Новопризначений міністр енергетики Денис Шмигаль оприлюднив антикризові ініціативи для пом’якшення наслідків блекаутів. Фахівці розглядають ці заходи як оперативні управлінські рішення, що не розв’язують глибинних проблем.
Держава розпочинає 2026 рік з відновлення енергетичної тривоги у звичний стан. Нещодавно призначений міністр енергетики Денис Шмигаль публічно представив комплекс заходів, покликаних “підтримати” систему після атак та блекаутів. Тим не менш, у професійному середовищі ці рішення розглядаються скоріше як набір швидких управлінських дій, де основні проблеми полягають не у технічній площині, а у законодавчій базі, фінансах та майбутній відповідальності.
У п’ятницю, 16 січня, новообраний Перший віцепрем’єр-міністр — міністр енергетики України Денис Шмигаль у залі засідань Верховної Ради України оголосив перелік антикризових заходів, які мають допомогти здолати наслідки блекауту в Україні та запобігти новим, викликаним обстрілами зс рф. План передбачає зміни на кожному рівні, починаючи від підготовки та розгортання нових “пунктів незламності” і закінчуючи новими умовами для придбання, розподілу та використання електроенергії. Що це означатиме на практиці для українців та чи допоможе “план Шмигаля” підтримати і відновити енергетичну незалежність держави, УНН з’ясовували разом з експертом.
Нові пункти незламності, імпорт та ручний розподіл ресурсів: як Міненерго має намір долати блекаути
Для початку нагадаємо, які саме кроки запропонував Денис Шмигаль, щоб вивести країну з енергетичної скрути. Про більшість із них очільник профільного міністерства зробив серію повідомлень у своєму Telegram-каналі.
Зокрема, передбачена можливість залучення бригад з інших регіонів для під’єднання генераторів у багатоквартирних будинках.
Наступний етап — спрощення підключення когенераційних установок, модульних котелень, газотурбінних і газопоршневих установок для збільшення розподіленої генерації. На кожний етап виконавцям пропонують виділяти не більше ніж 48 годин.
“Маємо випадки, коли обладнання доставлене, але через технічні затримки та неготовність документації його встановлення затримується”, — акцентував Шмигаль.
Ще один антикризовий захід від Міненерго — це збільшення кількості пунктів незламності. Особливу увагу планують приділити Києву, хоча запевняють, що інші регіони також у пріоритеті. Опорні пункти, які забезпечать додатковим обладнанням для обігріву, харчування, зарядки пристроїв, зв’язку, вже визначено.
Крім того, Денис Шмигаль наголошує на необхідності провести інвентаризацію необхідних для енергостійкості країни ресурсів та “перерозподілити їх так, щоб допомога надходила насамперед тим, хто її найбільше потребує”.
Окремо новий керівник Міненерго звернувся до українського бізнесу.
“Звертаюся до бізнесу з наполегливим проханням вимкнути зовнішню рекламу: підсвітки, екрани та інші великі енергоємні конструкції. Якщо маєте зайву енергію, замість яскравої реклами віддайте її людям”, — зазначив він.
Існують вимоги і до державних організацій. Так, “Укрзалізниці”, “Нафтогазу”, “Укроборонпрому” наказали терміново забезпечити закупівлю імпортованої електроенергії в обсягах не менше 50% від їхнього власного споживання.
Якщо говорити про міжнародний аспект, то у профільному міністерстві:
- очікують від міжнародних партнерів (без конкретизації конкретних країн-союзниць та організацій) потужні генератори, накопичувачі електроенергії, елементи живлення, трансформатори, засоби для ремонту, обладнання;
- збільшують імпорт електроенергії з ЄС (Таким чином, зараз максимальна потужність для імпорту наразі становить 2,3 ГВт).
Також Перший віцепрем’єр-міністр — міністр енергетики України підкреслив: на порядку денному — посилення захисту енергетичних об’єктів. На роботи щодо захисту енергетичної інфраструктури за його словами, виділили понад 50 млрд грн.
