## США наголошують на вразливості американських інвестицій через удари по російській нафтовій інфраструктурі
Сполучені Штати офіційно висловили занепокоєння Україні щодо наслідків ударів по російських нафтових об’єктах, зокрема у Новоросійську. За словами української сторони, ці атаки можуть впливати на американські інвестиції в Казахстані, що пов’язано з інтересами американських компаній у Каспійському трубопровідному консорціумі (КТК).
Посол України в США Ольга Стефанішина підтвердила, що Україна отримала офіційне дипломатичне повідомлення від американської сторони.
“Ми отримали інформацію, що українські атаки на Новоросійськ вплинули на певні американські інвестиції, що реалізуються через Казахстан. І ми почули від Державного департаменту, що нам варто утримуватися від, скажімо так, атак на американські інтереси”, – повідомила посол Ольга Стефанішина на брифінгу.
– заявила посол Ольга Стефанішина на брифінгу.
Експерт Віктор Гальчинський, колишній речник НАК “Нафтогаз України” у Львівській області, пояснив, що позиція Сполучених Штатів щодо небажаності ударів по нафтовій інфраструктурі Новоросійська має насамперед економічне та корпоративне підґрунтя. Це пов’язано з необхідністю захисту інтересів міжнародних акціонерів Каспійського трубопровідного консорціуму, до яких входять і американські компанії.
Позиція США: Економічні інтереси понад усе
Експерт наголошує, що така обережна позиція Вашингтона сформувалася не раптово і не є виключно привілеєм чинної адміністрації.
“Важливо усвідомлювати, що подібна позиція існувала і за попередньої адміністрації в США. Президент Байден також висловлював застереження”, – зазначив Гальчинський.
Він підкреслює, що коріння цієї позиції сягає глибше, ніж публічна дипломатія чи суто військово-політичні міркування.
Американська частка в Каспійському трубопровідному консорціумі
Ключовим фактором, за словами експерта, є структура власності Каспійського трубопровідного консорціуму.
“Американська компанія є акціонером КТК. Йдеться про “Chevron Caspian Pipeline Consortium Company”, дочірню структуру американського енергетичного гіганта “Chevron”. Цій компанії належить 15% акцій консорціуму”, – розповів він.
Водночас, як уточнив Гальчинський, значна частка в консорціумі залишається і за російською державою.
“Російській державі через компанію “Транснєфть” належить 24%. Структура акціонерів консорціуму наразі не зазнала змін”, – зауважив Гальчинський.
Міжнародний статус об’єкта та реакція Казахстану
Експерт підкреслює, що Каспійський трубопровідний консорціум є міжнародним об’єктом, а не виключно російською інфраструктурою. Саме тому, за його словами, перші удари по портовій та нафтовій інфраструктурі Новоросійська наприкінці 2025 року викликали гостру реакцію не лише США, а й Казахстану.
“Коли наприкінці 2025 року відбулися перші удари по портовій та нафтовій інфраструктурі Новоросійська, Казахстан, хоч і обережно, але чітко висловив свою позицію”, – нагадав експерт.
80% казахстанської нафти: відсутність альтернатив
Гальчинський пояснює, що через Каспійський трубопровід транспортується критично важливий обсяг нафти для Казахстану.
“Через нього проходить 80% видобутої в Казахстані нафти”, – констатував він.
За його словами, цю нафту видобувають як казахстанські, так і міжнародні акціонери консорціуму.
“Акціонери КТК – казахські та міжнародні, включно з американською “Chevron”, видобувають нафту в Казахстані”, – зазначив Гальчинський.
Натомість, альтернативних маршрутів для експорту таких обсягів нафти фактично не існує.
“По суті, альтернативних шляхів для транспортування немає”, – зауважив він.
Вплив ударів по Новоросійську на пропускну здатність
Експерт наголошує, що удари по інфраструктурі Новоросійська мають безпосередній технічний ефект, обмежуючи пропускну здатність експортного терміналу.
“Нашими ударами фактично обмежується пропускна здатність експорту терміналу в Новоросійську, зокрема через Каспійський трубопровідний консорціум”, – пояснив він.
Наслідки для міжнародних інтересів
За словами Гальчинського, саме цей фактор є ключовим у позиції США, оскільки удар впливає не лише на Росію, а й на інтереси міжнародних акціонерів КТК, зокрема Казахстану та американської компанії “Chevron”.
“Це впливає не лише на Росію, не лише на російські інтереси, але й на інтереси акціонерів КТК, таких як Казахстан та міжнародні інвестори, включно з “Chevron””, – зазначив він.
