Воєнні дії викликають напруження у тварин та проблеми з їхньою поведінкою. Зоопсихолог Сергій Клочко роз’яснює, хто насправді є кваліфікованим спеціалістом і як взаємодіяти з травмованими звірятами.
Війна позначилася не тільки на людях, а й на тваринах – вибухи, тривоги та зміна звичного середовища часто призводять до у них до великого напруження і проблем із поводженням. У подібних ситуаціях власники все частіше міркують, чи потрібна підтримка компетентного фахівця. Про те, кого можна вважати зоопсихологом і як конкретно відбувається робота з ураженими війною тваринами, журналістці УНН розповів зоопсихолог Сергій Клочко.
Як зазначає експерт, зоопсихолог – це не просто той, хто корегує поведінку собак чи котів. Мова йде про спеціаліста з повною профільною освітою та науковим підґрунтям. Важливо також розрізняти дресирувальника і фахівця з поведінки.
Насамперед, це людина з вищою освітою. І, найімовірніше, університетською. Обов’язковий досвід діяльності в науковому закладі, оскільки той, хто лише корегує поведінку собаки чи кота – це не зоопсихолог, а дресирувальник або спеціаліст з корекції поведінки. Зоопсихолог – це фахівець, який працює з різними видами тварин, які мають психіку
– пояснює Клочко.
Він додає, що профільною може бути освіта на біологічному або психологічному факультеті з відповідною спеціалізацією. Насамперед, йдеться про кафедри зоології або фізіології людини і тварин. При цьому, короткочасні курси чи сертифікати не можуть вважатися повноцінною освітою.
Існує безліч платних курсів при західних університетах, тижневих чи місячних. Люди сплачують гроші і потім пишуть, що закінчили три університети. Але це не є освіта в загальноприйнятому сенсі. Я зустрічав випадки, коли зоопсихолог за освітою астроном, а підтвердженням називає курс іншого зоопсихолога, який математик. Трапляється і таке
– додає Клочко.
Експерт наголошує, що перед початком роботи з поведінкою тварини необхідно виключити проблеми зі здоров’ям. Часто агресія або переляк можуть бути викликані болем чи фізіологічними відхиленнями.
Якщо тварина стає агресивною або чогось боїться – це може бути проблемою поведінки. Але не можна відкидати внутрішні захворювання або біль. Доки не усунете причину болю, корекція поведінки не допоможе. Тому в першу чергу – огляд у ветеринарного лікаря
– підкреслює фахівець.
Щодо тривалості взаємодії з травмованими тваринами, все залежить від індивідуального випадку. В середньому процес може тривати від декількох тижнів до декількох місяців, а якщо результату немає тривалий час, то варто переосмислити підхід або шукати інші причини.
Зазвичай, це від двох тижнів до трьох місяців. У складних випадках – довше. Якщо після трьох місяців немає результату, то або проблема невирішувана, або використовуються невідповідні методи. Будь-яку поведінку можна відкоригувати, за винятком ушкоджень нервової системи
– пояснює зоопсихолог.
Клочко акцентує увагу на тому, що зоопсихолог по суті працює не тільки з твариною, а в першу чергу з її власником. Саме людина повинна навчитися правильно реагувати на сигнали тварини. Це найбільш дієвий спосіб змін.
Зоопсихолог не проживає з цією собакою чи кішкою. Він працює з власником. Важливо навчити людину розпізнавати сигнали, які подає тварина, і адекватно на них реагувати. Це найбільш ефективний метод змінити поведінку
– говорить Сергій Клочко.
Крім того, експерт зазначив ознаки інтенсивного стресу у тварини, на які варто звертати увагу господарям.
Прискорене дихання, слиновиділення, втрата шерсті – це симптоми стресу. Мимовільне сечовипускання та дефекація – дуже високий рівень стресу. А стан, коли тварина ні на що не відгукується – це граничне гальмування (Позамежне (охоронне) гальмування – це захисна реакція нервової системи, що виникає, коли інтенсивність чи тривалість подразника перевищують межу дієздатності нервових клітин). При агресії собака, окрім гарчання та клацання зубами, може показувати склеру, напружувати хвіст, притискати або навпаки підіймати його, однак люди не завжди помічають ці ознаки
– наголошує експерт.
Під час відновлення, особливо після війни чи пережитих травм, тварині потрібен спокій, пояснює зоопсихолог. Важливо звести до мінімуму подразники та відмовитися від жорстких методик дресирування. Зі слів експерта, агресивні підходи лише погіршать ситуацію.
Потрібно створити максимально безтурботні умови. Можливо затемнити вікна, зменшити гучність, забезпечити ніжне ставлення, якісну їжу та вигул. Не варто займатися дресируванням або відпрацюванням команд – це може лише посилити стан. Якщо подразники відсутні, тварина поступово повертається в норму
– пояснив експерт.
Також, фахівець наголосив, що допомога зоопсихолога може бути результативною за умови наявності відповідної освіти та практики у спеціаліста.