А ще Уряд, зважаючи на введення надзвичайної ситуації в енергетиці, про яке 15 січня повідомив Президент України Володимир Зеленський, вдався до змін правил, які стосувалися “комендантської години”. Відтепер під час неї людям буде дозволено виходити без спеціальних перепусток та використовувати транспорт, щоб дістатися пунктів незламності та пунктів обігріву. Фактично, діятиме такий самий підхід, як і до пересування містян під час повітряної тривоги.
Економія електрики “по-українськи”: де завершується антикриз і починаються ризики
Пояснити результативність та реалістичність заходів, які оприлюднив очільник профільного міністерства, УНН попросили співзасновника Інституту енергетичних стратегій, експерта Юрія Корольчука. Він визнає: кожен із цих інструментів “має право на існування”. Але разом з тим вони пов’язані із системними ризиками, які здатні анулювати ефект або перетворити антикризові рішення на майбутні судові позови та проблеми для державного бюджету.
48 годин на дозволи: економія часу чи борг на майбутнє?
Найбільш резонансна частина “енергетичного пакета”, у якій йдеться про спрощення підключення когенераційних установок, модульних котелень, газотурбінних і газопоршневих установок, за оцінкою співрозмовника УНН, стосується не технічної можливості підключати нові потужності, а відступу від діючих процедур. Якщо держава, по суті, прискорює дозвільну систему адміністративним рішенням, а не змінами до закону, виникає ризик легітимності таких дозволів у майбутньому.
“(Ми відступаємо — ред.) від тих норм, які прописані в законодавстві. Чесно вам скажу, наприклад, якщо щось трапиться, чи будуть серйозні глобальні конфлікти щодо того, коли будуть ухвалювати рішення, що давайте, за 48 годин ви повинні там видати дозвіл на установку цієї установки. А вона, наприклад, там більше викидів СО2 дає. А ми підписали договір (щодо викидів – ред.) з Європейським Союзом, нам їх треба скорочувати, а ми не можемо це зробити. Розумієте в чому суперечність?” — пояснив Корольчук.
Далі, за його словами, почнеться класичний ланцюг: оскарження, скасування, компенсації, багаторічні суперечки. Для економіки це означає вищу юридичну невизначеність для інвесторів і підрядників, дорожчі контракти та страхування ризиків.
Крім того, існує головний стоп-фактор, який не вирішує жодна постанова: гроші. Юрій Корольчук пояснює: дозвільні бар’єри важливі, але ще частіше процес зупиняється на фінансуванні. Підрядні компанії, які реально можуть ставити й підключати обладнання, не працюють “у борг” і не розпочинають без авансів, матеріалів і зрозумілого графіка оплат. А муніципалітети у війні часто фізично не мають ресурсу платити швидко.
“У результаті держава може отримати формально прискорену процедуру, але фактично ті самі паузи на етапі: “дайте аванс”, “оплатіть матеріали”, “грошей немає”. Це означає, що ефект “48 годин” легко перетворюється на інформаційний, а не інфраструктурний”, — підсумовує співзасновник Інституту енергетичних стратегій.
Пункти незламності: кількість проти якості
Щодо збільшення пунктів незламності Юрій Корольчук також налаштований скептично.
За його словами, концепція часто зводиться до мінімального функціоналу “зарядити телефон і зігрітися”. Нестача пального для генераторів, різний рівень організації знижують реальну цінність мережі.
Існує ще один, менш публічний, але економічно важливий аспект: мережа пунктів без стабільного забезпечення перетворюється на постійну статтю витрат для місцевих бюджетів (паливо, логістика, охорона, персонал, ремонт), при цьому віддача вимірюється не завжди.
“У кризі це все одно потрібно, але як інструмент виправлення системи воно не працює”, — підкреслює експерт у галузі енергетики.
Інвентаризація ресурсів і ризик ручного режиму
“Найбільш слизькою” частиною пакета співрозмовник УНН вважає “перерозподіл ресурсів”: формулювання надто загальне і відкриває можливість для ручного управління.
“Які саме ресурси маються на увазі: електроенергія, газ, паливо, обладнання, резервні потужності? Газ – це теж ресурс… Невизначеність породжує простір для селективних рішень”, — каже Корольчук.
