Виконавча директорка МВФ Крісталіна Георгієва заявила, що Україна має шанс стати “економічним тигром Європи”, але для цього необхідно відмовитися від дотування цін на електроенергію та опалення. Фахівець Юрій Корольчук роз’яснив, що це буде означати для громадян України.
Директорка-розпорядниця МВФ Крісталіна Георгієва 20 січня на полях Давосу висловила думку, що Україна може стати “економічним тигром Європи”, але для цього їй слід прискорити проведення реформ і поступово відмовитися від підтримки цін на електроенергію та опалення. Вона також акцентувала увагу на необхідності більш збалансованого розподілу податкового навантаження, усунення перешкод для діяльності приватного сектору, вирішення проблеми нестачі робочої сили та прискорення вступу до ЄС як головного стимулу для економічного підйому.
Чого очікувати українцям на практиці, і чи наважиться країна під час активних бойових дій припинити дотування цін, УНН обговорили зі співзасновником Інституту енергетичних стратегій, експертом Юрієм Корольчуком.
Субсидії, податки, кадри: чого саме МВФ вимагає від України після війни
Георгієва говорила про припинення дотацій цін на електроенергію та опалення в Давосі під час обговорення “Україна: на передовій майбутнього”, організованого Фондом Віктора Пінчука в рамках Всесвітнього економічного форуму.
До основних невирішених завдань країни вона віднесла підтримку цін на енергоносії та комунальні послуги. Електроенергія та опалення досі частково дотуються, і, за її словами, від цього слід поступово відмовлятися, враховуючи стан державних фінансів. Паралельно, на думку голови МВФ, Україні необхідно працювати над більш справедливим розподілом податкового тягаря, хоча це і складно.
Крісталіна Георгієва підкріпила свою думку прикладом Болгарії: там після повалення комуністичного режиму ейфорію швидко змінила сувора реальність, а відновлення економіки вимагало складних рішень і жертв.
Окремо посадовиця наголосила, що офіційному Києву необхідно усувати перешкоди для розвитку приватного підприємництва.
Найважливішими факторами Георгієва назвала безпеку та наявність трудових ресурсів. Більше того, за її словами, під час нещодавньої зустрічі з представниками бізнесу в Києві частина підприємців поставила проблему нестачі працівників навіть вище за питання безпеки. МВФ, за її словами, готовий допомагати у вирішенні практичних питань: стимулюванні повернення українців додому, зменшенні структурного безробіття та інтеграції ветеранів у ринок праці.
На завершення директорка-розпорядниця МВФ емоційно закликала “повірити в себе як у тигра” і демонструвати впевненість щодня: уникати внутрішніх розбратів і викорінити корупцію. Тоді, на її думку, успіх буде досяжним, хоча шлях буде непростим.
Сигнал від МВФ: субсидії як політичний маркер післявоєнної економіки
Співзасновник Інституту енергетичних стратегій Юрій Корольчук пояснює: заява директорки-розпорядниці МВФ Крісталіни Георгієвої про необхідність відмови від дотування цін на електроенергію та газ для України прозвучала не як технічна рекомендація, а як чіткий політичний сигнал.
У логіці Фонду це питання стосується не лише тарифів, а й перерозподілу бюджетного навантаження, зменшення соціальних видатків та зміни системи підтримки домогосподарств у найближчі роки.
Експерт, коментуючи суть заяви, прямо зазначає: слова Георгієвої не випадкові та мають під собою конкретний посил, адресований не лише уряду, а й ширше: владі, уряду, наступному, президенту наступному, про те, що це потрібно припиняти.
Що саме мають на увазі під “субсидіюванням”
Перш ніж розпочати розмову безпосередньо про гіпотетичне скасування дотування цін на енергоресурси в Україні, експерт підкреслює.
Основна плутанина в обговоренні субсидій полягає в тому, що у публічній сфері цим словом називають і адресні житлові субсидії, і пільги, і механізми ПСО, і різницю між ринковою вартістю та тарифом для населення – каже він.
Юрій Корольчук окреслює базове тлумачення, яке, на його думку, мала на увазі очільниця МВФ: в першу чергу йдеться про так звану різницю в тарифах.
Йдеться про ситуацію, коли є умовний ринковий тариф, і є тариф для населення, нижчий за нього
– каже він.
