12 січня в Україні відзначають День українського політв’язня, започаткований у 1975 році В’ячеславом Чорноволом. Цей день вшановує українців, що постраждали за свої переконання, зокрема під час репресій 1972 року та сучасної російської агресії.
Сьогодні, 12 січня, Україна вшановує День українського політв’язня. Ця дата була започаткована у 1975 році у таборах Мордовії за ініціативи В’ячеслава Чорновола, який закликав давати відсіч репресіям і жорстокості радянського ладу. З того часу щорічно в цей день згадують українців, які потерпали через свої політичні погляди та прагнення до свободи.
Деталі
А саме в цей день, 12 січня 1972 року, після різдвяних святкувань розпочалася друга хвиля розгрому української інтелігенції, яка зупинила рух шістдесятників. Того року впродовж декількох діб у Києві та Львові було затримано Івана Світличного, Євгена Сверстюка, Василя Стуса, Леоніда Плюща, Зіновія Антонюка, Івана Дзюбу, В’ячеслава Чорновола, Михайла Осадчого, Івана Геля, Стефанію Шабатуру, Ірину Стасів-Калинець.
Подальша хвиля арештів відбулася у квітні-травні 1972 року. Загалом у 1972-1974 роках було здійснено понад тисячу обшуків, заарештовано 193 особи, серед яких 100 – за антирадянську агітацію та 27 – за релігійні переконання.
Під час показу фільму “Тіні забутих предків” у київському кінотеатрі “Україна” 4 вересня 1965 року літературний критик Іван Дзюба зі сцени, аспірант-літературознавець Василь Стус та журналіст В’ячеслав Чорновіл у залі закликали встати на знак протесту проти арештів українських інтелектуалів, які відбулися влітку 1965 року. Під петицією протесту підписалося 140 присутніх.
За жагу до свободи кремль карав жорстоко: майже всі отримали 7 років позбавлення волі у таборах суворого режиму та 5 років заслання, і були вислані за межі України – в Мордовію та Пермську область Росії, згодом до Сибіру та Казахстану. Тих, кого влада боялася найбільше, було відправлено до психіатричних лікарень.
В цілому, боротьба радянської влади з дисидентським рухом в Україні почалася ще в середині 50-х років. Активізація національно-культурного життя після смерті Йосипа Сталіна, поява руху шістдесятників злякали вище партійне керівництво. Тому Комітет державної безпеки (таємна поліція) працював над тим, щоб придушити дисидентський рух. Лише за період “хрущовської відлиги” – з 1954 до 1964 року, було заарештовано майже 800 осіб за так звану “антирадянську діяльність”.
А в 1965-му, з 24 серпня до 4 вересня, у Києві, Львові, Одесі, Івано-Франківську, Тернополі, Луцьку, Феодосії працівники КДБ затримали понад 20 представників української інтелігенції. Серед них – брати Михайло та Богдан Горині, Іван Світличний, Святослав Караванський.
Традиція відзначення Дня українського політв’язня була введена у 1975 році за ініціативи В’ячеслава Чорновола, який закликав протистояти репресіям і жорстокості радянського режиму. Ідею підтримала Українська Гельсінська група, створена у 1976 році, члени якої також швидко стали жертвами репресій.
Сучасна російська влада копіює радянські методи боротьби з інакодумцями. Після початку російської агресії проти України у 2014 році на тимчасово окупованих РФ територіях розгорнувся справжній терор проти українців і кримських татар.
Після початку повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року росіяни продовжують переслідувати українців на захоплених територіях, чинити військові злочини, порушувати права та свободи людини.
Зокрема, станом на січень цього року, окупанти незаконно ув’язнили 224 особи у тимчасово окупованому Криму, з них 133 – кримські татари.