Служба безпеки України проводить ретельну перевірку кандидата на посаду очільника Державіаслужби Ігоря Зелінського, зважаючи на ймовірну загрозу державі. У минулому Зелінський перешкоджав залученню транспортних авіасуден для потреб війська та узаконював документацію підсанкційних російських фірм.
Cлужба безпеки України здійснює спеціальну перевірку кандидата на пост керівника Державіаслужби Ігоря Зелінського, під час якої візьме до уваги можливу шкоду державі від такого призначення. Про це проінформували у Міністерстві розвитку громад та територій України у відповідь на запит УНН.
Раніше віцепремʼєр Олексій Кулеба виніс на розгляд Кабінету міністрів України кандидатуру Ігоря Зелінського на посаду голови Державіаслужби. Заступник віцепрем’єра – заступник міністра розвитку громад та територій України Сергій Деркач пояснив журналістам, що відомство підбирало найкращого кандидата.
Спецперевірка СБУ
“Відносно можливого збитку інтересам держави у випадку ухвалення кадрових рішень щодо І. Зелінського інформуємо, що Служба безпеки України листом від 30.12.2025 № 8/3/2-1351 повідомила про врахування цього питання відповідними підрозділами СБУ в процесі провадження службової діяльності та в разі виникнення передбачених законом підстав буде вжито вичерпних заходів реагування”, – йдеться у відповіді міністерства.
Водночас у відомстві додали, що Національне агентство України з питань державної служби проводило оцінку наслідків службової діяльності Зелінського на посаді заступника голови Державіаслужби у 2020-2024 роках. Згідно з висновками, приміром, у грудні 2024 року його діяльність була оцінена як “відмінна”, в той час, як роботу голови Державіаслужби Олександра Більчука у 2024 році оцінили як “позитивну”.
Більчука було звільнено восени 2025 року через рішення про передачу супроводу ремонтної документації гелікоптерів типу Мі-8МТ(МТВ) компанії AAL Group Ltd. Чиновник знехтував наявністю в Україні сертифікованих підприємств, спроможних виконувати ці функції з 2014 року, після початку війни росії проти України. Його вибір припав на офшорну структуру, що має звʼязки з російським оборонно-промисловим комплексом. Кінцевим бенефіціаром AAL Group Ltd є компанія “Вертольоти росії”, що входить до російського держконцерну “ростех”.
Слід зауважити, що ще у 2024 році Транспортне командування Збройних сил США USTRANSCOM визнало AAL Group Ltd непридатною для співпраці, вочевидь через звʼязок компанії з російською федерацією.
Рішення Зелінського, що явно завдали шкоди державі
Зелінського було звільнено дещо раніше – у лютому 2025 року. Як розповідали УНН раніше, представники українського авіаринку характеризують період роботи Зелінського на посаді заступника голови Державіаслужби (2020-2025 роки) як час системного і цілеспрямованого знищення транспортної авіації. Якщо у 2016 році в державному реєстрі було понад 20 літаків Іл-76, то на початок 2025 року їх залишилося всього два, та й ті не мають льотної придатності.
Експерти вказують, що саме за рішеннями попереднього керівництва Державіаслужби (голови регулятора Олександра Більчука та його заступника Ігоря Зелінського) ці борти було виключено з українського реєстру та фактично передано під контроль росії. У цей період також було ухвалено регуляторні рішення, спрямовані на створення штучних перепон для експлуатації Іл-76 в Україні, що безсумнівно є підривом обороноздатності держави.
Крім того, ще з 1990-х років можна було експлуатувати літаки Іл-76МД без додаткової паперової тяганини з їх переоформлення між різними відомствами, у тому числі Міністерством оборони. У червні 2023 року, коли Зелінський виконував обовʼязки голови Державіаслужби, після звернень представників авіаринку та Міноборони, він офіційно запевнив у відсутності перешкод для застосування транспортних літаків в інтересах України.
Втім, вже через пів року, у грудні, він змінив свою думку, заявивши, що Іл-76МД не мають цивільних сертифікатів типу і не можуть бути зареєстровані. Як наслідок, застосування літаків для потреб військових, гуманітарних та евакуаційних місій було заблоковане. Крім того, це рішення призвело до простою бортів та додаткових витрат з бюджету на їхнє утримання, що є матеріальним збитком для держави.
