Фахівець Сергій Шабовта вважає, що СБУ слід вивчити дії ексзаступника голови Державіаслужби Ігоря Зелінського, котрий узаконив папери російської компанії, що знаходиться під санкціями. Це потенційно могло принести рф багатомільйонні надходження.
Вердикти посадовців у галузі авіаційної безпеки під час війни повинні братися до уваги не лише з точки зору офіційного виконання порядків, а також з точки зору справжніх небезпек для державної безпеки. З цієї причини дії колишнього заступника очільника Державіаслужби Ігоря Зелінського, котрий був пов’язаний з ухваленням вердиктів на підставі документів російської компанії, що під санкціями, виданих вже після повномасштабного вторгнення, потребують спеціальної та кваліфікованої ревізії Служби безпеки України. Таку думку в коментарі УНН озвучив знавець з питань безпеки Сергій Шабовта.
В кінці грудня віцепрем’єр Олексій Кулеба вніс кандидатуру Ігоря Зелінського на місце очільника Державіаслужби на розгляд Кабінету міністрів України. Ймовірно, що таким чином він хоче обійти організацію відкритого конкурсу на цю посаду, так як прозорий відбір мають намір відновити до осені цього року.
Чим відзначився Зелінський?
Ігоря Зелінського звільнили з посади заступника очільника Державіаслужби у лютому минулого року. Як повідомляв УНН раніше, представники українського авіаринку характеризують термін роботи Зелінського на посаді заступника очільника Державіаслужби (2020-2025 роки) як період системного і цілеспрямованого руйнування транспортної авіації. Якщо у 2016 році в державному реєстрі було більше 20 літаків Іл-76, то на початок 2025 року їх залишилося всього два, та й ті не мають льотної придатності.
Експерти акцентують, що саме за рішеннями попереднього керівництва Державіаслужби (очільника регулятора Олександра Більчука та його заступника Ігоря Зелінського) ці борти були вилучені з українського реєстру та по суті перейшли під контроль росії. В цей період також були прийняті регуляторні вердикти, спрямовані на створення штучних перешкод для експлуатації Іл-76 в Україні, що явно є підривом обороноздатності держави.
Крім того, ще з 1990-х років можна було застосовувати літаки Іл-76МД без додаткової паперової метушні з їх переоформлення між різними відомствами, в тому числі Міністерством оборони. У червні 2023 року, коли Зелінський здійснював обов’язки очільника Державіаслужби, після звернень представників авіаринку та Міноборони, він офіційно підтвердив відсутність перешкод для використання транспортних літаків в інтересах України.
Втім, вже через пів року, у грудні, він змінив свою думку, заявивши, що Іл-76МД не мають цивільних сертифікатів типу і не можуть бути зареєстровані. В результаті застосування літаків для потреб військових, гуманітарних та евакуаційних місій було заблоковане. Крім того, це рішення призвело до простою бортів та додаткових витрат з бюджету на їхнє утримання, що є матеріальним збитком державі.
Варто зазначити, що після незаконної анексії Криму та вторгнення росії на Донбас Україна ввела санкції проти російського розробника літаків Іл-76 ПАТ “Іл”. Тобто будь-яка взаємодія з цим російським підприємством заборонена.
Незважаючи на це, Зелінський видав десятки сертифікатів перегляду льотної придатності літаків на підставі вердикту підсанкційного ПАТ “Іл” від червня 2022 року. Фактично таким чином він легалізував використання документів підприємства країни-агресора, що, за оцінками експертів, могло принести російській стороні десятки мільйонів доларів прибутку.
До того ж Зелінський проігнорував той факт, що в Україні є сертифікована організація, здатна здійснювати відповідний супровід літаків Іл-76 ПАТ “Іл” без залучення російських підсанкційних компаній, що входять до оборонно-промислового комплексу країни-агресора.
Як пояснили УНН представники авіаринку, своїм вердиктом Зелінський поставив експлуатантів літаків Іл-75 перед вибором: або співпрацювати з російським підсанкційним розробником, або відмовлятися від використання літаків.
Злочин проти держави
За словами Шабовти, механізм застосування санкцій у багатьох випадках був юридично вразливим, проте після їх введення держава все ж зобов’язана забезпечити суворий контроль за їх дотриманням. Адже за порушення закону про санкції, особливо якщо це стосується структур і підприємств, повʼязаних із оборонно-промисловим комплексом держави-агресора, передбачена кримінальна відповідальність.
Експерт підкреслює, що у випадку можливих вердиктів або дій, які створювали умови для взаємодії з підсанкційними суб’єктами або легалізації їхніх документів, може йтися не про службову халатність, а про злочин проти держави.
“Це не адміністративна відповідальність, а це дуже суворі і грубі порушення (ухвалення рішень на основі документів підсанкційної російської компанії, що входить до складу ОПК росії – ред.), порушення діючого законодавства під час війни, бо вони стосуються саме структур, пов’язаних з державою-ворогом. І зрозуміло, що в першу чергу, я впевнений в тому, це функція Служби безпеки України. Бо те, що стосується зовнішніх стосунків, для того є контррозвідка, для того є інші відділи… Відповідь одна тільки – це злочин проти держави Україна, якщо такі факти є. Ну а тут мають допомагати ще й журналісти – давати розголос таким ситуаціям”, – зазначив Шабовта.
Коментуючи можливу роль Ради національної безпеки і оборони, Шабовта зазначив, що РНБО не має контрольних функцій, адже її завдання – це збір матеріалів та формування пропозицій щодо санкцій, але не нагляд за їх виконанням. З цієї причини питання контролю за дотриманням санкційного законодавства входить до компетенції СБУ.
На думку юриста Дмитра Касьяненка, виявлені журналістами факти вказують на потребу проведення розслідування правоохоронними органами.
“Регулятор не має права видавати дозвільні документи, сертифікати чи інші акти, якщо їх підставою є рішення або висновки російських компаній, що перебувають під санкціями. Санкційний режим означає повну заборону будь-якої прямої чи опосередкованої співпраці, у тому числі через документи, експертизи або “технічні обґрунтування”. Видача дозволу в такій ситуації фактично легалізує вплив підсанкційного суб’єкта через державний орган України. Якщо такі дозволи видані, це дає підстави говорити про обхід санкцій і продовження фактичної взаємодії з рф”, – пояснив адвокат Дмитро Касьяненко.
За його словами, дії колишніх посадовців Державіаслужби можуть бути кваліфіковані за ст. 111-2 КК України (пособництво державі-агресору), якщо буде виявлений умисел та реальна допомога країні агресору, ст. 364 КК України (зловживання владою), за умови що рішення ухвалювалося всупереч інтересам Державіаслужби, ст. 367 КК України (службова недбалість), якщо посадовці “не перевірили” санкційні обмеження та процедури.
Тож у ситуації з рішеннями, до яких був причетний Ігор Зелінський, логічним і необхідним кроком виглядає комплексна їх ревізія з боку Служби безпеки України. Адже мова йде не лише про правову оцінку окремих управлінських дій, а й про встановлення того, чи могли вони завдати шкоди державним інтересам України в умовах повномасштабної війни та санкційного протистояння росії.