Екс-суддя Денис Нев’ядомський пояснив, як виявити замовні кримінальні процеси, що використовуються для здійснення впливу на бізнес. Він перерахував прикмети таких справ, включаючи акцент слідчих на впливові, а не на накопиченні доказів, конфіскації власності та уповільнення слідства.
Підприємства часто використовують змагальні війни та залучають до цього правоохоронні структури. За допомогою сфабрикованих кримінальних проваджень нечесні учасники усувають конкурентів та привласнюють ринки. УНН запитав у судді у відставці Дениса Нев’ядомського, як визначити замовні кримінальні розгляди.
За твердженням Нев’ядомського, обізнаний адвокат може швидко з’ясувати, що кримінальне провадження носить замовний характер. Головною ознакою є зосередженість слідчих не на отриманні доказів, а на вчиненні систематичного впливу на компанію та її співробітників.
Серед типових засобів такого впливу Нев’ядомський назвав арешти активів, особливо обладнання, що пригнічує діяльність підприємства.
Окрему увагу юрист звернув на практику частих викликів працівників на опитування, які застосовуються для психологічного впливу та творення атмосфери постійної напруги всередині організації.
Ще однією характерною рисою сфабрикованих справ колишній суддя назвав навмисне уповільнення розслідування, щоб якомога довше слідчі не втрачали контроль над кримінальним процесом. При цьому досить часто у замовлених справах підозра фігурантам не висувається, що не запускає процесуальні терміни розслідування.
Кваліфікований адвокат зможе встановити, чи є справа замовленою. Основні риси: концентрація слідчих на здійсненні впливу, а не отриманні доказів; накладення арештів і обрання запобіжного заходу як самоціль, зупинення підприємницької діяльності шляхом вилучення устаткування, техніки (замість зняття відомостей), часті виклики працівників на допити для збільшення напруженості, поширення інформації про кримінальне провадження через підконтрольні ЗМІ, зволікання у справі (якомога довше не направляти справу до суду, щоб не передавати контроль за нею суду), не вручення підозри (це не запускає преклюзивні терміни розслідування, а у воєнний час справа під підозрою може тривати вічно)
– зауважив Нев’ядомський.
У подібній ситуації, за словами правника, власник бізнесу, проти якого розслідується замовне кримінальне провадження, може зрозуміти, з ким у нього зіткнення інтересів.
Замовлені справи проти групи авіаційних фірм
Одним із наочних прикладів замовного переслідування та впливу на бізнес є справа проти низки авіакомпаній. Як писало раніше УНН, наприкінці 2022 року Національна поліція порушила кримінальне провадження №12022000000001276 стосовно групи авіаційних компаній, особливо – “Авіакомпанії Константа”. Формально слідство стосується нібито допомоги державі-агресору та привласнення майна. Справу було відкрито за заявою голови ГО “Рада ветеранів АТО” Павла Мошковського, якого пов’язують із компанією “Українські гелікоптери”.
У заяві він розповів про “теорію змови”, спрямовану нібито на послаблення економічної безпеки України та захоплення стратегічних підприємств авіаційної сфери, особливо ДП “Антонов”, яке, між іншим, продовжує перебувати у державній власності. Разом з тим за майже чотири роки слідства жодних обставин, які б підтвердили ці твердження, встановлено не було.
Незважаючи на те, що злочини за статтею 111-2 ККУ належать до компетенції СБУ, провадження до 2025 року розслідувало Головне слідче управління Нацполіції, після чого його передали до СБУ. Одночасно слідчі ініціювали масштабні обшуки, вилучення обладнання та арешти рахунків компаній, що фактично паралізувало господарську діяльність і спричинило зрив контрактів, зокрема й для ЗСУ та міжнародних гуманітарних місій.
Слід зазначити, що аналогічні кримінальні провадження, відкриті за тими ж заявами ГО “Рада ветеранів АТО” у СБУ та ДБР, раніше вже були закриті через відсутність складу злочину. Крім того, за даними УНН, СБУ та ГУР МОУ офіційно підтвердили відсутність підстав для застосування санкцій до групи компаній “Константа”.
У компаніях наголошують, що всі іноземні контрагенти, зокрема в ОАЕ, проходили суворий міжнародний комплаєнс, а жоден державний банк не фіксував сумнівних фінансових операцій.
ПрАТ “Авіакомпанія Константа” є постійним офіційним перевізником для міжнародних гуманітарних місій та некомерційних організацій, а також виконує замовлення для держав-партнерів, особливо з країн НАТО. Компанія є одним із головних операторів літаків “Антонов” та експлуатантом найбільшого парку Ан-26, що робить її важливою частиною української авіаційної спроможності. На підприємстві створено повний цикл обслуговування літаків виробництва ДП “Антонов”.
З 2019 року компанія є офіційним партнером ООН та має сертифікати EASA TCO, UK TCO та US FAA, отже відповідає найвищим міжнародним вимогам. Авіакомпанії групи регулярно проходять перевірки та аудити ООН у межах процедур відбору й нагляду за підрядниками (vendor due diligence, performance та compliance‑аудити), що додатково підтверджує відповідність вимогам прозорості. Високий рівень довіри міжнародних партнерів підтверджується призначенням генерал-майора армії США у відставці Девіда Л. Гранжа головою наглядової ради у 2024 році.
Авіакомпанії групи мають статус критично важливих підприємств для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, наданий Державною авіаційною службою України. Також авіакомпанії мають статус критично важливих підприємств у сфері авіаційного транспорту, наданий Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури України.
Авіаційна галузь – стратегічна складова інфраструктури України, що має критичне значення як під час війни, так і після її завершення. Підприємства сектору підтримують і посилюють обороноздатність держави, наповнюють бюджет податками та забезпечують зайнятість як у власній сфері, так і в суміжних. Авіація є рушієм технологічного розвитку України, спираючись на інновації та унікальний досвід фахівців, накопичений десятиліттями професійної діяльності.
Вплив на стратегічні українські підприємства через явно сумнівні та затягнуті кримінальні провадження – це не тільки проблема окремого бізнесу. Це підрив потенціалу секторів, які працюють на обороноздатність, гуманітарні місії, міжнародну довіру та майбутнє відновлення країни. Знищення або параліч стратегічного українського бізнесу може бути вигідним державі-агресору і має розглядатися як фактор ризику, що потребує особливої уваги з боку інституцій.
У цій ситуації ключовим є недопущення використання правоохоронної системи як інструменту конкурентних війн: потрібні прозорість процесуальних рішень, повернення вилученого майна та техніки, дотримання строків і належний судовий нагляд. Захист стратегічної авіації під час війни – це захист держави.