Варто зазначити, що після незаконної анексії Криму та вторгнення росії на Донбас Україна ввела санкції проти російського розробника літаків Іл-76 ПАТ “Іл”. Тобто будь-яка співпраця з цим російським підприємством заборонена.
Попри це Зелінський видав десятки сертифікатів перегляду льотної придатності літаків на підставі рішення підсанкційного ПАТ “Іл” від червня 2022 року. Фактично таким чином він узаконив використання документів підприємства країни-агресора, що, за оцінками експертів, могло принести російській стороні десятки мільйонів доларів прибутку.
До того ж Зелінський знехтував тим фактом, що в Україні є сертифікована організація, здатна здійснювати відповідний супровід літаків Іл-76 ПАТ “Іл” без залучення російських підсанкційних компаній, що входять до оборонно-промислового комплексу країни-агресора.
Як пояснили УНН представники авіаринку, своїм рішенням Зелінський поставив експлуатантів літаків Іл-75 перед вибором: або співпрацювати з російським підсанкційним розробником, або відмовлятися від використання літаків.
Такий контраст між формальними оцінками НАДС та реальними наслідками управлінських рішень ставить гостре питання щодо критеріїв оцінювання ефективності державних службовців в умовах війни. Якщо легалізація документів підсанкційних російських компаній, блокування використання транспортних літаків армією та втрата десятків бортів на користь країни-агресора кваліфікуються як “відмінна” робота, то яка діяльність взагалі може бути визнана неефективною чи шкідливою для держави?
Злочини проти інтересів держави
Опитані УНН експерти зауважують, що такі дії Зелінського могли завдати значної шкоди обороноздатності нашої держави і можуть бути кваліфіковані як пособництво державі-агресору.
“Це не адміністративна відповідальність, а це дуже жорсткі і грубі порушення (ухвалення рішень на основі документів підсанкційної російської компанії, що входить до складу ОПК росії – ред.), порушення чинного законодавства під час війни, бо вони стосуються саме структур, пов’язаних з державою-ворогом. І зрозуміло, що в першу чергу, я впевнений в тому, це функція Служби безпеки України. Бо те, що стосується зовнішніх стосунків, для того є контррозвідка, для того є інші відділи… Відповідь одна тільки – це злочин проти держави Україна, якщо такі факти є. Ну, а тут мають допомагати ще й журналісти – давати розголос таким ситуаціям”, – зазначив експерт з питань безпеки Сергій Шабовта.
У той же час юрист Дмитро Касьяненко зазначив, що описані дії Зелінського можна кваліфікувати як пособництво державі-агресору, що належить до підслідності СБУ.
“Регулятор не має права видавати дозвільні документи, сертифікати чи інші акти, якщо їх підставою є рішення або висновки російських компаній, що перебувають під санкціями. Санкційний режим означає повну заборону будь-якої прямої чи опосередкованої співпраці, у тому числі через документи, експертизи або “технічні обґрунтування”. Видача дозволу в такій ситуації фактично легалізує вплив підсанкційного суб’єкта через державний орган України. Якщо такі дозволи видані, це дає підстави говорити про обхід санкцій і продовження фактичної взаємодії з рф”, – пояснив адвокат Дмитро Касьяненко.
У сукупності оприлюднені факти та офіційні відповіді органів влади свідчать, що питання можливого призначення Ігоря Зелінського головою Державіаслужби виходить далеко за межі звичайного кадрового рішення. Йдеться про системні управлінські дії, які в умовах війни могли мати прямі негативні наслідки для обороноздатності, економічних інтересів і санкційної політики України. Це своєю чергою створює серйозні ризики для національної безпеки у разі призначення такої людини керівником авіарегулятора, що має доступ до чутливої інформації. У цій ситуації відповідальність держави полягає не лише у реагуванні постфактум, а у недопущенні кадрових рішень, які можуть повторно завдати шкоди стратегічним інтересам України.