Україна намагається пом’якшити непопулярний фіскальний проєкт, що відноситься до ПДВ для фізичних осіб-підприємців, котрий вимагає МВФ. Це є необхідною умовою для розблокування більше 8 мільярдів доларів у рамках програми кредитування.
Україна намагається згладити гострі кути непопулярного фіскального акта, що стосується ПДВ для ФОП, який вимагає Міжнародний валютний фонд в якості необхідної умови для вивільнення понад 8 мільярдів доларів згідно з програмою фінансування, як повідомляє Bloomberg, посилаючись на інформацію від людей, обізнаних з даним питанням, інформує УНН.
Деталі
“Міністерство фінансів у Києві завершує підготовку проєкту закону, що передбачає збільшення податків для підприємництва. Однак, Президент Володимир Зеленський, Прем’єр-міністр Юлія Свириденко та чимало парламентарів виступають проти нього”, – заявили джерела.
Україна отримала попередню згоду на кредит у листопаді. На даний момент вона очікує затвердження радою директорів МВФ, “яка, як передбачається, розгляне чотирирічний пакет допомоги пізніше цього місяця”. Розробка податкового законопроекту є обов’язковою вимогою.
Дана суперечність посилює ті труднощі, з якими стикаються фінанси України, підкреслює видання. Україна отримала невелику передишку в грудні, коли ЄС дав згоду на використання спільних облігацій для позики 90 мільярдів євро (106 мільярдів доларів) з метою забезпечення військових та основних державних послуг протягом наступних двох років, підкреслює видання.
Первинний задум законопроєкту, як зазначає видання, полягав у тому, щоб Україна запровадила податок на додану вартість для незалежних підприємців (ФОП) з річним прибутком, що перевищує один мільйон гривень (більше 23 000 доларів). Ці юридичні особи широко використовуються українськими підприємствами, зокрема для оптимізації податків, вказує видання.
Хоча спочатку Україна погодилася на цей крок, “різка критика з боку суспільства змусила посадовців переглянути його”, пише видання. “Зеленський в приватному порядку дорікнув міністру фінансів Сергію Марченку за згоду на такі непопулярні умови”, повідомило одне з джерел видання. Марченко утримався від коментарів щодо даного інциденту.
Міністерство Марченка зараз має намір пом’якшити проєкт закону, запропонувавши підняти поріг доходу від ПДВ до двох або чотирьох мільйонів гривень,
повідомили джерела.
“Українська влада схиляється до збільшення в чотири рази”, – повідомив Bloomberg Давид Арахамія, котрий очолює політичну силу Зеленського в парламенті. Арахамія спостерігає за переговорами в ролі лідера найбільшої фракції у парламенті, вказує видання.
“Міністерство планувало подати проєкт закону на обговорення Кабінету міністрів минулого місяця, але зараз відклало його до 10 лютого”, – повідомила особа, ознайомлена з процесом. Міністерство фінансів не відразу відповіло на запит щодо коментарів. МВФ відхилив прохання про коментарі.
“Запропонований закон, ймовірно, все ще буде залишатися непопулярним серед змученого війною населення, навіть якщо розмір групи, на яку будуть поширюватися нові податкові заходи, зменшиться”, – підкреслює видання.
Екстремальні морози останніх тижнів посилили труднощі та збільшили витрати підприємств, пише видання. Велика кількість підприємців, зокрема малий бізнес, використовують паливні генератори для підтримки електропостачання, що збільшує їх витрати.
“МВФ, здається, більш гнучкий у переговорах з Києвом, прагнучи врятувати програму, як заявляють люди, а директор-розпорядник Крісталіна Георгієва відвідала столицю минулого місяця на знак підтримки”, – йдеться в публікації.
“Прагнення МВФ врятувати програму відкриває шлях для подальших переговорів щодо цих заходів”, – зауважує видання.
“Українські законодавці та уряд також пропонують на закритих зустрічах з МВФ обмежити контроль над так званими політично значущими особами”, – заявив Арахамія Bloomberg.
“Також є обіцянка розв’язати питання публічно відомих осіб (ПЕП), – сказав він, маючи на увазі осіб на державній службі, котрі підлягають посиленій перевірці в рамках антикорупційних заходів. – Якщо це можна втілити в межах одного закону, це було б добре”.
В Україні статус ПЕП наразі застосовується довічно до колишніх посадовців – обмеження, що є вкрай непопулярним серед парламентарів та державних службовців. Критики стверджують, що це правило стримує багатьох кваліфікованих українців від вступу на державну службу, зазначає видання.
Будь-які зміни, спрямовані на обмеження чинного довічного статусу ПЕП, зауважує видання, можуть суперечити вимогам Паризької групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей, міжурядової організації, мета якої полягає у боротьбі з відмиванням грошей.
“Велика кількість парламентарів виступатимуть проти таких змін через побоювання, що вони можуть виявитися політично непопулярними. Україна є однією з найбільш схильних до корупції країн Європи, і скандал минулого року за участю близьких союзників Зеленського викликав обурення громадськості”, – йдеться при цьому в публікації.
Послаблення правил для політично вагомих осіб, пише видання, “також може викликати занепокоєння в Брюсселі щодо зобов’язань України боротися з корупцією, що зашкодить давнім прагненням країни вступити до ЄС”.