Родини пацієнтів, які відійшли у вічність після терапії в одеській приватній лікарні Odrex, та колишні клієнти, які заявляють про значні ускладнення, започаткували сайт Stop Odrex. Його завдання – згуртувати потерпілих та оприлюднити їхні розповіді, щоб покінчити з мовчанням через острах і домогтися правосуддя.
Родичі хворих, які пішли з життя після медичної допомоги в одеській приватній лікарні Odrex, і колишні пацієнти, які говорять про серйозні наслідки, поєднуються у змаганні за правосуддя. Те, про що ще недавно люди боялися навіть заїкнутися, сьогодні звучить відкрито – в мас-медіа, в посланнях до влади та на ресурсі Stop Odrex, інформує УНН.
Веб-сайт Stop Odrex, який заснували рідні померлих після відвідин одеської лікарні “Одрекс” і ті пацієнти, яким вдалося залишитися живими, незважаючи на ускладнення та погіршення самопочуття – покликаний покласти край замовчуванню. Як відзначила Христина Тоткайло, донька покійного після лікування в Odrex, тепер кожен, хто постраждав через одеську приватну клініку, може поділитися своєю особистою історією без боязні. Тому що на сайті є декілька варіантів для зв’язку: публічний, анонімний, з дозволом на передачу розповіді журналістам і без. Додатково, можна за бажанням, додати медичну документацію, що підтверджує зазначені факти.
Щодня я довідуюсь про нові випадки людей, які переживають такий самий біль, як і ми. Щоб більше ніхто не залишався наодинці з лихом, ми організували сайт, де кожен потерпілий може викласти свою ситуацію – інкогніто або відкрито. Це місце, де вас почують. Заходьте на сайт, читайте розповіді інших постраждалих, стежте за інформацією про лікарню та ходом кримінальних справ, обмінюйтеся своїми випадками. Це простір для нас – для тих, хто пережив трагедію через Odrex, для тих, кому необхідна підтримка та істина. Ми впевнені, що тільки разом ми зможемо здобути правосуддя
– написала Христина Тоткайло.
У своєму прагненні до справедливості українці, які вважають себе потерпілими через Odrex, записали відеозвернення до представників правопорядку та влади. Вони просять звернути увагу на систематичність і повторюваність прорахунків у приватній одеській лікарні, описують власні історії, від яких кров стигне в жилах і закликають запобігти новим жертвам Odrex.
Розповідь про смерть батька Христини Тоткайло
Киянка Христина Тоткайло дізналася про онкологічний діагноз свого тата і звернулася до “Феофанії”. Консиліум медиків дійшов висновку, що інтенсивна хіміотерапія йому протипоказана до проведення операції. Однак хірург Ігор Бєлоцерковський, який також був присутній на консиліумі, запропонував лікуватися в одеському “Одрексі”, де працює його дружина – онколог Марина Бєлоцерковська. Він запевнив дочку, яка була у відчаї, що в одеській лікарні її батькові “врятують гортань і голос”. Перед поїздкою родину змусили внести плату за консультацію наперед, без огляду, що вже викликало сумніви.
В “Одрексі” батькові призначили п’ятиденний курс інтенсивної хіміотерапії і одразу планували другий. Чоловіку встановили гастростому, яка потребувала щоденного догляду, але, за словами Христини, лікарі майже не оглядали її. До моменту виписки в зоні встановлення вже був наскрізний отвір, через який витікала їжа.
Після повернення до Києва стан батька різко погіршився: відмовили нирки, з’явилася виразка в роті. На повідомлення про критичні симптоми лікарка з “Одрексу” відповідала, що сьогодні вихідний, всі питання – в понеділок. Родина заплатила понад 250 тисяч гривень, але батько помер. Христина впевнена, що призначення агресивної хіміотерапії всупереч рекомендаціям інших лікарів стало фатальною помилкою “Одрекса”.
Розповідь про смерть чоловіка Ольги Мелай
Випадок родини Мелай схожий з випадком батька Христини Тоткайло. Чоловік Ольги Мелай лікувався в одеській приватній клініці Odrex з діагнозом В-клітинна лімфома. Він саме проходив хіміотерапію, коли лікарня запропонувала встановити спеціальний підшкірний порт для легкого введення препаратів. Маніпуляція мала тривати пів години під місцевою анестезією. Як рекламує на офіційному сайті сам “Одрекс” – це малоінвазивна, безпечна, амбулаторна операція, яка триває менше ніж 45 хвилин.
