-
Руслан Кисляк
Кореспондент
Пенсії в Німеччині в середньому в рази перевищують пенсії українців. Фото: pixabay.com
Середній розмір пенсії у ФРН після крайнього збільшення в липні 2024 року становить 1769,4 євро. Значення змінюється в залежності від регіону: трапляється, що вона становить 1300 євро, а іноді — близько 2000 євро. Але в кожному разі ці суми суттєво більші за середню пенсію в Україні, що становить 6345 гривень, або майже 140 євро. І річ не тільки в тому, що економіка Німеччини більш міцна за українську і в цій державі не точиться війна. Значною мірою це зумовлено тим, як побудована пенсійна система країни.
Як же збудована дана система? Які її сильні та слабкі сторони, чим вона відрізняється від систем пенсійного забезпечення інших держав Європи та України, що очікує німецьких пенсіонерів в майбутньому та на що можуть покладати надії українські біженці літнього віку в цій країні? І ключове — які висновки Україна повинна винести з німецького досвіду для успішного формування власної результативної пенсійної системи, — про все це читайте в огляді Delo.ua.
Три шаблі пенсійної системи Німеччини
Пенсійна система Німеччини зазвичай, скоріше за все шаблонно, вважається однією з найбільш вдалих в Європі. Водночас, на думку аналітиків, вона є досить складною та заплутаною.
Як і в більшості розвинених держав, пенсійна система ФРН складається з трьох ланок: обов’язкове державне страхування, корпоративне пенсійне страхування та приватне пенсійне забезпечення.
Перша ланка — обов’язкове державне страхування — це пенсійне страхування робітників та службовців, певних категорій самозайнятих громадян; пенсії держслужбовців; допомога по старості для фермерів та членів їхніх родин; пенсійне забезпечення за професіями (лікарі, фармацевти, ветеринари, архітектори, адвокати, нотаріуси). Державна пенсія має розподільний (солідарний) характер і залежить від трудового стажу та обсягу зарплати, інформує головний консультант Національного інституту стратегічних досліджень, доктор економічних наук Олександр Коваль.
Державна пенсійна система є основним інструментом пенсійного забезпечення багатьох працівників. Вона фінансується за принципом “працююче покоління утримує пенсіонерів”. Система фінансується за рахунок внесків працівників та роботодавців, які зараз сплачують по 9,3% від суми оплати праці. Розмір пенсії залежить не тільки від стажу роботи та розміру відрахувань, а також віку особи, що виходить на пенсію, часу навчання, наявності дітей, відпустки по догляду за дитиною, служби в армії та інших життєвих обставин, пояснює Іван Хомич, керуючий адвокат Адвокатського бюро Івана Хомича.
Друга ланка пенсійної системи — корпоративне пенсійне страхування — в Німеччині подано пенсіями від організацій чи так званими виробничими пенсіями. Численні організації виплачують пенсії своїм колишнім працівникам на додачу до державних. Питання надання пенсій робітникам вирішується кожною організацією самостійно.
Пенсійне забезпечення на рівні підприємства реалізується через спеціальні фонди або страхові компанії. Така практика є частою у великих компаніях і на підприємствах. Організацію та управління пенсійним планом здійснює роботодавець. Безпосередньо він обирає тип інвестування та контролює сплату внесків. Найчастіше власник сам робить внесок у формування пенсійного фонду підприємства або навіть повністю його фінансує.
Третя ланка пенсійної системи — приватне пенсійне страхування. Воно передбачає добровільне страхування та накопичувальні пенсійні плани. Приміром, Riester — це приватний пенсійний план, що підтримується державними дотаціями та податковими пільгами (назва походить від імені Вальтера Рістера — міністра праці на час впровадження програми). Для “запуску” плану потрібно внести мінімальний особистий платіж, на який “накладаються” надбавки від держави. Крім того, в залежності від індивідуальної ситуації можливі додаткові податкові полегшення та премії. Обсяг мінімального внеску залежить від доходу — з 2008 року він становив 4% від доходу попереднього року з урахуванням внесків на пенсійне страхування за вирахуванням права на додаткові виплати; з 2008 року граничний внесок складає 2100 євро на рік.
Особа має право розраховувати на базову державну субсидію в розмірі 175 євро на рік, якщо відкладає 4% свого доходу на пенсію за планом Riester. Також, держава забезпечує максимальну прозорість таких пенсійних планів — кожен рік платник одержує детальну інформацію про стан пенсії за Riester: які внески були сплачені, який обсяг державної підтримки отриманий, як змінювалися внески, відомості про накопичений капітал і отримані прибутки.
Плюси і мінуси пенсійної системи Німеччини
Найбільшим позитивом німецької пенсійної системи є принцип розподільчого фінансування, який, все ж таки, в контексті демографічних змін стає водночас і її найбільшим недоліком. З одного боку, німецька пенсійна система, що фінансується за рахунок поточних внесків, у порівнянні з накопичувальними моделями виявилася більш стабільною та стійкою під час фінансових криз та високої інфляції. З іншого — через демографічні зміни вона все більше виснажує себе. Німеччина знаходиться в епіцентрі демографічних змін: очікувана тривалість життя збільшується, водночас рівень народжуваності лишається низьким — відбувається процес старіння населення. Ці тенденції породжують серйозні виклики для розподільчої пенсійної системи Німеччини, запевняє Іван Хомич.
