Фахівці попереджають про ймовірну небезпеку російського нападу на Бортницьку станцію аерації, що здатне призвести до збою в функціонуванні каналізаційної системи, забруднення навколишнього середовища і збільшення епідеміологічних небезпек у Києві. Альтернативні варіанти поки що відсутні, і припинення роботи станції викличе системний параліч для столиці.
Нещодавно в мас-медіа та соціальних мережах з’явилися застереження про можливу загрозу від російських військових для Бортницької станції аерації (БСА), яка забезпечує очищення стічних вод Києва та частини населених пунктів області. У випадку її виходу з ладу, столиця може зіткнутися з порушенням функціонування каналізаційної системи, екологічним забрудненням і зростанням санітарно-епідеміологічних ризиків, застерігають фахівці.
Чи виллється можлива ракетно-дронова атака на БСА в “каналізаційний колапс” для столиці та екологічну кризу для всієї Київської області, з’ясовували журналісти УНН.
Атака на Бортницьку станцію аерації: яка інформація з’явилася в соцмережах
Кілька днів тому низка Telegram-каналів повідомила про те, що росія нібито може планувати атаку на Бортницьку станцію аерації — головні каналізаційні очисні споруди Києва, які розміщені в однойменному мікрорайоні на півдні столиці.
І потенційний удар по ній означатиме не просто місцеві перебої, а гуманітарну та екологічну катастрофу на державному рівні.
Столична станція аерації: що про неї потрібно знати
Бортницька станція аерації (БСА) — єдиний міський комплекс повної біологічної обробки стічних вод Києва та частини агломерації. Її розрахункова потужність — 1,8 млн м³/добу (3 блоки по 600 тис.), але фактичний приплив останніми роками менший: 0,6–0,9 млн м³/добу (в середньому близько 0,75 млн).
Крім Києва, БСА обслуговує ряд населених пунктів і громад, зокрема Вишгород, Ірпінь, Вишневе, Коцюбинське та передмістя на півдні та заході столиці.
Короткочасне відключення електроенергії на кілька годин зменшує результативність очищення, збільшує ризик аварійних скидів у пікові години та може викликати неприємні запахи; після відновлення живлення робота стабілізується за 12–48 годин. Тривале знеструмлення на добу і більше змушує обмежувати режими, збільшує ризик потрапляння недостатньо очищених стоків у Дніпро та може призвести до обмежень водопостачання, затоплень і санітарних загроз.
Фізичні ушкодження насосно-колекторної інфраструктури або блоків очищення знижують потужність і погіршують якість скидів, викликаючи локальні переповнення. Найгірший сценарій — аварія на мулових полях з розливом осаду та забруднених вод, що загрожує масштабним і тривалим забрудненням і можливими обмеженнями водопостачання.
Чому саме Бортницька станція — надзвичайно важлива точка для всього мегаполіса й чому замінити її тимчасовими заходами на зразок біотуалетів зараз неможливо, УНН ексклюзивно поспілкувався з головою Спілки споживачів комунальних послуг Олегом Попенком.
Бортницька станція як “точка відмови” для Києва
Головна теза експерта така: у Києва практично відсутня альтернативна схема поводження зі стоками. Якщо станція перестає функціонувати, місто отримує колапс не локально, а відразу системно: житловий фонд, підприємства, лікарні, торгівля, будь-які об’єкти, де є каналізація, будуть паралізовані.
“Практично місто на 80 – 90% стане нежиттєздатним. Неможливо буде проживати в багатоквартирних будинках, тому що фактично не буде в місті працювати каналізація. Це призведе практично до повного колапсу в місті
– прогнозує експерт.
І роз’яснює: критична інфраструктура працює до тих пір, поки є резервування — дублювання потужностей, обхідні шляхи, альтернативні джерела енергії. У випадку Бортничів резервного скидання немає. А отже, будь-який серйозний збій створює ланцюгову реакцію, що стане початком комунального та екологічного лиха.
