В Україні виявили цілу низку резонансних медичних інцидентів, що похитнули віру в систему охорони здоров’я. Серед них – справа “ДоктораПі”, махінації з пересадкою органів та звинувачення лікарів клініки “Odrex” у неналежному виконанні обов’язків.
Українська сфера охорони здоров’я тривалий час була закритим товариством, де внутрішні огріхи приховували за латинськими термінами, а професійна етика була важливішою за закон. Однак з роками стали відомі імена, які перетворили образ лікаря із рятівника на фігуранта кримінальної хроніки. Ці події – не просто перелік порушень, а літопис того, як амбіції, меркантильність і почуття безкарності знищують найсвятіше – право людини на життя і справедливість. Про найгучніші інциденти у медичній галузі, читайте в матеріалі УНН.
Хроніка руйнування образу лікаря в очах громадськості починається з постаті майже легендарної – Андрія Слюсарчука, відомого як “Доктор Пі”. На початку 2010-х Україна із захопленням спостерігала за “генієм”, який нібито запам’ятовував мільйони чисел і демонстрував неймовірні здібності в нейрохірургії.
Його запрошували на телевізійні ефіри, йому аплодували в університетських залах, він отримував державні нагороди. Здавалося, країна отримала власного медичного обдарованого.
Але за блискучим фасадом ховалася порожнеча. Розслідування показало: Слюсарчук не мав повної медичної освіти. Незважаючи на це, він проводив складні операції та “лікував” хворих. У 2014 році суд визнав його винним за фактом незаконної лікарської діяльності та причетності до смерті двох пацієнтів: 50-річного чоловіка і трирічної дитини. Йшлося про недбалість, що спричинила трагічні наслідки. Також у вироку були шахрайство та підробка документів.
Ця подія викликала шок не тільки через масштаб обману, а й через масштаб мовчання. Як система дозволила самозванцю роками оперувати, виступати на державному рівні і формувати імідж “суперлікаря”? Де були механізми перевірки дипломів, кваліфікації, допуску до практики?
Навіть після вироків і апеляцій справа не зникла з інформаційного простору: у 2024 році судові рішення щодо деяких епізодів знову викликали хвилю обговорень. Але незалежно від юридичних тонкощів, “Доктор Пі” залишився символом епохи, в якій харизма виявилася переконливішою за професійну ліцензію.
Після Слюсарчука суспільство навчилося ставити питання. Але довіра вже була підірвана.
Михайло Загрійчук: нелегальна трансплантологія
Коли здавалося, що дно медичної етики вже досягнуто, країну вразив інцидент у найвразливішій сфері – трансплантології. У 2024 році правоохоронці повідомили про підозру колишньому заступнику міністра охорони здоров’я Михайлу Загрійчуку та групі інших лікарів. За інформацією слідства, йшлося про ймовірне втручання в інформаційну систему трансплантації та махінації з чергою на пересадку органів.
Трансплантація – це сфера, де пацієнт буквально живе від виклику до виклику. Де сім’ї погоджуються на посмертне донорство, вірячи, що система справедлива. Де кожен протокол – питання життя і смерті.
Після оголошення підозр Загрійчуку та його співучасникам, частина лікарень фактично припинила операції з посмертного донорства. Медики навіть не підписували документи, побоюючись кримінальних ризиків. Галузь, яка роками завойовувала довіру, опинилася в стані паралічу. Пацієнти, які очікували на серце чи нирку, залишилися заручниками не тільки хвороби, а й кризи довіри.
Після широкої медійної розголосу цього кейсу в свідомості українців знову з’явилися історії про “чорних трансплантологів”, і цього разу вони отримали реальні імена.
Віталій Русаков і Марина Бєлоцерковська: лікарі скандальної Odrex
Якщо історія Слюсарчука була символом фальшивого генія, то “Справа Odrex” стала символом кризи довіри до приватної медицини. Приводом до публічного скандалу стала смерть у жовтні 2024 року одеського бізнесмена і девелопера Аднана Ківана. Останні пів року життя (з травня по жовтень 2024) він проходив лікування від онкології саме в приватній клініці “Одрекс”.