Експерт наводить наочний приклад:
Коли є нібито ринкова ціна на газ 12 тисяч гривень і той тариф, який сплачує українець 8 тисяч гривень. Відповідно, оцю різницю 4 тисячі гривень, їх “Нафтогаз України” й оплачує
– пояснює Корольчук.
За аналогічною логікою, за його словами, діють і щодо електроенергії:
Є нібито якась реальна ціна, вища, а є ота пільгова ціна
– роз’яснює Корольчук.
Перехресне субсидіювання: масштаби зменшилися, але тема не зникла
Важливий момент: навіть якщо обсяги дотування цін зменшилися порівняно з довоєнним періодом, це не означає, що МВФ перестане чинити тиск на Україну з цього питання.
Експерт у розмові з УНН нагадує, що 10-15 років тому перехресне дотування цін становило близько 4 млрд доларів на ринку в Україні. Наразі ж, за його оцінкою, обсяг менший: йдеться про максимум 2 млрд доларів.
Окремо Корольчук наголошує, що у внутрішньому розумінні МВФ дотування цін може охоплювати ширший перелік: зокрема, також і субсидії, і пільги, і адресні житлові субсидії.
Європейський парадокс: їм можна, нам – ні
Співзасновник Інституту енергетичних стратегій Юрій Корольчук стверджує: в Європі уряди можуть надавати своїм громадянам пільги та субсидії, але в Україні це навряд чи спрацює.
Для ілюстрації він наводить приклад Франції.
У них 30 млрд євро пішло на дотації для ринку електроенергії та газу. Крім того, приблизно 10 млрд євро пішло на населення
– ілюструє ситуацію Корольчук.
Ще один яскравий приклад, який він згадує, це приклад Польщі.
У них є вугільний сектор дуже великий і Європа їх “тисне”. А поляки стоять до останнього, при цьому дотують цю вугільну галузь і дають підтримку домогосподарствам, які опалюють житло вугіллям
– каже експерт у галузі енергетики.
У підсумку Корольчук руйнує поширений міф про так званий “чистий ринок”.
Немає цієї ринкової ціни, про яку нам часто говорять. Ну, немає
– підкреслює він.
На що МВФ реально тиснутиме: ПСО, пільги, коло отримувачів
З точки зору експерта, тиск Фонду буде спрямований у двох напрямках:
- Перший – це згортання перехресного дотування цін (різниці між тарифом і ринком).
- Другий – скорочення кількості одержувачів субсидій і пільг. Юрій Корольчук прямо прогнозує:
МВФ буде тиснути, щоб відмовлялися від перехресного субсидіювання та скорочували далі одержувачів пільг і одержувачів субсидій. У цьому контексті він актуалізує досвід 2015–2016 років, коли 7,5 мільйонів домогосподарств отримували субсидії, після чого кількість одержувачів поступово зменшували
– каже він.
Втім, післявоєнна соціальна реальність, за оцінкою співрозмовника УНН, може працювати у зворотному напрямку. Юрій Корольчук припускає, що навіть якщо зараз 3,5 мільйони українців отримують субсидії та пільги, то через кілька років додасться ще мільйони 2 людей, які потребуватимуть подібної підтримки. Причина – зростання кількості ветеранів та людей з інвалідністю. Тому, на його думку, урізання дотування цін для нашої країни неминуче.
Найжорсткіша частина прогнозу експерта стосується саме військових і ветеранів. Юрій Корольчук називає це прямим сенсом заяви Георгієвої.
Це посил стосовно військових… ветеранів, інвалідів. Це питання буде жорстко актуалізуватися однозначно
– підкреслює експерт у галузі енергетики.
Фіскальний ефект: коли легше бюджету, але соціальна проблема не зникає
На запитання про реальний бюджетний ефект співрозмовник УНН відповідає обережно.
Мені важко сказати. Однак визнає це буде менше навантаження на бюджет
– каже він.
За його логікою, вивільнені кошти держава зможе перенаправляти на інші цілі. Водночас він наголошує на ризику соціальної напруги.
Проблема соціального характеру ніколи не зникне, а в разі урізання підтримки може породити армію тих, хто стоятиме в черзі за соціальними продуктами, – ділиться побоюваннями співзасновник Інституту енергетичних стратегій.
