Служба безпеки України здійснює спеціальну перевірку кандидата на пост керівника Державіаслужби Ігоря Зелінського, зважаючи на вірогідну шкоду державі. Раніше Зелінський гальмував застосування авіаційних суден для потреб армії та узаконював папери підсанкційних російських фірм.
Служба безпеки України виконує особливу перевірку претендента на позицію очільника Державіаслужби Ігоря Зелінського, під час котрої візьме до уваги можливий збиток державі від подібного вибору. Про це зазначили у Міністерстві розвитку громад та територій України у відповідь на звернення УНН.
Нещодавно віцепремʼєр Олексій Кулеба представив на розгляд Кабінету міністрів України кандидатуру Ігоря Зелінського на посаду керівника Державіаслужби. Заступник віцепрем’єра – заступник міністра розвитку громад та територій України Сергій Деркач роз’яснив журналістам, що відомство вишукувало найкращого кандидата.
Особлива перевірка СБУ
“Щодо імовірного збитку інтересам держави в разі ухвалення кадрових рішень стосовно І. Зелінського, повідомляємо, що Служба безпеки України листом від 30.12.2025 № 8/3/2-1351 сповістила про урахування цього питання відповідними підрозділами СБУ в процесі проведення службової діяльності та в разі появи визначених законодавством підстав будуть вжиті вичерпні заходи реагування”, – сказано у відповіді міністерства.
Водночас у відомстві додали, що Національне агентство України з питань державної служби робило оцінювання наслідків службової діяльності Зелінського на посаді заступника очільника Державіаслужби у 2020-2024 роках. Згідно з висновками, приміром, у грудні 2024 року його роботу було оцінено як “чудова”, в той час, як роботу голови Державіаслужби Олександра Більчука у 2024 році оцінили як “позитивна”.
Більчук був звільнений восени 2025 року через рішення про передачу супроводу ремонтної документації гелікоптерів типу Мі-8МТ(МТВ) компанії AAL Group Ltd. Посадовець знехтував наявністю в Україні сертифікованих організацій, здатних виконувати ці функції з 2014 року, після початку війни рф супроти України. Його вибір впав на офшорну структуру, яка має зв’язок з російським оборонно-промисловим комплексом. Кінцевим бенефіціаром AAL Group Ltd являється компанія “Вертольоти росії”, що входить до російського держконцерну “ростех”.
Слід відмітити, що ще у 2024 році Транспортне командування Збройних сил США USTRANSCOM визнало AAL Group Ltd невідповідною для співробітництва, явно через зв’язок компанії з російською федерацією.
Рішення Зелінського, які явно принесли збиток державі
Зелінський був звільнений трохи раніше – у лютому 2025 року. Як розповідали УНН раніше, представники українського авіаринку характеризують період діяльності Зелінського на посаді заступника голови Державіаслужби (2020-2025 роки) як час систематичного і цілеспрямованого руйнування транспортної авіації. Якщо у 2016 році в державному реєстрі було понад 20 літаків Іл-76, то на початок 2025 року їх залишилось всього два, та й ті не мають льотної готовності.
Фахівці вказують, що саме за рішеннями колишнього керівництва Державіаслужби (голови регулятора Олександра Більчука та його заступника Ігоря Зелінського) ці судна були виключені з українського реєстру та фактично перейшли під контроль росії. У цей період також були прийняті регуляторні рішення, спрямовані на створення штучних перешкод для використання Іл-76 в Україні, що явно є підривом обороноздатності держави.
Крім цього, ще з 1990-х років можна було використовувати літаки Іл-76МД без додаткової паперової тяганини з їх переоформлення між різними відомствами, у тому числі Міністерством оборони. У червні 2023 року, коли Зелінський виконував обовʼязки очільника Державіаслужби, після звернень представників авіаринку та Міноборони, він офіційно запевнив про відсутність перепон для застосування транспортних літаків в інтересах України.
Втім, вже через пів року, у грудні, він змінив думку, повідомивши, що Іл-76МД не мають цивільних сертифікатів типу і не можуть бути зареєстровані. Як наслідок застосування авіасуден для потреб військових, гуманітарних та евакуаційних місій було зупинене. Крім того, це рішення спричинило до простою бортів та додаткових витрат з бюджету на їхнє утримання, що є матеріальним збитком державі.