Після його смерті правоохоронці повідомили про підозру двом лікарям: завідувачу хірургічного відділення Віталію Русакову та лікарю-онкологу Марині Бєлоцерковській. Їм інкримінують ч.1 ст. 140 КК України – неналежне виконання професійних обов’язків, що призвело до смерті пацієнта. Наразі справа передана до суду для розгляду по суті.
Приморський районний суд Одеси продовжив обом лікарям запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту. Русакова також усунено з посади завідувача хірургічного відділення. А Бєлорківська звільнилася з Odrex і зараз працює в столичній клініці Denis, де зараз консультує онкохворих “зі знижкою” – замість 3331 грн потрапити на прийом до скандального онколога можна за 2998 грн.
За інформацією Офісу Генерального прокурора, позиція слідства базується на висновках комісійної судово-медичної експертизи. У повідомленні йдеться, що під час надання медичної допомоги пацієнту лікарі не забезпечили належного реагування на ознаки ускладнень і своєчасне лікування. Також відомо, що після оперативного втручання пацієнту не була призначена обов’язкова післяопераційна антибактеріальна терапія. Саме відсутність своєчасних антибіотиків могла сприяти розвитку інфекційного процесу, який згодом переріс у сепсис. Крім того, слідство перевіряє інформацію щодо проведення процедур, які могли бути протипоказані на тлі системного запалення і важкого стану пацієнта. Зокрема йдеться про хіміотерапію, яку призначала Марина Бєлоцерковська.
Ця справа має ще й особистий аспект. За інформацією журналістів, Русаков був давнім другом сім’ї Ківанів. Є інформація, що Ківан за життя робив Русакову цінні подарунки: квартиру з ремонтом і новий автомобіль Lexus. Водночас сам Русаков після смерті свого пацієнта заявляв, що нібито не має стосунку до його лікування.
Тетяна Крупа: білий халат як інструмент торгівлі інвалідністю
Фінальним акордом у цій симфонії професійного цинізму стала справа Тетяни Крупи – керівниці Хмельницької МСЕК. Восени 2024 року під час обшуків правоохоронці виявили у неї готівку на мільйони доларів. У публічному просторі з’явилися кадри пачок купюр, що лежали на ліжках, і відео, як частину грошей викидали просто з вікон.
За версією слідства, йшлося про незаконне збагачення та можливі махінації з висновками про інвалідність. У воєнний час це звучало особливо цинічно. Поки одні втрачали здоров’я на фронті, інші, за підозрою правоохоронців, могли “купувати” статус і “відкосити” від армії.
МСЕК – це система, яка визначає долю тисяч людей: пенсії, соціальні виплати, звільнення від служби. Коли вона перетворюється на інструмент заробітку, руйнується не тільки медична етика, а й у суспільства зникає уявлення про справедливість.
Скандал навколо Крупи став поштовхом для дискусій про ліквідацію або реформування МСЕК. Але головне – він закріпив у масовій свідомості образ лікаря як чиновника, що торгує рішеннями.
Чи можливе відновлення довіри до української медицини?
Ці історії – від фальшивого нейрохірурга до мільйонерки з МСЕК – малюють складний і болючий образ української медицини. У кожній з них є потерпілі: конкретні пацієнти, сім’ї, які втратили близьких, люди, що чекали на пересадку органів, військові, для яких довідка означала долю.
Коли пацієнт заходить у кабінет лікаря, він приносить із собою не тільки історію хвороби, а й віру в професіоналізм і чесність. Кожен гучний скандал забирає частину цієї віри. Поки суди ставлять крапки в конкретних справах, суспільству доводиться відповідати на складніше питання: чи зможе білий халат знову стати символом захисту, а не підозри? Бо медицина без довіри – це система без імунітету.