-
Алік Сахно
журналіст
П’ятирічний план компанія втілила в життя фактично за рік. Фото: Kvertus
Українська MilTech-фірма Kvertus зародилася з простої задумки — створити дієве вітчизняне рішення для боротьби з безпілотниками. Після успішної апробації антидронової рушниці у 2016 році підприємство поступово росло, а вже в наступному, 2017-му, володіла готовим виробом з дальністю 1,5–2 км. Перший рік повномасштабної війни помножив обсяги виготовлення та відвантаження майже в 100 разів, а команда оперативно пристосувалася до потреб фронту.
У 2025 році Kvertus здійснила технологічний прорив: фірма відмовилася від РЕБ, що функціонує за принципом “білого шуму”, та перейшла до smart-РЕБ. Подібна перебудова потребувала значних інвестицій і безпосередньо вплинула на фінансові показники — прибуток компанії у 2025 році зменшився приблизно на 30% у порівнянні з 2024-м. За підрахунками Delo.ua, прибуток Kvertus за минулий рік склав біля 1,54 млрд грн.
Про головні звершення, труднощі трансформації та майбутні задуми в інтерв’ю Delo.ua розповів CEO Kvertus Ярослав Філімонов.
CEO Kvertus Ярослав Філімонов. Фото: Facebook-сторінка Kvertus
- Як війна вплинула на стратегію Kvertus і прискорила перехід на smart-РЕБ
- Нерухомі ціни на продукцію, зниження прибутку та плани на експорт
- Ринок РЕБ в Україні росте, але не вистачає фахівців та інновацій
- "Залізні куполи" для міст України: як працює та де обмежена радіоелектронна боротьба
Як війна вплинула на стратегію Kvertus і прискорила перехід на smart-РЕБ
Яким чином на ваше стратегічне планування вплинула повномасштабна війна?
— Наприкінці 2021 року ми розробили п’ятирічну стратегію — і по суті реалізували її за 2022-й. Згодом сформували нову — до 2028 року, і рухаємося в її рамках з випередженням. Але короткострокове планування стало набагато важчим. У 2025 році стало зрозуміло: планувати навіть рік наперед важко через динаміку фронту й технологій. Тому зараз ми працюємо з щоквартальним плануванням і постійними корективами.
До 2025 року ми працювали переважно з класичною технологією “білого шуму” — змінювали частоти, потужність, антени, проте ядро залишалося незмінним. Це застаріла й обмежена технологія, ефективність якої швидко знижується.
Минулий рік став для нас перехідним — від аналогового РЕБ до smart-РЕБ. Ми з’єднали радіоелектронну розвідку (РЕР), РЕБ, віддалене керування та серверне обладнання в єдину екосистему. Один оператор тепер може управляти захистом відразу кількох об’єктів критичної інфраструктури з лептопа або планшета. Це дозволило зменшити кількість операторів, уніфікувати систему та зробити її більш результативною.
Тестування комплексів “Азимут” і “Міраж”. Фото: Kvertus
Ще з 2023 року ми почали активно вкладати гроші у нові технології, хоча тоді нас не всі розуміли — ринку треба було “тут і зараз”. Ми пройшли трансформацію від виробника окремих рішень до повноцінної екосистеми. Сучасні рішення Kvertus базуються на софті, SDR-платах, гнучких кристалах.
Вартість на ваші засоби у 2025 році залишилася стабільною. Ви також вказували, що у 2026 році прогнозується великий попит на системи радіоелектронної підтримки. Як це вплине на фронт і виготовлення?
— Попит на подібні системи не порівняти з дронами чи боєприпасами, але їх значення для результативності РЕБ величезне. Система радіоелектронної підтримки, приміром наш “Азимут”, працює як снайперський приціл: вона дає можливість точно визначати ворога і діяти виключно проти його безпілотників, не зачіпаючи своїх.
Це дуже важливо: близько 60% втрат дронів на фронті пов’язані з тим, що РЕБ без підтримки працює “наосліп”. Наша екосистема дає оператору повний контроль: від маршруту дрону на мапі до відеоперехоплення та аналізу ворожих дронів.
Фото: Kvertus
Особливо важливо протистояти “шахедам” у mesh-мережах: коли дрони з’єднуються між собою, оператор може управляти до 15 дронів одночасно. Наша система вміє їх знаходити та нейтралізовувати, що стане основним фактором захисту критичної інфраструктури у 2026 році.
Нерухомі ціни на продукцію, зниження прибутку та плани на експорт
Ви не збільшували ціни на продукцію, навіть випустивши влітку РЕБ-робота Berserk. Яким чином вдається уникати великих втрат?
— Ми працюємо з держзамовленнями та великими обсягами, отже закупівля деталей у великій кількості надає нижчу ціну. Окрім того, оптимізуємо виробничі цикли: бачимо, де потрібна людина, де ні, налаштовуємо потужності та норми. Постійне завантаження виробництва дає можливість понизити собівартість.
Фото: Kvertus
Що стосується Berserk, це точковий виріб під конкретні вимоги, запитів на нього не так багато. Деяку кількість надали силовим структурам, але це не лідер компанії. Основним виробом залишається комплекс Atlas.
Компанія у 2024 році збільшила прибуток до 2,2 млрд грн — у понад 3,5 рази більше, ніж у 2023 році. Чи вийшло за підсумками 2025 року ще збільшити прибуток?
— Якщо підбити підсумки 2025 року, наш прибуток зменшився приблизно на третину. Все через те, що ми повністю зосередилися на розробці нових систем і розширенні.
Чи плануєте залучати інвестиції та виходити на зовнішні ринки?
— Ми працюємо на власні заощадження, щоб зберегти незалежність. Щодо експорту, ми активно вивчаємо міжнародні можливості. За останні два роки відвідали понад 25 виставок і понад 20 конференцій і самітів. Якщо у 2024 році доводилося лише заявляти про себе, то у 2025-му вже почалися конструктивні перемовини.
Є два основні шляхи на експорт: прямий, який поки що діє лише на папері, і модель Build with Ukraine — спільні виробництва на території іноземних партнерів. Наприклад, Данія фінансує спільне підприємство: 50% продукції залишається в Данії, 50% повертається в Україну. Ми ведемо перемовини з потенційними партнерами та плануємо запустити перші проєкти у 2026 році.
Фото: Kvertus
Попередні домовленості більше джентльменські, ніж рамкові, однак вони показують готовність до співпраці. Наприклад, Quantum Systems і Frontline Україна підписали меморандум про СП у Бер