Поточна ситуація з мобільним зв’язком в українських регіонах безпосередньо залежить від функціонування енергосистеми: як планові, так і непередбачені вимкнення електроенергії впливають на живлення апаратури, а масштабні обстріли енергетичної інфраструктури з боку рф зробили електропостачання в багатьох областях непередбачуваним.
Чи зможуть українці хоча б телефонувати один одному під час блекаутів, що станеться з мобільним інтернетом в Україні, і як енергетична криза впливає на ціну основних тарифів для населення – УНН поспілкувався з головними вітчизняними мобільними операторами.
Зараз будь-яка масштабна атака на енергосистему автоматично шкодить телекомунікаціям: чим триваліші та менш прогнозовані вимкнення, тим частіше абоненти позбавлені Інтернету й навіть не можуть зателефонувати близьким.
Держава та оператори заявляють про “велике підвищення автономності мереж”. Однак за гарними фразами криється проста річ: зв’язок працює до тих пір, поки є можливість заправляти пальне в генератори та встигнути зарядити акумулятори між відключеннями.
Розрахунок на акумулятори та генератори: чи це справді допоможе
За відомостями Мінцифри, 100% базових станцій оснащені акумуляторами, більше третини – генераторами, ще 15,4 тис. генераторів оператори замовили додатково.
Це виглядає як повне зміцнення мережі зв’язку. Проте насправді батареї працюють лише під час коротких вимкнень, а генератори є не скрізь, їх потрібно обслуговувати, заправляти та фізично захищати.
Так, мобільний оператор lifecell визнає: середня тривалість знеструмлень на його об’єктах у грудні 2025 року становила 8–12 годин, на початку 2026-го збільшилася до понад 16 годин на добу. При такому режимі батареї не встигають заряджатися, і будь-які звіти про “підвищену автономність” не змінюють факту: там, де немає стабільного електропостачання, зв’язок працює з перебоями.
Vodafone наводить інші дані: у Києві доступність мережі під час найдовших відключень не падала нижче 78%, у Київській області – 75%. Але ці відсотки мало тішать абонентів, які саме в періоди найбільших відключень мають труднощі як під час спроб зателефонувати близьким, так і при необхідності скористатися мобільним інтернетом.
Регіональна різниця: де працює майже 100% апаратури, а де — як пощастить
Оператори по суті визнають: реальна якість зв’язку залежить не стільки від інвестицій, скільки від стану енергетики в конкретній області. Там, де діють хоч якісь планові графіки, ситуація більш-менш контрольована. Там, де енергетична інфраструктура зруйнована, а відключення тривають по 10–20 годин і більше, мережі “просідають”, а базові станції працюють від генераторів на мінімальних параметрах або просто вимикаються.
Vodafone називає серед відносно стабільних регіонів Кіровоградську, Житомирську, Львівську та Рівненську області, де працездатність мережі наближається до 100%.
lifecell повідомляє про роботу понад 90% мережі загалом по країні, Vodafone – про близько 87%.
Однак за цими середніми показниками майже завжди стоять конкретні райони, які опиняються в інформаційній ізоляції саме тоді, коли вона найбільш небезпечна.
Технічні обмеження, про які зазвичай не говорять
Оператори визнають: забезпечити цілодобову роботу всієї мережі лише на генераторах фізично неможливо. Частину базових станцій просто неможливо дообладнати через розташування на дахах чи технічні перешкоди. Аварійні бригади змушені вибирати, куди везти генератор і пальне в першу чергу, особливо коли одночасно потрібно відновлювати об’єкти після обстрілів.
Навіть сучасні літієві батареї з функцією самопідігріву мають ліміт: їм потрібно 3–4 години безперервного живлення для повної зарядки. Морози, збільшення навантаження – коли 60% користувачів фіксованого інтернету під час вимкнення переходять на мобільний – зменшують час автономної роботи й ще швидше “з’їдають” запас енергії. Фактично мережа функціонує на межі технічних можливостей, а резерви використовуються для підтримки мінімальної функціональності, а не для реального запасу міцності.
Оператори радять українцям економно користуватися інтернетом, уникати важкого відеоконтенту, живити домашні роутери від павербанків, щоб не навантажувати мобільну мережу.
Це практичні рекомендації, але вони вказують на інше: навіть після мільярдних інвестицій система залишається нестійкою і великою мірою перекладає відповідальність за її роботу на самих абонентів.
Батареї, генератори, сонячні станції: як в Україні намагаються реанімувати мобільний зв’язок
lifecell повідомляє, що понад 94% його мережі можуть працювати автономно до 10 годин за умови повної зарядки батарей. Для цього оператор придбав 48 тис. літієвих батарей, понад 45 тис. вже встановлено, додатково куплено 3500 генераторів. Інвестиції в енергомодернізацію оцінюються більш ніж у 2 млрд грн.
Vodafone говорить про восьмиразове збільшення парку літієвих АКБ за два роки, запуск понад 20 тис. нових батарей, збільшення кількості генераторів, створення стратегічних запасів пального та запуск перших сотні об’єктів на сонячному живленні.
Це значні витрати, і оператори не приховують: блекаути вже впливають на собівартість послуг. Пальне, логістика, ремонт обладнання, понаднормова робота інженерів, втрати через пошкодження інфраструктури – все це враховується в тарифах. Vodafone прямо каже, що проблеми зі світлом впливають на вартість послуг від початку повномасштабної війни, lifecell – про збільшення операційних витрат і нестачу кадрів.
Тарифи доступні, але не безмежно
Формально всі три оператори запевняють: перегляд вартості тарифів відбувається лише на основі економічних розрахунків, а клієнтів попередять заздалегідь. Насправді ж українці вже кілька разів бачили “оновлення лінійок” зі зростанням цін на послуги, тоді як якість зв’язку в умовах блекаутів погіршується.
lifecell говорить, що прагне зберігати конкурентність і доступність пропозицій. Vodafone наголошує на мільярдних інвестиціях, які нібито виправдовують нові тарифи. “Київстар” традиційно посилається на “обґрунтовані економічні розрахунки”.
При цьому жоден з операторів не дає чіткої відповіді, чи буде чергове підвищення цін у разі нової масованої атаки на енергетику. Досвід минулих років показує, що ризик далекий від нульового.
Зв’язок як вразливий нерв країни під час війни
Мобільний зв’язок у час війни й блекаутів — основна інфраструктура безпеки для українців. Сотні генераторів, тисячі батарей, нові технології на кшталт супутникового DirecttoCell дійсно підвищують стійкість мереж. Але поки енергосистема залишається вразливою, мобільний зв’язок також буде “слабким”.
Оператори роблять багато, але їх стійкість має межі. І чим довше триває енергетична криза, тим більше шансів, що її ціну українці відчуватимуть навіть у рахунках за мобільні послуги.
Нагадаємо, раніше ми писали про те, що інфраструктура найбільшого українського оператора мобільного зв’язку “Київстар” після масованих атак рф на енергетику у дев’яти областях відключена від електропостачання на 40-60%.