І тут з’являється ще один неприємний для держави нюанс: навіть якщо в Європі є відповідальний бізнес та фонди, то в Україні джерела фінансування соціальної підтримки обмежені, а волонтерські фонди не можуть замінити державу в довгостроковій перспективі.
Деградація і відсутність відбудови як “вузьке горло” енергосектору
Окремо Юрій Корольчук у розмові торкається того, що тарифна дискусія відбувається на тлі руйнування енергосистеми через удари рф. Експерт описує ситуацію як втрату здатності до відновлення, адже система фактично деградувала та вже не буде такою, як була до війни.
Його прогноз щодо межі відновлення звучить песимістично.
У кращому випадку десь на відсотків 70 потрібно сподіватися на відновлення, не більше. При цьому проблема не лише у війні, а й у фінансуванні. Просто взагалі навіть не дають гроші на це
– ділиться своїм поглядом на проблему експерт.
Чи вирішать тарифи проблему інвестицій в енергосектор
Юрій Корольчук, заглиблюючись у проблему тарифів та субсидіювання, визнає: тарифи на тепло і воду занижені й мають бути вищими.
Але щодо електроенергії звучить складніша позиція. Експерт наводить приклад розрахунку для атомної генерації.
Чинний тариф становить 4 гривні 32 копійки, а собівартість – гривень 50. І цього вистачає, щоб утримувати свою компанію
– каже він.
Питання інше: в інвестиціях і розвитку. Експерт переконаний: якщо компанія хоче будувати нові блоки, тоді тариф має бути вищим. Але тут Юрій Корольчук робить принципове застереження: підвищення тарифів під обіцянки відремонтовувати енергосистему нереалістичні.
Зараз, якщо збиратимуть гроші, це буде брехня. Ніхто в світі коштом тарифів нічого ніколи не будував. Це завжди інвестиції. Тариф, за цією логікою, може повертати вкладення поступово, але не замінює стартового капіталу
– наголошує експерт.
Щоб продемонструвати, як в Україні працюють ринкові механізми, співзасновник Інституту енергетичних стратегій згадує “зелений тариф”, який, на його думку, мав би бути заморожений на час війни.
Далі він пропонує перевірку реальністю: виробники мали б вийти на ринок і спробувати продати електроенергію в умовах ринку, де у пікові сонячні години ціна може різко падати. Цей пасаж у коментарі звучить як критика подвійних стандартів у регулюванні: грошей немає, але на зелений тариф гроші є.
Тарифна тема як тест на зрілість держави
Юрій Корольчук підкреслює: заява Георгієвої, якщо читати її через призму озвучених аргументів, стає частиною майбутнього великого торгу: між фіскальною дисципліною та соціальною стабільністю, між вимогами кредиторів і реаліями суспільства, яке виходитиме з війни з іншою структурою ризиків і вразливості.
Скорочення дотування цін у трактуванні МВФ, ймовірно, буде не одноразовим рішенням, а тривалим процесом зі скороченням перехресних механізмів і переглядом пільг. Проблема в тому, що соціальні проблеми не зникають за наказом кредитора, а зруйнована енергосистема не відновлюється сама по собі.
Україні доведеться одночасно шукати інвестиції в інфраструктуру, переформатовувати соціальну підтримку і витримувати зовнішній тиск.
Контекст
Зауважимо, що в межах EFF уряд зобов’язувався підготувати дорожню карту поступової лібералізації ринків газу та електроенергії протягом шести місяців після завершення воєнного стану, з обмеженим у часі планом впровадження вже після його скасування.
Ця дорожня карта є частиною Плану ЄС – Україна і включає реформу спецобов’язків (ПСО), поступове підвищення тарифів або зміну методології тарифоутворення, механізми розв’язання боргової проблеми, а також комплексний захист найбільш вразливих домогосподарств. Окремо МВФ в середині 2025 року вказував, що тарифи на газ і електроенергію для населення покривають приблизно половину ринкової ціни.
Наприкінці минулого року Україна та МВФ також досягли домовленості на рівні персоналу (SLA) щодо нової 4-річної програми. За словами директорки з комунікацій МВФ Джулії Козак, розгляд цієї програми радою директорів теоретично можливий у лютому цього року.