Якщо демографічні зміни продовжуватимуться, кількість тих, хто сплачує внески буде зменшуватись, водночас число пенсіонерів зростатиме, — це ставитиме під питання так званий “договір поколінь”. Окрім цього, люди живуть довше, що означає триваліший період отримання пенсії. Це може спричинити збільшення пенсійних внесків у перспективі або ж до потреби працювати довше.
В той же час державні пенсії “підстраховують” корпоративні пенсійні виплати та приватні пенсійні плани, які активно рекламуються та заохочуються державою. Разом з тим, численні німецькі пенсіонери продовжують працювати, що сприяє додатковому наповненню пенсійного фонду.
Задля реформування пенсійної системи поточний уряд Німеччини вводить так званий Другий пенсійний пакет. Його ціль — до 2035 року стабілізувати рівень пенсій на відмітці 48% від рівня зарплат і пом’якшити зростання пенсійних внесків. Для фінансування цих дій розподільна система доповнюється накопичувальним елементом.
Для фінансової стійкості системи розподілу внесків вирішальною обставиною є співвідношення тих, хто сплачує внески, та тих, хто отримує пенсії. За останні десятиліття цей баланс суттєво змінився: якщо в 1962 році в Західній Німеччині на одного пенсіонера було шість працівників, то з того часу фінансове навантаження на працівників значно зросло: вже у 1973 році чотири платники внесків забезпечували одного пенсіонера, у 1988 році — троє. Сьогодні на одного пенсіонера припадає приблизно двоє тих, хто сплачує внески.
Співвідношення між платниками внесків і пенсіонерами в майбутньому буде надалі знижуватиметься. Головною причиною цього є те, що починаючи з 2020 року чисельні покоління бебі-бумерів почали виходити на пенсію, що призводить до значного збільшення числа тих, хто отримує пенсії. Одночасно з їх виходом на пенсію зменшується чисельність працездатного населення, а отже і кількість можливих платників внесків.
Скільки отримують німецькі пенсіонери
Німецькі пенсіонери, котрі мають щонайменше 35 років страхового стажу, отримують в середньому 1550 євро на місяць. Середня сума після вирахувань на медичне та соціальне страхування становить близько 1 543 євро. Ті, хто отримує щомісячну пенсію в обсязі 1 800 євро, відносяться до забезпечених пенсіонерів.
Розмір пенсії значно різниться між федеральними землями та залежить від статі отримувача виплат. Наприклад, в регіоні Північний Рейн—Вестфалія чоловіки отримують в середньому 1845 євро, жінки — 1322 євро; Саар — 1840 євро та 1311 євро відповідно; Баварія — чоловіки отримують 1732 євро, жінки — 1278 євро; Тюрингія —1551 та 1310 євро. У східній Німеччині різниця між пенсіями чоловіків і жінок менша. Жінки у Східному Берліні мають найбільшу середню пенсію — 1501 євро.
Заможним вважається пенсіонер з максимальною пенсією близько 3400 євро, яка, проте, є недосяжною для більшості людей. Застерігає і той факт, що майже третина працівників після 40 років трудового стажу отримує пенсію менше 1100 євро, що є свідченням бідності, говорить Іван Хомич.
Пенсіонери з середніми виплатами в обсязі 1200—1800 євро можуть дозволити собі орендоване помешкання (за потреби), бюджетні мандрівки всередині країни або сусідні держави, відвідування театрів та кіно, участь в культурних подіях.
Розмір пенсії визначається за формулою, яка бере до уваги наступні чинники: оціночні бали (залежать від щорічних внесків до фондів пенсійного страхування); фактор доступу (вік виходу на пенсію); поточна пенсійна вартість (співвідношення пенсії до зарплати); вид пенсії (наприклад, пенсія за віком або по інвалідності). Працівники можуть розрахувати свою майбутню пенсію за допомогою інформації про неї, яка надсилається особі кожного року починаючи з 27-річного віку, або за допомогою онлайн-калькулятора.
Що можуть собі дозволити німецькі пенсіонери
Структура витрат пересічного пенсіонера залежить від розміру пенсії, складу родини та місця проживання. Найбільша частина пенсії йде на винаймання житла і комунальні послуги. Інша частина витрат — телефон, інтернет, електроенергія і страхування: страхування відповідальності, майна, юридичне або додаткова страховка за послуги зубних лікарів та страховка автомобіля. Ці витрати в середньому складають 50 % сімейного доходу. Залишок грошей витрачається на господарство і харчування. На відміну від минулих років дедалі більша кількість німецьких пенсіонерів відпочивають переважно в Німеччині.
Разом з тим чисельність пенсіонерів в Німеччині, котрим загрожує бідність, у 2024 році збільшилась до 3,54 млн осіб, або 19,6 % від загального числа пенсіонерів, зауважує Олександр Коваль з Національного інституту стратегічних досліджень.
