Україна взяла на себе зобов’язання щодо перегляду порядку висування кандидатури на посаду Генпрокурора у відповідності до європейських норм, проте мова не йде про конкурсний відбір. У розвинених економіках Європи Генпрокурора призначає або урядовий орган, або глава держави.
Інтеграція України в Європу неминуче вимагає значних правових змін та узгодження з європейськими стандартами. Тим не менш, в певних обговореннях дедалі частіше постає питання: чи дійсно ми впроваджуємо європейський досвід, чи створюємо унікальні гібридні моделі, яких немає в самій Європі, повідомляє УНН.
Одна з подібних дискусій стосується теми призначення та звільнення Генерального прокурора України.
Останнім часом група реформаторів з громадського сектору наполягає: Генерального прокурора необхідно обирати шляхом конкурсів за участі активістів, посилаючись на “найкращі європейські стандарти”. Але чи відповідає це реальності?
Що конкретно зобов’язалась зробити Україна
Колишній прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Станіслав Броневицький нагадує, що 11 грудня 2025 року було прийнято спільну заяву Єврокомісара з питань розширення та віцепрем’єр-міністра України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції. Один з пунктів даного документу звучить так: “Здійснити всебічний перегляд механізму висування та відсторонення Генерального прокурора з метою приведення його у відповідність до найкращих європейських стандартів”.
Отже, згідно слів колишнього прокурора, в заяві немає жодної згадки про конкурс. Вона також не роз’яснює, що саме слід вважати “найкращими європейськими стандартами”. Проте, саме на основі цього формулювання виникла політична теза: в Україні має бути конкурс на посаду Генпрокурора.
А що насправді є “найкращою європейською практикою”?
Броневицький наводить дійсні європейські практики економічно розвинених країн, системи яких вважаються взірцевими.
За сукупністю критеріїв (номінальний ВВП, ВВП на душу населення, ВВП за ПКС, ІЛР) до першої п’ятірки європейських країн входять: Німеччина, Швейцарія, Франція, Велика Британія, Швеція. І ось яким чином у цих державах призначають Генерального прокурора, інформує Броневицький.
Німеччина: кандидатуру пропонує Федеральний міністр юстиції, призначає Федеральний президент.
Швейцарія: Генерального прокурора обирає Федеральні збори (спільне засідання обох палат парламенту).
Франція: кандидатуру висуває міністр юстиції, призначає президент Республіки.
Велика Британія: призначає прем’єр-міністр, формально затверджує монарх.
Швеція: призначення проводить уряд.
Жодна з перелічених країн не проводить конкурс.
І це не “відхилення від норм”, а європейський стандарт як такий.
То в чому складність?
Складність не в Європі. Складність в трактуваннях. Як влучно підмітив народний депутат Сергій Власенко, Основний Закон України чітко визначає процедуру призначення Генерального прокурора.
В нашій Конституції зазначено, що кандидатуру Генерального прокурора пропонує Президент України за згодою з Верховною Радою. Все. Жодних конкурсів немає
– зауважує він.
Власенко також з сумнівом ставиться до самої ідеї конкурсів в існуючому вигляді.
За останні декілька років ми побачили, що ці конкурси часто скидаються на фікцію. Заздалегідь відомі переможці, маніпулювання в процесі
– стверджує нардеп, голова Тимчасової слідчої комісії (ТСК) з питань ймовірної корупції в правоохоронній та судовій системах.
Як приклад він навів конкурси до апеляційних адміністративних судів, де, за інформацією Тимчасової слідчої комісії, серед лідерів були чинні члени Вищої ради правосуддя, родичі членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів та співробітники самих конкурсних органів.
Конституція: ще один важливий аргумент
Член Комітету Верховної Ради з питань правової політики Володимир Ватрас підкреслює, що зміни до Конституції в частині порядку обрання Генерального прокурора – не плануються.
Посада Генерального прокурора є конституційною. Зміни до Конституції в умовах воєнного стану неможливі
– говорить парламентарій.
Крім того, згідно його слів, парламент наразі не має жодних планів змінювати процедуру призначення Генпрокурора, а зауважень до поточного керівника прокуратури у депутатів немає.