Чому немає альтернативи Бортничам і чому питання неможливо вирішити швидко
На питання, чому в місті немає іншої станції такого масштабу, експерт відповідає:
“Складно побудувати таку саму станцію аерації в місті. Тобто це не історія про “поставили модуль і запустили”.
І на це є дві причини. Перша – інженерна. Така інфраструктура проєктується десятиліттями, прив’язана до колекторів, рельєфу, логістики стоків, земельних рішень. Друга — управлінська: резервування коштує грошей вже зараз, а вигоду дає відтерміновану в часі. Тому часто програє проєктам, від яких можна отримати прибуток у режимі реального часу.
Ушкодження столичної станції аерації: екологічний вимір інциденту
Олег Попенко визнає, що точні наслідки такої атаки зс рф важко передбачити, але оцінка масштабу однозначна: вони будуть катастрофічними.
Найперше через те, що наповнення каналізаційних труб у такому випадку або залишається в системі, або виходить назовні, або потрапляє у водойми. І будь-який з цих варіантів означає забруднення, яке потім довго й дорого ліквідовувати. І мегаполіс без очищення швидко зануриться у санітарну кризу.
Окремо експерт підкреслює фактор енергозабезпечення.
Не забуваємо, що у нас величезні відключення, резервних джерел живлення немає. І прокачувати навіть каналізацію ми не зможемо
– застерігає голова Спілки споживачів комунальних послуг.
Тобто ризик не тільки в самому ударі по об’єкту, а й у будь-якій ситуації, де система втрачає живлення та керованість.
Епідеміологічні ризики: від харчових отруєнь до епідемії холери
Найбільш чутливі ризики, які “потягне” за собою ушкодження БСА, знаходяться у санітарно-епідеміологічній сфері. Співрозмовник УНН відсилає за деталями до медиків і Держпродспоживслужби, але ключовий висновок формулює чітко:
“Будь-які вірусні хвороби … захворюваність на них збільшиться в десятки разів. Це будуть всі хвороби, пов’язані, в тому числі, й з холерною паличкою. Ми говоримо (про те, — ред.), що дуже велика вірогідність, що в Києві буде епідемія”.
Чому біотуалети і вигрібні ями не врятують киян, якщо зупиниться станція аерації
Після блекаутів і зимових аварій у Києві вже звучали ідеї “польових рішень” проблеми: біотуалети, вигрібні ями, мобільні комплекси. Але Лег Попенко різко критикує такі ініціативи як маложиттєздатні.
Найперше користі не буде від вигрібних ям.
Тому що будь-яка вигідна яма — це відразу спалах захворюваності. Ніяка вигідна яма не рятує
– переконує експерт.
По-друге, мобільні санітарні рішення мають дуже малу пропускну здатність: одна точка (так званий “біотуалет”) пристосована для користування до 40 – 50 людьми. Якщо врахувати, що в столиці зараз постійно й тимчасово проживає 3–3,5 мільйони людей, таке рішення ніяк не врятує від комунального лиха, якщо припинить роботу БСА. Тобто біотуалети можуть бути локальним тимчасовим заходом, але не здатні повноцінно замінити міську каналізаційну систему.
Бортницька станція аерації залишається надзвичайно важливим об’єктом для функціонування каналізаційної системи Києва та очищення стічних вод. У випадку її ушкодження або зупинки місто може зіткнутися з масштабними перебоями у водовідведенні, забрудненням довкілля та зростанням санітарно-епідеміологічних ризиків. Адже швидко замінити потужності станції альтернативними заходами неможливо, а тимчасові рішення можуть мати лише обмежений ефект.
Нагадаємо, Київ зіштовхується з нестійким електропостачанням та ризиками для тепла; критичні об’єкти працюють на генераторах, але житлові райони не мають гарантій. Місто отримує допомогу від міжнародних партнерів, але залишаються проблеми з інфраструктурою та підготовкою до зими.