За даними Івана Хомича, купівельна здатність пенсій в Німеччині різниться в залежності від регіону до 70%. Це засвідчило дослідження інституту Prognos на замовлення Загальнонімецької асоціації страхових компаній. Згідно з дослідженням, пенсіонери в районі Ейфелькрейс — Бітбург — Прюм мають найгірше поєднання середнього рівня пенсії та регіонального рівня цін в Німеччині. Для них після коригування на рівень цін наявно тільки 856 євро. В той час як у місті Гера, що знаходиться в Тюрингії, найвищий економічний рівень життя для пенсіонерів в Німеччині. Тут купівельна спроможність пенсії становить 1 437 євро.
Купівельна спроможність пенсії показує, чого “коштує” регіональна пенсія у певному місці, адже низькі ціни збільшують цінність пенсії, і навпаки. Основним фактором, що впливає на розбіжності у рівні витрат на життя, є різниця в цінах на оренду.
Найгірше поєднання рівня пенсії та купівельної спроможності спостерігається на півдні Німеччини. На сході пенсії вищі, а витрати на життя нижчі. Також сільські та північні регіони часто є більш вигідними для пенсіонерів з точки зору вартості помешкання.
Пенсіонер. Десь у Німеччині. Фото: pixabay.com
Висока інфляція в Німеччині в останні роки негативно вплинула на купівельну спроможність пенсіонерів країни. Проте з початку тисячоліття значні підвищення пенсій у більшості випадків змогли значною мірою компенсувати зростання вартості життя. Це показує аналіз, проведений Німецьким пенсійним фондом. Згідно з його результатами, споживчі ціни з 2000 по 2023 рік зросли на 54,6%, водночас як середня пенсія пенсіонера Західної Німеччини за цей період зросла на 51,4% (для пенсіонерів Східної Німеччини цей показник склав 74%).
При обчисленні стандартної пенсії припускається, що умовна особа заробляла середню заробітну плату протягом 45 років і сплачувала відповідні внески до пенсійного фонду. Середня зарплата в Німеччині у 2024 році становить близько 3780 євро “брутто” на місяць (“брутто” в даному випадку означає до вирахування внесків на медичне та соціальне страхування і сплати податків). Після підвищення пенсій з 1 липня 2024 року стандартна пенсія в Німеччині збільшилася на 4,57% і становила 1769,4 євро.
Опитування, проведене дослідницьким інститутом Appinio на замовлення компанії Wise, продемонструвало, що більшість пенсіонерів (36,6%) отримують виплату у розмірі від 1000 до 1500 євро. Ще 24,4% пенсіонерів мають пенсійні виплати менше ніж 1000 євро на місяць. У 2024 році більше 40% пенсіонерів мали у своєму розпорядженні менше ніж 1250 євро.
Відповідно, результати дослідження показали значний рівень незадоволеності пенсіонерів своїми виплатами. Так, 16,8% респондентів заявили, що вони “абсолютно не задоволені” своєю пенсією. Разом з тим 27,5% відзначили, що вони “скоріше задоволені”, а ще 22,1% вважають рівень своїх пенсій задовільним.
Незважаючи на це, близько 32% опитаних зізналися, що хоча б раз думали про еміграцію в іншу державу. Для 13% з них це вже остаточне рішення. Справді, понад 237 тисяч громадян Німеччини, котрі отримують пенсію (за віком, по інвалідності або пенсію у зв’язку з втратою годувальника) з цієї країни, постійно проживають за кордоном. Майже чверть цих пенсіонерів проживає в німецькомовних сусідніх країнах Австрії та Швейцарії.
Що очікує на німецьких пенсіонерів
Збільшення тривалості життя та падіння народжуваності спричиняють до старіння населення Німеччини та дисбалансу між кількістю пенсіонерів і працюючих. Довгострокове фінансування пенсій є серйозним викликом для чинної розподільчої пенсійної системи обов’язкового пенсійного страхування.
Щоб розв’язати ці проблеми, німецький законодавець планує підвищити пенсійний вік на 7 місяців (після завершення переходу до 67—річного віку виходу на пенсію), що відбудеться у період з 2030 по 2040 рік.
Задля забезпечення більш стійкого та справедливого для різних поколінь фінансування пенсійної системи з 2004 року було передбачено стримування збільшення пенсій. Це обмеження зараз буде скасоване, якщо рівень пенсій впаде нижче 48% до рівня зарплат. З цієї причини витрати на пенсійне страхування до 2045 року зростуть приблизно на 500 мільярдів євро. В свою чергу до 2045 року додаткове підвищення ставки пенсійних внесків складе 1,4 відсоткового пункту — до близько 22,7%.
Німецькі пенсіонери в середньому отримують виплати більше 20 років. За даними Німецького пенсійного страхування, середня тривалість отримання пенсії за десятиліття (2003 — 2023) зросла більше ніж на три роки. Так, у 2003 році вона становила 16,8 років, а у 2023 році — вже 20,5 років. У чоловіків цей показник збільшився з 14,3 до 18,8 років. У жінок тривалість пенсійного періоду зросла з 19,3 до 22,1 років. Основною причиною цього збільшення є зростання середньої тривалості життя.