“Питання Odrex” виявилося індикатором глибоких проблем в українській медицині: недосконалого законодавства, відсутності ясних правил відповідальності та інструментів фахового контролю. Експерти і політики підкреслюють: без лікарського самоврядування та відкритих процедур оцінювання медичної допомоги – система неминуче зазнає краху.
Українська система охорони здоров’я тривалий час перебуває в стані часткового врегулювання. Законодавчі акти, які мали б однаковою мірою гарантувати захист як медиків, так і пацієнтів, нерідко виявляються неефективними для обох сторін, пише УНН. У певних обставинах, закони не надають медичним працівникам чітких положень і гарантій, тоді як в інших – залишають пацієнтів наодинці з наслідками лікарських помилок.
Проте найбільшу загрозу становить не тільки недосконалість законів, але і необдумана солідарність лікарів, яка іноді перетворюється на свідоме приховування та виправдання серйозних медичних прорахунків колег. У такому положенні, система фактично позбавлена внутрішніх механізмів самоперевірки та професійної відповідальності.
За словами колишнього міністра охорони здоров’я України Олега Мусія, поточна модель регулювання медицини в Україні не забезпечує балансу між державним наглядом і професійною відповідальністю самих лікарів.
Сучасне законодавство, ті інструменти, що використовуються в медицині, не забезпечують захист ні лікарям, ні пацієнтам. Це зумовлено тим, що у нас досі збереглася стара система управління охороною здоров’я, яка бере початок ще з радянських часів. Так звана командно-адміністративна система, де за фах лікаря відповідає Міністерство охорони здоров’я, управління охорони здоров’я чи відділи на місцях і медичні заклади. А самі лікарі не мають такого дієвого і перевіреного часом якісного інструменту, який існує в країнах, наприклад, Європи, що має назву професійне самоврядування
– вказує на основну проблему сучасної медицини Мусій.
Саме відсутність професійного самоврядування, за словами екс-міністра, позбавляє медичну сферу можливості внутрішнього оцінювання дій лікарів та адекватного реагування на порушення норм.
З ним погоджується і народний депутат України Оксана Дмитрієва. Як заступник голови Комітету з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування, вона заявила, що в Україні не вистачає чітких процедур доступу до медичної документації, незалежних експертних оцінок, прозорих інструментів оцінювання медичної допомоги та відсутній баланс відповідальності між лікарем, закладом і власниками.
Окремі резонансні випадки в медицині вкотре демонструють, що нам необхідні зрозумілі, передбачувані та єдині правила, які водночас захищають і пацієнта, і лікаря. Коли виникають конфлікти, суспільство хоче розуміти: чи була надана якісна допомога, чи правильно проведено розслідування, хто несе відповідальність і які висновки будуть зроблені. Але зараз в українському законодавстві відсутні механізми, що забезпечують прозорість та справедливість у подібних ситуаціях
– зазначила Оксана Дмитрієва.
За її словами, українські закони не містять чіткого тлумачення, що являє собою медичний інцидент, у яких ситуаціях мова йде про кримінально карану недбалість, а коли – про клінічну помилку, яка вимагає експертного аналізу, а не покарання. Дмитрієва оголосила про законодавчі зміни, які, за задумом, захищатимуть права пацієнтів, гарантуватимуть об’єктивну та професійну оцінку дій лікарів, зменшать необґрунтовану криміналізацію медичної практики, сформують культуру безпеки пацієнта та відкритості в медичних установах.
Ми повинні зробити цей крок – і перейти від реагування на скандали – до системного рішення, яке буде корисним і людям, і медичному співтовариству
– підкреслила нардеп.
Смерть пацієнта і підозра двом лікарям
Одним з найбільш показових прикладів стала смерть одеського підприємця Аднана Ківана – подія, що стала основою так званої “Справи Odrex” і започаткувала широкий громадський розголос.
Відомо, що протягом останніх шести місяців свого життя Аднан Ківан проходив лікування саме в клініці “Одрекс”. Його лікуванням займалася онкологиня Марина Бєлоцерковська, яка, згідно з інформацією редакції УНН, підтримувала зв’язок з родиною пацієнта та давала рекомендації щодо подальшої терапії.
Марина Бєлоцерковська, онколог
Хірургічне втручання, в свою чергу, проводив хірург Віктор Русаков – давній приятель родини Ківанів. За інформацією журналістки Зої Казанжи, за життя Аднан Ківан подарував Русакову квартиру з ремонтом у нещодавно збудованому житловому комплексі та автомобіль Lexus. Але це не завадило самому Русакову після смерті свого пацієнта, стверджувати, що він не мав жодного відношення до його лікування.
Віталій Русаков, хірург
Обом лікарям повідомлено про підозру у кримінальній справі щодо смерті Аднана Ківана. Медикам закидають неналежне виконання професійних обов’язків, що призвело до смерті пацієнта (ч.1 ст.140 КК України). На даний момент і Русаков, і Бєлоцерковська відсторонені від лікарської практики та перебувають під запобіжним заходом у вигляді нічного домашнього арешту, з обов’язком носити електронні браслети.