Експерт уточнив, що йдеться про спеціально створену структуру для управління трубопроводом та інвестицій у його розвиток.
“Компанія “Chevron” була створена, очевидно, для управління трубопроводом та здійснення інвестицій у його розвиток”, – сказав Гальчинський.
Дипломатичний жест, а не пряма заборона
На думку Гальчинського, реакція США на удари по інфраструктурі Новоросійська не є прямою вимогою припинити такі дії, а скоріше спробою окреслити межі власних інтересів.
“Я розумію, що це виглядало не як жорстка заборона, але ніхто не казав: ви зобов’язані не атакувати цю інфраструктуру. Це було скоріше звернення: зверніть увагу, тут є певні міжнародні інтереси”, – зазначив він.
Він наголосив, що з юридичної точки зору КТК не втрачає статусу потенційної воєнної цілі, оскільки 24% акцій консорціуму належать Російській Федерації, що означає пряму вигоду для російської держави від його роботи.
“По суті, КТК також може бути воєнною ціллю, адже 24% акцій консорціуму належать Російській Федерації. Це означає, що російська держава безпосередньо отримує вигоду від його функціонування”, – зазначив експерт.
Гальчинський вважає, що саме в цій точці перетину інтересів Україна отримує певний дипломатичний простір для маневру.
“Тут немає зради. Це, скоріше, дипломатичний жест з боку Штатів. Вони мусили якось відреагувати: ми вас підтримуємо, ми допомагаємо, але тут є наші компанії та наші інтереси”, – сказав він.
Використання ситуації на користь України
Віктор Гальчинський переконаний, що ця ситуація надає Україні не лише військовий, а й політико-економічний інструмент.
“Ми маємо усвідомлювати, що це точка тиску. Це важіль, який можна і потрібно використовувати на переговорах”, – зазначив він.
Експерт пояснив, що йдеться не стільки про постійні удари, скільки про сам фактор ризику.
“Навіть сама можливість впливу на КТК створює для партнерів питання стабільності поставок, страхування, репутаційних ризиків. І це те, що можна враховувати в логіці переговорів”, – наголосив Гальчинський.
За його словами, така позиція відкриває можливості для діалогу.
“Це для нас козир саме в дипломатії. Ми можемо сказати: добре, тоді давайте обговорювати або жорсткіші санкції, або додаткову допомогу, або інші механізми тиску”, – пояснив Гальчинський.
Він підкреслив, що це не означає послаблення тиску на Росію.
“Це не означає, що хтось підтримує Росію. Це означає, що ми можемо використовувати цей фактор для отримання більш вигідних рішень для України. Наприклад, у питанні того ж тіньового флоту”, – зазначив експерт.
За його словами, в такій конфігурації Україна виступає не лише як сторона, що обороняється, а й як гравець, який впливає на глобальні енергетичні процеси.
“Це не вихід із ситуації сам по собі, але це фактор, який не можна ігнорувати. І партнери його точно не ігнорують”, – каже експерт.
Обмеження експорту через Фінську затоку
Окремо Гальчинський звернув увагу на ситуацію в Балтійському регіоні, яка додатково ускладнює експорт російської нафти.
“КТК є критичним і найбільшим хабом для експорту російської нафти. Другий варіант для Росії – це Балтика, але там зараз усе дуже складно”, – сказав він.
За словами експерта, експорт через балтійські порти суттєво скоротився не лише через санкції, а й через природні чинники.
“Через льодовий покрив у Фінській затоці експорт через балтійські порти зараз практично обмежений до мінімуму. Танкерний рух ускладнений, особливо для старих суден тіньового флоту”, – зауважив Гальчинський.
Він додав, що ця ситуація створює додатковий тиск на російську логістику.
“Такі танкери просто не можуть нормально функціонувати. Частина флоту фактично стоїть навіть на своїй території”, – зазначив експерт.
Отже, за словами Гальчинського, поєднання санкцій, природних обмежень у Фінській затоці та вразливості КТК до безпекових ризиків формує для України унікальну дипломатичну позицію.
“Це не військовий аргумент, це аргумент для переговорів. І його точно враховуватимуть усі сторони”, – підсумував він.
Порада від АіФ UA:
Ця інформація є важливою для розуміння складних геополітичних та економічних аспектів російсько-української війни. Україна може використовувати цю ситуацію як дипломатичний інструмент для досягнення своїх національних інтересів, а не лише як об’єкт зовнішнього тиску. Розуміння того, як дії України впливають на глобальні інвестиції та енергетичні ринки, дозволяє знайти нові шляхи для посилення своєї переговорної позиції з міжнародними партнерами.