Замовні кримінальні справи: як тиск силовиків руйнує репутацію українського бізнесу
Українські підприємці все частіше потерпають від необґрунтованого тиску з боку правоохоронних органів. Така ситуація нерідко виходить за межі звичайних конкурентних протистоянь і суттєво обмежує можливості компаній вести діяльність на глобальних ринках. Навіть сфабриковані кримінальні провадження, що не супроводжуються офіційними підозрами, завдають непоправної шкоди діловій репутації та призводять до відмови іноземних партнерів від співпраці. Про це повідомляє УНН.
Кримінальне провадження як репутаційний ризик
Для успішної роботи на міжнародних ринках українські компанії мусять проходити ретельні комплаєнс-перевірки. Це комплексний процес оцінки відповідності діяльності компанії чинному законодавству, вимогам регуляторних органів, галузевим стандартам та внутрішнім етичним принципам. Ефективний комплаєнс допомагає уникнути штрафів, юридичних санкцій та мінімізувати репутаційні ризики, гарантуючи прозорість та доброчесність ведення бізнесу.
У світовій діловій практиці партнери, банки, страхові компанії та інвестори ретельно перевіряють своїх потенційних контрагентів. Процедури due diligence та compliance передбачають глибокий аналіз відкритої інформації, судових реєстрів та будь-яких згадок про компанію в контексті кримінальних розслідувань.
Відтак, сам факт відкритого кримінального провадження часто стає серйозною перешкодою для українського бізнесу, підриваючи його репутацію та ускладнюючи вихід на глобальні ринки. Навіть якщо провадження триває роками без вагомих доказів чи прогресу, міжнародні партнери розглядають це як суттєвий фактор ризику.
З точки зору іноземного партнера, наявність кримінального спору навколо компанії, навіть за відсутності доведеної вини, створює потенційні юридичні та фінансові ризики. Часто такі партнери просто відмовляються від співпраці, щоб уникнути можливих ускладнень.
Цей же принцип актуальний і для співпраці з міжнародними банками та фінансовими установами. Відповідно до глобальних стандартів протидії відмиванню коштів (AML), банки зобов’язані ретельно перевіряти своїх клієнтів та джерела їхніх статків. Інформація про кримінальні провадження автоматично зараховується до списку ризикових факторів, що часто призводить до відмови у співпраці — блокування рахунків, транзакцій тощо — для компаній, які фігурують у таких справах.
У підсумку, компанія, навіть не маючи обвинувального вироку чи обґрунтованого повідомлення про підозру, втрачає можливість повноцінно функціонувати на міжнародній арені, стаючи заручником необґрунтованих кримінальних переслідувань. В Україні такі методи нерідко застосовуються для усунення конкурентів.
Переслідування СБУ як інструмент конкурентної війни на авіаринку
Хоча останнім часом ситуація з тиском правоохоронців на бізнес в Україні значно покращилася, і кількість необґрунтованих кримінальних проваджень суттєво зменшилася, випадки переслідувань все ще трапляються. Одним з найяскравіших прикладів є конкурентна боротьба на ринку авіаційних перевезень, де Служба безпеки України (СБУ) виступає інструментом для усунення суперників.
Для розуміння: на ринку авіаперевезень діють два великі гравці — компанія “Українські вертольоти” та група компаній “Константа”. Обидві компанії активно змагаються за міжнародні контракти, зокрема, в рамках гуманітарних місій ООН у країнах Африки.
Однак, замість чесної конкуренції під час міжнародних тендерів, боротьба перемістилася в площину кримінального переслідування. Громадська організація “Рада ветеранів АТО”, яку пов’язують з компанією “Українські вертольоти”, звернулася до низки українських правоохоронних органів із заявами про нібито правопорушення з боку компаній групи “Константа”. Згодом ці заяви підхопили інші громадські організації, відомі своєю діяльністю проти представників бізнесу за замовленням.
Проти групи компаній “Константа” було відкрито низку кримінальних проваджень, деякі з яких вже закрито через відсутність складу злочину. Проте кілька справ досі перебувають на стадії “розслідування”, зокрема, під наглядом Служби безпеки України. Це може бути пов’язано з тим, що серед працівників “Українських вертольотів” є колишні високопоставлені посадовці правоохоронних органів, які, ймовірно, зберегли вплив на своїх колег.
Одне з таких кримінальних проваджень (№12022000000001276) було зареєстровано 25 листопада 2022 року Головним слідчим управлінням Національної поліції за заявою голови ГО “Рада ветеранів АТО” Павла Мошковського.
У своїй заяві “активіст” стверджував, що група компаній “Константа” нібито причетна до пособництва державі-агресору, а керівництво підприємств планувало захоплення ДП “Антонов” та самої компанії “Українські вертольоти”.
Головне слідче управління Нацполіції розслідувало справу за статтею 111-2 Кримінального кодексу України (пособництво державі-агресору) до 2025 року, хоча Кримінальний процесуальний кодекс чітко відносить такі злочини до підслідності СБУ. Ймовірно, усвідомивши безперспективність цього провадження, справу було передано до СБУ, де вона “зависла” дотепер.
За чотири роки розслідування у цій справі слідство не встановило жодних порушень, жодній особі не було вручено підозру, а матеріали до суду так і не передали.
Сам факт існування такого кримінального провадження підриває репутацію компаній, які ведуть діяльність на міжнародному рівні. Проте, очевидно, це не єдина мета замовників. Їхнім прагненням могло бути повне припинення діяльності конкурентів.
У процесі розслідування щодо групи компаній “Константа” було проведено десятки обшуків. Під час них слідчі вилучили та досі не повернули важливу технічну документацію та обладнання, необхідні для функціонування підприємств. Крім того, були заморожені банківські рахунки компаній. Сукупність цих дій поставила під загрозу не лише виконання міжнародних контрактів, але й оборонних замовлень в Україні.
Юристи, опитані УНН, розцінюють це як класичний приклад замовного переслідування бізнесменів.
Втрати для економіки країни
Як уже зазначалося, у міжнародній практиці стандартом є проведення комплаєнс- та due diligence-перевірок контрагентів. Тому проблема замовних або штучно затягнутих кримінальних проваджень має значно ширший вимір, ніж окремі конфлікти між бізнесом та правоохоронною системою. Наслідки таких дій безпосередньо впливають на економіку країни в цілому.
Коли українські компанії втрачають можливість ефективно працювати на зовнішніх ринках через репутаційні ризики, держава зазнає збитків у вигляді втраченої валютної виручки, податкових надходжень, інвестицій та можливостей для розвитку експорту.
Особливо болісно це відчувається у високотехнологічних галузях, таких як авіабудування, оборонна промисловість чи IT, де міжнародна кооперація є ключовим фактором розвитку. А в умовах повномасштабного вторгнення, коли небо над Україною залишається закритим для цивільної авіації, йдеться про збереження самої галузі.
Отже, в умовах, коли українська економіка значною мірою залежить від експорту та міжнародної співпраці, боротьба з замовними кримінальними справами виходить далеко за межі внутрішньої юридичної проблеми. Це питання збереження конкурентоспроможності українського бізнесу на світових ринках та авіатранспортної галузі, яка може стати одним із локомотивів повоєнного відновлення економіки.
Порада від АіФ UA:
Ця інформація є надзвичайно важливою для українських підприємців, які прагнуть вийти на міжнародні ринки або вже ведуть там діяльність. Розуміння того, як кримінальні провадження, навіть необґрунтовані, можуть впливати на репутацію та можливості співпраці, дозволить краще захищати свої інтереси та уникати потенційних ризиків.