Також відомо, що після смерті Аднана Ківана, онколога Марину Бєлоцерковську в досить швидкі терміни звільнили з одеської клініки. І, як повідомляють власні джерела редакції УНН, Odrex на цьому не зупинився – під звільнення потрапила частина медперсоналу, яка мала відношення до лікування Аднана Ківана.
Висновки слідства: прямий причинно-наслідковий зв’язок
Слідство вважає, що під час надання медичної допомоги Аднану Ківану медики допустили значні помилки, внаслідок яких у пацієнта розвинувся сепсис, що на фоні онкологічного процесу призвів до смерті.
Як зазначають в Офісі Генерального прокурора, позиція слідства ґрунтується на висновках комісійної судово-медичної експертизи.
Слідчі, посилаючись на висновки експертизи, вважають, що дії цих двох лікарів спричинили смерть пацієнта. Згідно з комісійною судово-медичною експертизою, при наданні медичної допомоги не було забезпечено адекватного реагування на ознаки ускладнення та вжито необхідних заходів для його вчасного лікування. Експерти прийшли до висновку, що лікарська помилка, неналежне виконання лікарями своїх професійних обов’язків через недбале ставлення до них мають прямий причинно-наслідковий зв’язок з настанням смерті пацієнта
– йдеться у повідомленні ОГП.
Антибіотики, сепсис і протипоказані процедури
Як стало відомо, хірург Віктор Русаков не призначив пацієнту Аднану Ківану обов’язкову післяопераційну антибактеріальну терапію, що є загальновизнаним стандартом профілактики інфекційних ускладнень після хірургічних втручань.
Відсутність вчасного призначення антибіотиків могла призвести до неконтрольованого розвитку інфекційного процесу, який згодом ускладнився генералізованою інфекційною реакцією організму – сепсисом.
Крім того, лікарями могли проводитися медичні процедури, які на той час були протипоказані пацієнту, зважаючи на стан його здоровʼя, зокрема яскраво виражені ознаки системного запального процесу.
Коли лікарська солідарність стає співучастю
Незважаючи на серйозність звинувачень, Русаков отримав широку публічну підтримку від частини медичного співтовариства. Втім, експерти застерігають: сліпий захист конкретного лікаря без аналізу фактів і медичних стандартів не тільки не допомагає системі, а й руйнує довіру до професії.
На думку колишнього міністра охорони здоров’я України Олега Мусія, вихід із цієї ситуації можливий лише за умови створення в Україні повноцінного лікарського самоврядування, яке дозволило б професії самостійно реагувати на порушення стандартів і морально-етичних норм.
В лікарському контексті це професійне лікарське самоврядування в Україні, яке здійснює управління системою охорони здоров’я поруч з державою. Держава відповідає за державні речі, а за професійні речі – відповідає своя професійна корпоративна організація лікарського самоврядування. І разом вони управляють системою, тоді ця система збалансована і від цього виграють не тільки лікарі, а виграють і пацієнти, тому що є апеляційний орган. На сьогодні, на жаль, такого механізму у нас немає
– констатує Мусій.
Без реального контролю, професійної відповідальності та чесного саморегулювання медицина ризикує втратити найголовніше – довіру пацієнта. Адже “лікарський халат” не може слугувати індульгенцією від відповідальності за втрачене людське життя через недбалість чи помилки.
“Справа Odrex” як симптом системної хвороби галузі
Смерть Аднана Ківана стала ключовим епізодом “Справи Odrex” – історії, яка виходить далеко за рамки однієї трагедії через можливу лікарську недбалість. Родина загиблого та інші пацієнти клініки наполягають на повному та неупередженому розслідуванні, заявляючи про численні випадки ймовірних медичних порушень у приватному медзакладі.
Тому все більшої підтримки набуває громадський рух Stop Odrex, який закликає не замовчувати проблему, а відкрито розповідати власні історії, повʼязані з лікування у приватній одеській клініці “Одрекс”.
Колишні пацієнти клініки та рідні тих, хто помер після лікування там, створили сайт Stop Odrex, на якому зібрані історії постраждалих і публікуються новини про хід кримінальних справ проти клініки “Одрекс”. Крім того, на сайті можна розповісти власну історію, повʼязану з лікуванням в Odrex: анонімно або відкрито; з дозволом на публікацію історії на сайті та в ЗМІ і без.
Родини померлих пацієнтів Odrex також записали відеозвернення до правоохоронців і влади. Вони просять забезпечити чесне та прозоре слідство, а також закликають знайти справедливість. Адже, за їхніми словами, звичайним громадянам України важко протистояти приватній клініці, яка має підтримку МОЗ та значні фінансові ресурси, за допомогою яких може залучати дорогих адвокатів і проводити медійні кампанії для покращення іміджу.