## Пакистан та Афганістан: на межі відкритої війни. Які наслідки для України?
Місяці взаємних звинувачень та територіальні суперечки досягли свого апогею. В умовах зростаючої глобальної турбулентності, де локальні конфлікти швидко набувають міжнародного значення, Україні доводиться діяти надзвичайно обачно.
Міністр оборони Пакистану Хаваджа Мухаммад Асіф офіційно підтвердив перехід конфлікту з Афганістаном у фазу повномасштабного збройного протистояння. Ця заява пролунала після нічних зіткнень та авіаударів, які призвели до значних втрат з обох сторін. Агентство УНН досліджує можливі наслідки цієї ескалації для світової спільноти, зокрема, для України.
Детальніше про загострення
Після серії повітряних ударів та гучних заяв про “відкриту війну” напруження між Пакистаном та Афганістаном досягло найвищої точки за останні роки. Хоча офіційно сторони говорять про боротьбу з бойовиками, в основі конфлікту лежать давні територіальні суперечки, проблема транскордонного радикалізму та глибока криза довіри між сусідами. Для України це є черговим підтвердженням зростаючої глобальної нестабільності, де локальні протистояння можуть швидко набувати міжнародного виміру.
Причини переходу конфлікту в гарячу фазу
Пакистан підтвердив завдавання авіаударів по об’єктах у Кабулі, а також у прикордонних провінціях Пактія та Кандагар. В Ісламабаді стверджують, що операції були спрямовані проти бойовиків, які здійснюють напади на пакистанській території. Натомість афганська сторона звинувачує сусіда у порушенні суверенітету та загибелі цивільного населення.
Ескалація стала кульмінацією кількох місяців взаємних звинувачень. Пакистан наполягає, що афганська влада, контрольована рухом Талібан, не вживає достатніх заходів для припинення діяльності угруповання Tehrik-i-Taliban Pakistan (TTP), яке організовує теракти всередині країни. Кабул, своєю чергою, або відкидає відповідальність за дії бойовиків, або заявляє про відсутність повного контролю над усіма радикальними структурами.
Спірний кордон як джерело нових конфліктів
Одним із ключових чинників напруження залишається спірний кордон, відомий як лінія Дюрана. Його історія сягає колоніальних часів, а питання його легітимності неодноразово ставало причиною суперечок. По обидва боки кордону проживають численні племінні спільноти з тісними соціальними зв’язками, що ускладнює контроль над територією.
Для Пакистану контроль над прикордонними районами є критично важливим питанням національної безпеки. Для Афганістану це також символічний аспект суверенітету. Внаслідок цього будь-який інцидент швидко набуває значного політичного забарвлення.
Талібан біля влади: зміна регіонального балансу
Після 2021 року, коли Талібан знову захопив владу в Афганістані, регіональний баланс сил суттєво змінився. Раніше Пакистан вважався впливовим гравцем у афганських справах. Однак нова влада в Кабулі демонструє зростаючу самостійність у прийнятті рішень.
Ісламабад сподівався, що Кабул буде більш активно протидіяти пакистанським бойовикам. Однак, на думку пакистанської сторони, угруповання TTP отримало більше простору для своєї діяльності. Саме це стало підставою для застосування силових методів, зокрема авіаударів.
Ядерний фактор: чи загрожує світу ескалація?
Пакистан є ядерною державою з кінця 1990-х років і володіє значним арсеналом. Однак його стратегічна доктрина насамперед спрямована на стримування Індії, а не на конфлікт з Афганістаном. Поточне протистояння має характер прикордонної ескалації середньої інтенсивності.
Ймовірність застосування ядерної зброї в цьому конфлікті вкрай низька. Водночас сам факт участі ядерної держави у протистоянні підвищує рівень міжнародної уваги та загального напруження.
Регіональні наслідки загострення
Афганістан вже перебуває у складному економічному та гуманітарному становищі. Нова хвиля бойових дій може посилити кризу, спровокувати внутрішні переміщення населення та призвести до появи нових потоків біженців. Для Пакистану ескалація також несе серйозні ризики, враховуючи внутрішні економічні проблеми та політичну нестабільність.
Крім того, тривале протистояння може створити додатковий простір для радикальних угруповань, які використовують прикордонні райони як зони для перегрупування та підготовки нападів.
Що це означає для України: дедалі більше конфліктів як елемент великої гри
Для України важливо усвідомлювати, що сучасна система глобальної безпеки дедалі більше нагадує павутиння взаємопов’язаних криз. Навіть якщо протистояння між Пакистаном та Афганістаном має локальні причини, воно відбувається у ширшому контексті конкуренції між такими потужними гравцями, як США, Китай та Іран.
Кожен новий конфлікт у регіонах, де перетинаються інтереси великих держав, може бути використаний як інструмент стримування, тиску або перерозподілу впливу. У такій системі війни втрачають виключно регіональний характер – вони стають елементами глобальної шахівниці.
Для Києва це означає кілька ключових аспектів:
- Міжнародна увага та ресурси партнерів розподіляються між декількома кризами одночасно.
- Посилюється загальна тенденція до силових методів вирішення суперечок.
- Великі держави дедалі активніше використовують регіональні конфлікти як інструмент геополітичної конкуренції.
В таких умовах Україні доводиться діяти в умовах багатовекторної турбулентності, де кожна нова ескалація – навіть за тисячі кілометрів – може впливати на глобальний порядок денний. Якщо події в Афганістані виявляться частиною ширшої стратегії великих гравців, це стане черговим підтвердженням того, що сучасні конфлікти все частіше є не просто локальними зіткненнями, а елементами великої геополітичної гри.
Чи призведе це до повномасштабної війни?
Найімовірнішим сценарієм є продовження обмежених операцій та періодичних ударів без переходу до повномасштабної війни. Жодна зі сторін наразі не демонструє готовності до масштабної військової кампанії. Афганська влада зосереджена на внутрішній стабільності, а Пакистан навряд чи зацікавлений у затяжному конфлікті.
Водночас ризик неконтрольованої ескалації зберігається, особливо якщо атаки на пакистанській території триватимуть. У такому разі відповідь може ставати дедалі жорсткішою, що створюватиме нові витки напруження.
Отже, нинішня криза є наслідком давніх суперечностей, викликів безпеці та зміни балансу сил після 2021 року. Вона навряд чи переросте у масштабну війну, але вкотре демонструє, наскільки крихкою залишається міжнародна система безпеки – і як швидко локальні конфлікти можуть впливати на глобальний порядок денний, у якому перебуває й Україна.
Нагадаємо
Нещодавно пакистанські прикордонники та афганські таліби вступили в бій із застосуванням важкого озброєння, який тривав понад дві години. Обидві сторони заявили про значні втрати та захоплення прикордонних постів.
Порада від АіФ UA:
Ця новина важлива для України, оскільки демонструє, як локальні конфлікти можуть впливати на глобальну стабільність та перерозподіл міжнародних ресурсів. Розуміння цих процесів допоможе краще орієнтуватися в сучасному світі та прогнозувати потенційні наслідки для нашої держави.