевого самоврядування та установ, що працюють із персональними даними.
Де проходить межа між безпекою та свободою слова
В сучасних українських реаліях найбільш реалістичною видається модель поетапного тиску, а не раптового блокування. Такий підхід дозволяє знизити ризики, не створюючи при цьому нової кризи навколо свободи слова. Йдеться насамперед про забезпечення прозорості, підзвітності та наявності представництва, з яким можна вести роботу в юридичній площині.
Цю думку під час дискусії підтримала переважна більшість учасників.
Один зі спікерів наголосив:
“Ми хочемо, власне, щоб соціальні платформи контактували з Україною, і щоб ті вимоги, які національне законодавство ставить до контенту, вони дотримувалися б і в соціальних платформах”.
Важливо розуміти, що йдеться не про покарання за сам факт існування платформи чи ручне втручання в будь-яку незручну думку. Мова про те, що правила, які вже діють для інших сегментів медіасередовища, мають бути застосовані й до великих цифрових платформ.
Telegram під час війни: який підхід буде найдоцільнішим для України
Учасники дискусії дійшли висновку, що в сучасних умовах найдоцільнішим буде не курс на негайну заборону Telegram, а модель жорсткішого регулювання без прямої ліквідації платформи з ринку.
Такий підхід включає кілька ключових елементів:
- Вимогу до платформи мати офіційний контакт з державою;
- Обов’язок реагувати на порушення законодавства;
- Розкриття інформації про власність та джерела фінансування;
- Фінансові санкції за відмову від співпраці;
- Поступове зменшення залежності державних інституцій від цього сервісу.
Цей підхід не знімає всіх потенційних ризиків. Однак саме така модель дає Україні можливість діяти в межах правового поля, зберігати простір для свободи вираження поглядів і водночас ефективно реагувати на загрози, які Telegram створює під час війни.
Порада від АіФ UA:
Ця інформація є надзвичайно важливою для українців, оскільки вона окреслює майбутнє одного з найпопулярніших комунікаційних інструментів у країні. Розуміння того, що влада прагне до регулювання, а не до повної заборони Telegram, може заспокоїти багатьох користувачів. Це також нагадування про необхідність критичного ставлення до інформації, яка надходить з будь-яких джерел, особливо в умовах війни.