На Всесвітньому економічному форумі в Давосі Україна має намір укласти домовленості щодо гарантій безпеки зі Сполученими Штатами та стосовно економічної відбудови на суму $800 млрд. Президент Зеленський розраховує на затвердження документів, незважаючи на суперечливу позицію Дональда Трампа.
У понеділок, 19 січня, у швейцарському місті Давос розпочав свою роботу 56-й Всесвітній економічний форум, який триватиме до 23 січня. За оцінками фахівців, для України цьогорічний форум є чимось більшим, аніж просто платформою, яка визначатиме зовнішньоекономічний курс на поточний рік. Давос-2026 зараз стосується не тільки економіки, а й питань війни та безпеки. Це своєрідний дипломатичний фронт, на якому офіційний Київ, Сполучені Штати та країни-партнери вкотре спробують припинити військові дії на території України. Чого варто очікувати Україні від цьогорічного глобального економічного форуму, досліджували УНН.
Слід зазначити, що глава держави Володимир Зеленський уже поділився своїми очікуваннями стосовно Давосу-2026. Він переконаний, що саме на форумі країна зможе здійснити перший крок до закінчення війни.
“Зараз працюємо над двома документами. Команда вирушила до Сполучених Штатів Америки для доопрацювання деяких матеріалів, які стосуються гарантій безпеки. Якщо це буде схвалено американською стороною, тоді стане можливим підписання під час Давосу”, – повідомив Зеленський 16 січня під час пресконференції.
Гарантії безпеки для України: чим може закінчитися політична гра Трампа в Давосі
Йдеться про надання надійних міжнародних запевнень безпеки для України. Офіційний Київ вже завершив підготовку проєкту двосторонньої угоди зі США щодо гарантій безпеки та прагне його затвердити на найвищому рівні.
Як зауважив Президент України Володимир Зеленський, українська сторона фактично підготувала документ і чекає на “особисте “так” Дональда Трампа” (а саме політичне погодження від президента США). Давос був обраний як місце, де планується залучити Трампа до спільної зустрічі із Зеленським та лідерами країн-союзниць – Німеччини, Франції, Італії, Великої Британії, Канади, а також керівниками Єврокомісії.
Втім, незмінною залишається позиція самого Дональда Трампа. Незважаючи на спроби команди Зеленського отримати підтримку Білого дому, очільник Білого дому останнім часом відкрито висловлюється критично щодо Києва.
Так, в інтерв’ю Reuters він заявив, що, на його думку, російський президент володимир путін “готовий укласти мирну угоду”, у той час, як Україна “менш готова”. На запитання, чому мирні переговори досі не дали результату, Трамп відповів одним словом – “Зеленський”, натякаючи на нібито провину української сторони.
Ці висловлювання викликали негайну реакцію офіційної москви: у кремлі погодилися з риторикою Трампа, прямо назвавши Зеленського основною перешкодою для миру.
Офіційний Київ, зі свого боку, неодноразово підкреслював: причина затягування війни – агресивні амбіції росії. Як заявив Зеленський, наміри москви знищити Україну доводять, що їй потрібні не домовленості, а продовження агресії. Тому українська влада наполягає, що шлях до реального миру пролягає не через поспішні угоди з агресором, а через посилення оборони та міжнародної підтримки України.
Враховуючи вищезазначене, після Давосу Україна може зіткнутися з кількома новими варіантами розвитку подій:
- підписання рамкової угоди про гарантії, якщо лідер США погодиться на створення сприятливих і безпечних умов для України;
- Вашингтон перекладає значну частину відповідальності за завершення війни в Україні на європейських союзників. При цьому США тримаються осторонь від проблеми;
- Сполучені Штати уникають будь-яких зобов’язань щодо бойових дій в Україні й офіційний Київ опиняється в “сірій зоні” після можливого перемир’я.
Економічні “відновлення та процвітання” України й Давос-2026: який документ планують підписати
Україна сподівається, що після завершення Всесвітнього економічного форуму в Давосі зможе “підписати важливий документ, що стосуватиметься економічного відновлення та довготривалого процвітання України”. Про це повідомляє Financial Times з посиланням на джерела, обізнані з ходом переговорів.
За інформацією видання, йдеться про велику угоду щодо реконструкції країни обсягом близько 800 млрд доларів. Очікується, що підпишуть цей документ саме в Давосі, на полях економічного саміту, де традиційно обговорюють глобальні фінансові та інвестиційні ініціативи.
Стратегія офіційного Києва полягає в тому, щоб заохотити Сполучені Штати до активної підтримки, запропонувавши взаємовигідне партнерство.
За словами посла України в США Ольги Стефанішиної, робота над цією угодою відбувається окремо від підготовки до підписання безпекової. Розголошувати більше деталей про документ дипломат не стала.
Тим часом The Telegraph з посиланням на власні джерела у політичних і дипломатичних колах пише про те, що саме європейські союзники запропонували укласти цю угоду в Давосі як на нейтральній території, і передбачається, що документ підпишуть особисто Дональд Трамп і Володимир Зеленський. Документ може охоплювати довгострокові інвестиції США у відновлення зруйнованої інфраструктури, доступ американських компаній до українських природних ресурсів і проєктів розвитку.
