Стан справ з мобільним зв’язком в українських регіонах нині безпосередньо залежить від функціонування енергосистеми: як планові, так і непередбачені відімкнення електроенергії позначаються на живленні устаткування, а інтенсивні обстріли енергетичної інфраструктури з боку рф зробили електропостачання в багатьох областях непередбачуваним.
Чи зможуть українці хоча б телефонувати один одному під час блекаутів, що очікує на мобільний інтернет в Україні та яким чином енергетична криза впливає на ціну базових тарифів для громадян – УНН поспілкувався з головними вітчизняними мобільними операторами.
Зараз будь-який інтенсивний удар по енергетичній сфері миттєво впливає на телеком: чим триваліші та більш непередбачувані відключення, тим частіше користувачі залишаються без доступу до Інтернету та навіть без можливості зв’язатися з близькими.
Уряд та оператори повідомляють про “масштабне посилення автономності мереж”. Проте за гарними формулюваннями криється проста істина: зв’язок підтримується до тих пір, поки є змога заправляти пальне в генератори та встигнути зарядити акумулятори між відключеннями.
Акцент на акумулятори та генератори: чи справді це допоможе
Згідно з інформацією від Мінцифри, всі базові станції оснащені акумуляторами, більше третини – генераторами, ще 15,4 тис. генераторів оператори замовили додатково.
Це створює враження всебічного зміцнення мережі зв’язку. Проте в реальності батареї витримують лише короткочасні відключення, а генератори встановлені не скрізь, їх потрібно обслуговувати, заправляти та фізично охороняти.
Мобільний оператор lifecell підтверджує: середня тривалість відключень електроенергії на його об’єктах у грудні 2025 року становила 8–12 годин, на початку 2026-го зросла до понад 16 годин на добу. За такого графіка батареї не встигають перезаряджатися, і будь-які звіти про “посилену автономність” не змінюють того факту, що там, де відсутнє стабільне електропостачання, зв’язок працює з перебоями.
Vodafone надає інші показники: у Києві доступність мережі під час найтриваліших відключень не падала нижче 78%, у Київській області – 75%. Однак ці відсотки мало тішать користувачів, які саме в періоди максимальних відключень стикаються з труднощами при спробах додзвонитися рідним, а також під час потреби скористатися мобільним інтернетом.
Регіональна нерівність: де функціонує майже 100% обладнання, а де — як пощастить
Оператори фактично визнають: фактична якість зв’язку залежить не так від інвестицій, як від стану енергетичної системи в конкретному регіоні. У тих областях, де діють хоч якісь планові графіки, ситуація більш-менш контрольована. У регіонах, де енергетична інфраструктура зруйнована, а відключення тривають по 10–20 годин і більше, мережі “просідають”, а базові станції працюють від генераторів на мінімальних параметрах або просто вимикаються.
Vodafone називає Кіровоградську, Житомирську, Львівську та Рівненську області серед відносно стабільних регіонів, де працездатність мережі наближається до 100%.
lifecell повідомляє про функціонування понад 90% мережі в цілому по країні, Vodafone – близько 87%.
Проте за цими середніми показниками майже завжди стоять окремі райони, які опиняються в інформаційному вакуумі саме тоді, коли це найбільш небезпечно.
Технічні обмеження, про які зазвичай не згадують
Оператори стверджують: забезпечити цілодобову роботу всієї мережі лише на генераторах фізично неможливо. Деякі базові станції просто не можуть бути дообладнані через розташування на дахах або технічні обмеження. Аварійні бригади змушені вирішувати, куди везти генератор і пальне в першу чергу, особливо коли одночасно потрібно відновлювати об’єкти після обстрілів.
Навіть сучасні літієві батареї з функцією саморозігріву мають обмеження: їм потрібно 3–4 години безперервного живлення для повної зарядки. Морози, збільшення навантаження – коли 60% користувачів фіксованого інтернету під час відключення переходять на мобільний – зменшують час автономної роботи та ще швидше витрачають запас енергії. Фактично мережа працює на межі технічних можливостей, а резерви витрачаються на підтримку мінімальної працездатності, а не на реальний запас міцності.
Оператори рекомендують українцям економно користуватися інтернетом, уникати важкого відеоконтенту, заживлювати домашні роутери від павербанків, щоб не перевантажувати мобільну мережу.
Це корисні поради, але вони свідчать про інше: навіть після значних інвестицій система залишається нестабільною і значною мірою перекладає відповідальність за її функціонування на самих абонентів.
Батареї, генератори, сонячні станції: як в Україні намагаються відновити мобільний зв’язок
lifecell повідомляє, що понад 94% його мережі можуть працювати автономно до 10 годин за умови повної зарядки батарей. Для цього оператор придбав 48 тис. літієвих батарей, понад 45 тис. вже встановлено, додатково закуплено 3500 генераторів. Інвестиції в енергомодернізацію оцінюються більш ніж у 2 млрд грн.
Vodafone заявляє про восьмиразове збільшення парку літієвих АКБ за два роки, встановлення понад 20 тис. нових батарей, збільшення кількості генераторів, створення стратегічних запасів пального та запуск перших сотень об’єктів на сонячній енергії.
Це значні витрати, і оператори не приховують: блекаути вже впливають на собівартість послуг. Пальне, логістика, ремонт обладнання, понаднормова робота інженерів, збитки через пошкодження інфраструктури – все це враховується в тарифах. Vodafone прямо заявляє, що проблеми з електроенергією впливають на вартість послуг з початку повномасштабної війни, lifecell – про зростання операційних витрат і брак кадрів.
Тарифи доступні, але не безмежно
Формально всі три оператори запевняють: перегляд вартості тарифів відбувається лише на основі економічних розрахунків, а клієнтів повідомлять завчасно. На практиці ж українці вже кілька разів спостерігали “оновлення лінійок” зі збільшенням вартості послуг, тоді як якість зв’язку в умовах блекаутів погіршується.
lifecell заявляє, що намагається зберігати конкурентоспроможність і доступність пропозицій. Vodafone наголошує на значних інвестиціях, які нібито виправдовують нові тарифи. “Київстар” традиційно посилається на “обґрунтовані економічні розрахунки”.
При цьому жоден з операторів не дає конкретної відповіді, чи буде чергове підвищення цін у разі нового масованого удару по енергетичній інфраструктурі. Досвід минулих років показує, що цей ризик є досить високим.
Зв’язок як вразливий нерв країни під час війни
Мобільний зв’язок під час війни та блекаутів — це ключова інфраструктура безпеки для українців. Велика кількість генераторів, тисячі батарей, нові технології, такі як супутниковий DirecttoCell, дійсно збільшують стійкість мереж. Але доки енергетична система залишається вразливою, мобільний зв’язок також буде “нестабільним”.
Оператори роблять багато, але їхня стійкість обмежена. І чим довше триватиме енергетична криза, тим більша ймовірність, що її наслідки українці відчуватимуть навіть у рахунках за мобільні послуги.
Нагадаємо, раніше ми писали про те, що інфраструктура найбільшого українського оператора мобільного зв’язку “Київстар” після масованих атак рф на енергетику у дев’яти областях відключена від електропостачання на 40-60%.