Варто зауважити, що після незаконної анексії Криму та вторгнення рф на Донбас Україна ввела санкції проти російського розробника літаків Іл-76 ПАТ “Іл”. Тобто будь-яка співпраця з цим російським підприємством заборонена.
Незважаючи на це, Зелінський видав десятки сертифікатів перегляду льотної придатності літаків на підставі рішення підсанкційного ПАТ “Іл” від червня 2022 року. По суті, таким чином він легалізував використання документів підприємства країни-агресора, що, за підрахунками фахівців, могло принести російській стороні десятки мільйонів доларів прибутку.
До того ж Зелінський проігнорував той факт, що в Україні є сертифікована організація, здатна здійснювати відповідний супровід літаків Іл-76 ПАТ “Іл” без залучення російських підсанкційних компаній, що входять до оборонно-промислового комплексу країни-агресора.
Як пояснили УНН представники авіаринку, своїм рішенням Зелінський поставив експлуатантів літаків Іл-75 перед вибором: або співпрацювати з російським підсанкційним розробником, або відмовлятися від використання літаків.
Такий контраст між формальними оцінками НАДС та дійсними наслідками управлінських рішень ставить гостре питання про критерії оцінювання результативності державних службовців в умовах війни. Якщо узаконення документів підсанкційних російських компаній, гальмування застосування авіаційних суден армією та втрата десятків бортів на користь країни-агресора кваліфікуються як “чудова” робота, то яка діяльність взагалі може бути визнана неефективною чи шкідливою для держави?
Злочини супроти інтересів держави
Опитані УНН експерти вказують, що такі дії Зелінського могли завдати значного збитку обороноздатності нашої держави і можуть кваліфікуватися як пособництво державі-агресору.
“Це не адміністративна відповідальність, а це дуже жорсткі і грубі порушення (ухвалення рішень на основі документів підсанкційної російської компанії, що входить до складу ОПК росії – ред.), порушення чинного законодавства під час війни, бо вони стосуються саме структур, пов’язаних з державою-ворогом. І зрозуміло, що в першу чергу, я впевнений в тому, це функція Служби безпеки України. Бо те, що стосується зовнішніх стосунків, для того є контррозвідка, для того є інші відділи… Відповідь одна тільки – це злочин супроти держави Україна, якщо такі факти є. Ну, а тут мають допомагати ще й журналісти – давати розголос таким ситуаціям”, – відзначив експерт з питань безпеки Сергій Шабовта.
Водночас юрист Дмитро Касьяненко відмітив, що описані дії Зелінського можна кваліфікувати як пособництво державі-агресору, що належить до підслідності СБУ.
“Регулятор не має права видавати дозвільні документи, сертифікати чи інші акти, якщо їх підставою є рішення або висновки російських компаній, що перебувають під санкціями. Санкційний режим означає повну заборону будь-якої прямої чи опосередкованої співпраці, у тому числі через документи, експертизи або “технічні обґрунтування”. Видача дозволу в такій ситуації фактично легалізує вплив підсанкційного суб’єкта через державний орган України. Якщо такі дозволи видані, це дає підстави говорити про обхід санкцій і продовження фактичної взаємодії з рф”, – пояснив адвокат Дмитро Касьяненко.
У сукупності розголошені факти та офіційні відповіді органів влади свідчать, що питання можливого призначення Ігоря Зелінського головою Державіаслужби виходить далеко за межі звичайного кадрового рішення. Йдеться про системні управлінські дії, котрі в умовах війни могли мати прямі негативні наслідки для обороноздатності, економічних інтересів і санкційної політики України. Це своєю чергою створює серйозні ризики для національної безпеки у разі призначення такої людини керівником авіарегулятора, що має доступ до чутливої інформації. У цій ситуації відповідальність держави полягає не лише у реагуванні постфактум, а у недопущенні кадрових рішень, котрі можуть повторно завдати збитків стратегічним інтересам України.