## Бактерії-вбивці пухлин: Революційний прорив від науковців Університету Ватерлоо
Дослідники з Університету Ватерлоо досягли значного успіху в боротьбі з раковими захворюваннями, розробивши генетично модифіковані бактерії Clostridium sporogenes, які демонструють здатність цілеспрямовано знищувати злоякісні пухлини. Ключовими інноваціями стали впровадження гену стійкості до кисню та впровадження механізму кворум-сенсорики для точного регулювання росту мікробів.
Міждисциплінарна команда науковців представила новаторський підхід до терапії онкологічних захворювань, що передбачає використання “програмованих” мікроорганізмів, здатних руйнувати пухлинні утворення зсередини. Застосовуючи бактерію Clostridium sporogenes, яка природним чином процвітає в умовах відсутності кисню, вчені змогли забезпечити її пряме проникнення в центр солідних пухлин. Це досягнення широко висвітлено у виданні Science Daily та передано через УНН.
Деталі розробки
Основною перешкодою, що обмежувала ефективність використання ґрунтових бактерій, була їхня нездатність виживати при контакті з киснем, що міститься на периферії пухлини. Це суттєво знижувало шанси на повне знищення всіх ракових клітин.
Для подолання цієї проблеми, команда під керівництвом професора Марка Окойна інтегрувала ген, відповідальний за толерантність до кисню, запозичений від споріднених мікроорганізмів. Для забезпечення контрольованої активності цього процесу, дослідники застосували механізм кворум-сенсорики. Цей механізм, подібний до “електронного кола”, що базується на ланцюгах ДНК, активує захисні функції бактерій лише тоді, коли їхня популяція всередині пухлини досягає критично важливої щільності.
Синтетична біологія для медицини та майбутні етапи випробувань
У ході експериментальних досліджень науковці успішно продемонстрували функціональність розробленої системи. Вони запрограмували мікроби таким чином, щоб вони виділяли флуоресцентний білок в момент активації цільових генів, що дозволяло візуалізувати процес.
Професор Браян Інґоллс наголошує, що такий підхід дозволяє створювати біологічні системи з прогнозованою поведінкою. Це виключає ризик небажаного розмноження бактерій у насичених киснем ділянках організму, наприклад, у кровоносних судинах. Наступним логічним кроком у розвитку проєкту стане інтеграція системи контролю та генів стійкості в єдиний мікробний організм для проведення подальших доклінічних випробувань на лабораторних моделях.
Порада від АіФ UA:
Ця розробка відкриває нові перспективи у лікуванні раку, пропонуючи потенційно більш ефективний та менш травматичний метод порівняно з традиційними. Можливість “націлювати” бактерії на знищення пухлин може значно покращити результати терапії та зменшити побічні ефекти.