Українська фристайлістка Катерина Коцар вперше в історії України пробилася до фіналу у біг-ейрі на Олімпійських іграх. Після змагання вона отримала освідчення від коханого — офіцера Збройних Сил України.
Після історичного досягнення на ОІ-2026, українська фристайлістка Катерина Коцар почула заповітні слова від свого обранця – офіцера ЗСУ, повідомляє УНН, посилаючись на дані НОК та Суспільне Спорт.
Подробиці
Катерина Коцар, українська фристайлістка, успішно пройшла напружену кваліфікацію у біг-ейрі на XXV зимових Олімпійських іграх. Незважаючи на важкі погодні умови та не ідеальне самопочуття останніми днями, Катерина продемонструвала силу характеру: після двох переконливих спроб вона до останнього моменту утримувалася в зоні проходження і з 11-м результатом завоювала місце у фіналі. Таким чином, срібна медалістка Кубка світу 2025 з біг-ейру вперше в історії України потрапила до фіналу в цій дисципліні на Олімпійських іграх.
В інтерв’ю для “Суспільне Спорт” Катерина поділилася враженнями від виходу у фінал, розповіла про стан здоров’я та несподівану пропозицію від нареченого — воїна ЗСУ.
Про почуття та стан
“Це просто неймовірно чудова ніч і насичена подіями. Я поки що не в змозі осмислити жодну з них, тому на це питання відповім згодом. Звісно, ні, хто в курсі про пропозицію? Відверто кажучи, останні дні я почувала себе жахливо, і я була дуже рада прокинутись, відчуваючи в собі енергію для виступу. Я подумала, що найбільшим досягненням буде просто вийти і показати гарний виступ. Здається, мені це вдалося”, — поділилася Катерина Коцар.
Про умови та олімпійський трамплін
“Дійсно чудовий трамплін, відмінний стан снігу. Цілий день йшов сніг, і я весь час хвилювалася, щоб він припинився перед початком наших змагань, оскільки сніг під час стрибків зовсім не допомагає. І стан снігу чудовий, і сам трамплін теж — все на найвищому рівні”, — підкреслила спортсменка.
Про акцію на підтримку Владислава Гераскевича
Після завершення виступу Катерина продемонструвала на камеру напис на рукавиці “Freedom of memory” (“Свобода пам’яті”): “Чесно кажучи, коли Владислава дискваліфікували, це викликало у мене глибокий смуток, я дуже цим перейнялася. Спершу я думала, що потрібно зробити щось дійсно серйозне. Але врешті-решт ці роздуми почали мене виснажувати. Тому я зупинилася на ідеї, яка здалася мені найбільш вдалою, гармонійною та зрозумілою. І ось, безпосередньо перед третьою спробою, я зробила цей напис”.