Дональд Трамп, який неодноразово наголошував на своєму бізнес-підході, може позитивно відреагувати на такі пропозиції української сторони. Фактично, адміністрація Білого дому вже демонструє готовність пов’язувати підтримку України з економічною вигодою для Америки. Однак залишається питання: чи обмежиться Вашингтон лише фінансово-інвестиційними проєктами, уникаючи прямих безпекових зобов’язань? Іншими словами, план відновлення не повинен стати заміною оборонної підтримки, а лише її доповненням.
До речі, президент України Володимир Зеленський також підтвердив, що українська делегація перед Давосом працювала у Вашингтоні саме над двома взаємопов’язаними пакетами – безпековим та економічним. Якщо обидва документи будуть узгоджені, їх можуть урочисто підписати під час форуму або незабаром після нього.
Отже, за позитивного сценарію, укладення “Угоди про процвітання” стимулюватиме економічне відродження і стане політичним сигналом непохитної підтримки України з боку Заходу. Інвестування американського капіталу в українські проєкти створить додаткові гарантії, що Вашингтон буде зацікавлений у стабільності та безпеці на українській землі.
Проте, варто враховувати й ризики: значні кошти від донорів будуть надходити лише за умови прозорості та реформ, а також після встановлення міцного миру. Крім того, надмірний акцент на економіці без одночасного зміцнення обороноздатності може виявитися недостатнім стримувальним фактором для Росії.
Тому завдання Києва – переконати партнерів, що відбудова України та її безпека є невід’ємними складовими єдиного плану. Давос дає можливість представити це бачення світовим лідерам і закріпити його в конкретних домовленостях.
Мирні переговори з росією: чому крапки над “і” можуть розставити саме на форумі
Ще одна важлива для України тема, про яку говоритимуть у Давосі, найімовірніше, не тільки за зачиненими дверима, це переговори про мир з президентом рф володимиром путіним.
І тут вже зараз у коаліції союзників України відбувся розкол.
Деякі лідери Західної Європи дедалі голосніше говорять про необхідність залучити москву до діалогу. Зокрема, президент Франції Еммануель Макрон 6 січня заявив, що Париж працює над встановленням контактів із путіним “найближчими тижнями”.
А прем’єр-міністр Італії Джорджія Мелоні підтримала цю ідею, запропонувавши призначити спеціального посланника ЄС для переговорів із кремлем.
Таку позицію поділив і новий канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, який висловив надію на поступове “переналагодження відносин ЄС із Росією”.
Ці заяви свідчать: у провідних столицях Європи формується запит на відновлення діалогу з москвою, навіть якщо міцний мир ще не досягнутий.
Водночас інший табір союзників рішуче заперечує проти передчасних поступок кремлю.
Велика Британія відкрито стала на перешкоді ідеї “раннього діалогу”. Глава МЗС Британії Єветт Купер 15 січня наголосила, що не бачить “жодних доказів, що Путін дійсно хоче миру”. За її словами, доки москва не продемонструє серйозної готовності припинити агресію, говорити з нею не на часі; натомість слід збільшувати військову допомогу Україні та посилювати тиск санкцій.
Аналогічної думки дотримуються країни Східної Європи та балтійські держави: будь-які переговори заради процесу лише легітимізують захоплення українських територій і дадуть Кремлю перепочинок.
Таким чином, у межах самого ЄС проявилася лінія розмежування: частина лідерів вважає можливим сісти з путіним за стіл, інша частина вважає це небезпечним відхиленням від принципової лінії.
Наслідки домовленостей між союзниками на полях Давосу для України можуть виявитися неоптимістичними. Якщо впливові столиці ЄС почнуть схилятися до компромісів із Путіним, зростає ризик тиску на Київ погодитися на невигідні умови миру.
З іншого боку, жорстка позиція таких союзників, як Британія, Польща, країни Балтії та скандинавські держави, дає Україні дипломатичну підтримку. Їхній меседж зрозумілий: переговори з агресором можливі лише після зміни його поведінки, а не ціною односторонніх поступок.
Саме тому Давос-2026 для України стає не стільки економічним форумом, скільки перевіркою на стійкість західної коаліції та на здатність Києва “поєднати” безпеку й відбудову в один пакет.
Ключове питання полягає в тому, чи перетвориться прагматизм Дональда Трампа на реальні безпекові зобов’язання, а не лише на інвестиційні обіцянки під майбутні контракти.
Паралельно Європа входить у фазу внутрішньої дискусії про допустимість діалогу з москвою, і результат цієї дискусії безпосередньо визначатиме, чи посилиться тиск на Україну щодо компромісного миру, чи навпаки буде закріплена лінія на примус росії до зміни поведінки.
У підсумку, головний актив України на полях Давоса, це здатність нав’язати партнерам просту логіку: інвестиції працюють лише там, де є гарантії безпеки, а мир можливий лише там, де агресор позбавлений стимулів продовжувати війну. Якщо ці дві формули не будуть зафіксовані в конкретних рішеннях і документах, Давос ризикує увійти в новітню історію України гучними заявами, але слабкими реальними діями.