Українці змінюють мовні звички: представлено дослідження «Мовний барометр України»
Міністерство культури України презентувало результати соціолінгвістичного дослідження «Мовний барометр України», яке аналізує причини змін мовної поведінки та повсякденного спілкування українців. Дослідження, проведене агенцією Info Sapiens за підтримки Work.ua, покликане допомогти у розробці дієвої мовної політики.
«Для дієвої мовної політики потрібно розуміти, як люди користуються мовою в реальному житті: вдома, у навчанні, на роботі та онлайн», — зазначила Віцепрем’єр-міністерка України з гуманітарної політики України — Міністерка культури України Тетяна Бережна. Вона додала, що результати дослідження допоможуть ухвалювати точніші рішення та спрямовувати ресурси на розширення щоденного використання української мови.
Дослідження, ініційоване Міністерством культури України, провела агенція Info Sapiens за підтримки Work.ua та за сприяння ГО «Український світ». Аналітичну модель розробила кандидатка філологічних наук Ольга Шевчук-Клюжева.
Що дослідили науковці
У серпні–вересні 2026 року було проведено 40 глибинних інтерв’ю з учасниками віком від 10 років з 10 областей України. Серед респондентів були діти, підлітки, молодь, дорослі, а також семеро внутрішньо переміщених осіб. Дослідники зосередилися на трьох групах мовців: переважно російськомовних, тих, хто спілкується українською та російською, та тих, хто перейшов на українську після 2022 року. Дослідження не охоплювало людей, які стабільно говорили українською до та після 2022 року.
Фактори, що впливають на мовний вибір
- Ситуативність вибору: Мова залежить від співрозмовника, сфери спілкування та попереднього мовного досвіду. Часто люди пристосовують своє мовлення до співрозмовника, що потребує зусиль для тих, хто перейшов на українську після 2022 року.
- Різниця між публічним та приватним спілкуванням: Деякі учасники використовують українську на роботі та в навчанні, але зберігають російську чи мішане мовлення вдома. Для поширення української у приватній сфері потрібен довший час для формування нових звичок.
- Значення мови після війни: Повномасштабне вторгнення стало поштовхом до свідомого розширення використання української для багатьох. Рідна мова для більшості учасників — це громадянсько-патріотичний вибір.
- Страх помилитися: Сором за вимову, суржик або недостатній словниковий запас стримують мовні зміни. Зауваження та глузування викликають страх, тому більшість вважає мовні конфлікти шкідливими. Доброзичливе середовище допомагає долати ці труднощі.
- Вплив родини: Батьки активно формують українськомовне середовище для дітей, обираючи україномовні книжки, мультфільми та освітні матеріали. Діти, своєю чергою, можуть впливати на мовну поведінку дорослих.
- Роль однолітків: Діти говорять українською на уроках, але можуть використовувати інші мовні практики під час ігор та в онлайн-просторі.
- Вплив цифрового простору: Молодь потребує якісних україномовних ігор, відео та розваг. Доступність контенту, рекомендації платформ та мовні налаштування в онлайн-середовищі впливають на мовний вибір.
Перехід на українську в повсякденному спілкуванні найстійкіший за умови збігу ціннісної мотивації, україномовного оточення та споживання україномовного контенту.
«Серед респондентів різного віку простежується усвідомлення значення української мови, яку вони пов’язують із національною ідентичністю, солідарністю та майбутнім України», — зазначила кураторка дослідження, кандидатка філологічних наук Ольга Шевчук-Клюжева.
Роль культури та освіти
Учасники дослідження позитивно оцінюють розвиток українського книговидання, перекладів, українського дубляжу та сучасної музики. Вони підтримують обов’язкову українську мову в освіті, державній службі, медіа та сфері обслуговування, вважаючи це справедливою нормою.
Водночас фахівцям і студентам бракує україномовних навчальних джерел, а молодь потребує більшого розмаїття сучасного цифрового контенту. Дослідники рекомендують розвивати доступні можливості мовної практики, такі як безкоштовні розмовні клуби та навчальні застосунки.
Наступний крок: кількісне дослідження
За даними Info Sapiens, частка українців, які обирають українську мову для опитувань, зросла з 52% до 80% у березні 2022 року. Агенція оцінює, що третина громадян, які раніше обирали російську, змінили свій вибір на українську, щоб висловити політичну позицію. У жовтні 2026 року українську мову для опитувань обирають 93% населення.
«Реальність значно складніша», — пояснила заступниця директора Info Sapiens Інна Волосевич. Вона зазначила, що, попри підтримку вилучення російської з публічної сфери, виникають труднощі з переходом на українську та конфлікти щодо втручання в приватну сферу.
«Мовний барометр України» стане основою для подальших досліджень, включаючи масштабне кількісне опитування, яке покаже поширеність описаних мовних практик та перевірить сформульовані гіпотези. Мінкульт розглядає регулярний моніторинг як інструмент мовної політики для визначення пріоритетів державної підтримки української мови.
Джерело: mincult.gov.ua