Експерт як приклад наводить логіку на прикладі пального для генераторів: якщо область без гострої ситуації отримує більше, ніж потрібно, а критичні точки недоотримують, це питання управління та контролю. У ручному режимі без прозорих критеріїв “перерозподіл” легко перетворюється на джерело нових корупційних підозр.
Імпорт електроенергії з ЄС: дорого, обмежено, із втратами для держкомпаній
Пункт про збільшення імпорту електроенергії експерт називає економічно неоднозначним.
По-перше, держава не завжди прозоро пояснює фактичну ціну та фінансовий тягар (для бюджету і для держкомпаній).
“Нам поки що ніхто не відкриває, скільки ми платимо за це все. Мається на увазі не населення, а держава. Бо приватний бізнес небагато закуповує, насправді. Є потужність, яку ми можемо максимум імпортувати: 2,450 навіть більше, мегаватт, 2,450. Реально ми не можемо стільки вибирати”, – пояснює Юрій Корольчук.
По-друге, за його словами, імпорт має фізичну “стелю” за перетоками: нарощувати його безмежно неможливо.
По-третє, як зазначає експерт, денний імпорт часто дорожчий, а отже потребує рішення: кого змусити купувати дорожчу електроенергію.
Так, частину навантаження можуть “перекладати” на великих споживачів із держсектора (на кшталт “Укрзалізниці” чи “Нафтогазу”) для їхніх операційних потреб. Це не означає автоматичні величезні збитки, але й не створює прибутку: купівля дорожчого ресурсу для власного споживання погіршує фінансовий результат, а отже підвищує ризик потреби у бюджетній підтримці або перехресному субсидіюванні.
“Не думаю, що прям там такі величезні збитки будуть, так. Але, так, вони (держкомпанії — ред.) не зароблять на цьому точно, бо закупають для своїх потреб, не на перепродаж”, — акцентує Корольчук.
Комендантська година і “нічні маршрути” до пунктів незламності: чому може виникнути ефект краплі у морі
Дозвіл на пересування під час комендантської години до пунктів незламності експерт у галузі енергетики оцінив як рішення із мінімальним практичним ефектом: висловив припущення, що користуватимуться одиниці.
З точки зору безпеки логіка зрозуміла (менше конфліктів із патрулями), але як інструмент енергетичної політики це радше символічний крок, який не змінює баланс генерації та мережевих обмежень.
Причину кризи в енергетиці, з якою останніми тижнями зіткнулися мільйони українців, Корольчук бачить у “недостатньому ремонті системи” та посилених ракетно-дронових ударах противника по енергосистемі країни.
Ключовий висновок експерта звучить так: проблема не виникла раптово. Морози та атаки лише “підсвітили” те, що й так було слабким місцем. Навіть без екстремальних погодних умов і без нових обстрілів обмеження у споживанні світла, за його оцінкою, все одно були б, тому що інфраструктура входила в сезон недостатньо підготовленою: підстанції ремонтувалися в оперативному режимі замість повноцінної заміни обладнання. А успіх проходження минулої зими частково пояснювався м’якшими погодними умовами, а зовсім не завершеним відновленням енергосистеми.
Аварійні відключення, проблеми з теплом і харчами: як живе Україна зараз
Станом на 16 січня 2026 року енергосистема України залишається пошкодженою через масові ракетні та дронові атаки зс рф, що відбулися останніми днями.
Лише протягом минулої доби російські військові атакували енергетичну інфраструктуру у кількох областях. Як наслідок, без світла залишилися тисячі мешканців Харківщини та Запорізької області.
Споживання електроенергії залишається високим. Тому діють графіки погодинних відключень для всіх категорій споживачів, а також графіки обмеження потужності для промисловості. У кількох областях застосовують аварійні відключення через перевантаження обладнання.
Напруженою залишається ситуація в Києві та Київській області, де без електроенергії залишилися звичайні містяни, бізнес, установи, освітні заклади. Подекуди через проблеми зі світлом і теплом люди відчули дефіцит продуктів харчування.
Через сукупність факторів Президент України Володимир Зеленський ввів надзвичайний стан в енергетиці.