Але, все відбулося не так, як обіцяли в клініці. Чоловіка повели в операційну, але він не вийшов з неї ані за пів години, ані навіть за дві. Ольга прочекала під дверима майже три години, не отримуючи жодних роз’яснень від лікарів. Коли хірурги вийшли, вони впевнено заявили: “Все пройшло успішно, у вашого чоловіка починається нове життя”. Але замість нового життя пацієнт потрапив в реанімацію – у критичному стані.
Ольга згадує, коли вперше побачила чоловіка він не міг самостійно дихати, нирки відмовили, а монітор біля ліжка був чорним: без пульсу, без сатурації, лише з зафіксованою температурою тіла – 33 градуси. Лікарі різко поміняли тон та сказали, що до ранку він може не дожити. У першу ж добу з грудної клітки пацієнта відкачали п’ять літрів рідини.
На питання Ольги про те, чому замість обіцяної місцевої анестезії застосували загальний наркоз, лікарі лише відмовлялись: “Ми краще знаємо, яку анестезію застосовувати пацієнтові”. Після трьох днів у реанімації чоловік почав потроху стабілізуватися. І саме в цей момент, попри перенесений критичний стан, “Одрекс” вирішив продовжити курс хіміотерапії. Після чергового введення “хімії” лікарня сама відмовилась продовжувати лікування, бо стан пацієнта стрімко погіршувався.
“Нове життя” так і не почалося, чоловік Ольги помер. Жінка вважає, в лікарні приховали зупинку серця її чоловіка, яка могла статися під час операції. Адже різке погіршення його стану та значно збільшений час проведення операції можуть свідчити про те, що під час її проведення могло статися щось критичне. Дружина померлого пацієнта переконана, продовження хіміотерапії стало черговою фатальною помилкою клініки Odrex.
Справжній жах настав тоді, коли Ольга отримала анамнез – медичні документи про виписку пацієнта. Про операцію в них не було жодного слова: ні про втручання, ні про наркоз, ні про ускладнення, ні про відмову нирок, ні про причини реанімації. Лише один рядок: “Встановлено порт”. Без опису, без виконавців, без наслідків.
Ольга Мелай готується до першого судового засідання у справі про лікарську халатність що, на її переконання, забрала життя чоловіка. Жінка заявляє про фальсифікацію медичних документів в лікарні “Одрекс”, затягування діагностики хвороби та рішення медиків, що могли стати згубними.
Документальна стрічка “Осине гніздо”
Ще більше трагічних випадків пов’язаних з лікуванням в “Одрексі” показано в документальній стрічці “Осине гніздо”. Хворі та рідні померлих після лікування в лікарні, незалежно від діагнозу, розповідають про ідентичний сценарій: спочатку – оптимістичні обіцянки, потім – раптові “ускладнення”, збільшення рахунків, тиск, вимоги і загрози від адміністрації лікарні.
Так Світлана Гук описує, як після операції її чоловік опинився на межі між життям і смертю, а догляд за ним перетворився на безкінечні рахунки. Жінка стверджує, що клініка утримувала тіло чоловіка на апаратах навіть після констатації смерті, намагаючись збільшити оплату за його перебування у лікарні. А ще клініка подала на неї до суду після того, як вона не змогла розрахуватися.
“Спільними зусиллями наші голоси звучать потужніше”
Потерпілі і їх сім’ї підкреслюють: вони не прагнуть відплати, але вимагають правди та відповідальності. Їх основна мета – зупинити нові трагедії і не допустити, щоб інші проходили той самий сумний шлях.
І чим більше людей наважується говорити, тим більш очевидним стає: проблема може виходити далеко за межі окремих лікарських прорахунків. Вони переконані, що може йтися про системний підхід до ведення бізнесу в лікарні “Одрекс”. Де, на їхню думку, головна цінність не людське життя та якісна медична допомога, а обсяг зароблених грошей.