Від початку повномасштабного вторгнення в Україну Росія скоїла 989 злочинів проти журналістів та медіа. Загалом за цей час загинули 143 медійники, з них 15 — під час виконання професійних обов’язків. Такі дані моніторингу надає Інститут масової інформації (ІМІ).
За період із 24 вересня до 24 жовтня 2026 року ІМІ зафіксував 12 нових випадків негативних наслідків російської агресії для українських медіа. Серед них — атака FPV-дронів на знімальну групу, пошкодження трьох редакцій, кібератака та перебої в мовленні телеканалів.
Загибель медійників у жовтні 2026 року
У жовтні стало відомо про загибель шістьох медійників. П’ятеро з них служили у війську, а одна журналістка загинула внаслідок російського обстрілу як цивільна особа. Зокрема, до списку загиблих внесли:
- Самуїла Проскурякова — журналіста й військовослужбовця, який працював в УНН, «Забороні», hromadske та «Бабелі». Його вважали зниклим безвісти з 15 жовтня 2022 року, а у 2026 році суд офіційно визнав його загиблим.
- Дмитра Хижняка — колишнього ведучого радіостанції «Хіт FM» та телеканалу ТВ-5. Військовослужбовець вважався зниклим безвісти з 2024 року, а цьогоріч його загибель підтвердили.
- Олексія Нуруліна — військовослужбовця, який раніше працював старшим механіком пересувної телевізійної станції компанії «1+1 media».
- Василя Величка — колишнього телеоператора полтавських телеканалів «ІРТ-Полтава» та «Місто Плюс». Військовослужбовець загинув 16 жовтня 2026 року.
- Кирила Солошенка — військовослужбовця та ютуб-блогера, який загинув 15 жовтня під час військової служби. У 2014–2016 роках він створював відео для власного ютуб-каналу та брав участь у спільних проєктах з іншими блогерами.
- Марію Ївженко — колишню журналістку відділу «Бізнес» видання NV, яка загинула 25 вересня внаслідок удару російського безпілотника по бізнес-центру в Києві.
Загалом від початку повномасштабного вторгнення внаслідок російської агресії загинули 143 медійники. Із них 15 — безпосередньо під час виконання журналістської роботи. Решта загинули як військовослужбовці або цивільні жертви російських атак.
Атаки на знімальні групи та редакції
Протягом місяця ІМІ зафіксував новий випадок атаки російських військових на журналістів. 6 жовтня знімальна група «Суспільне Запоріжжя» потрапила під удар FPV-дронів у селищі Кушугум Запорізької області, коли працювала над репортажем про наслідки попередніх російських обстрілів. Через активність безпілотників журналісти понад три години не могли виїхати із селища, один із дронів вдарив неподалік від їхнього автомобіля.
Крім того, за звітний період російські війська пошкодили три редакції українських медіа:
- Під час балістичного удару по Запоріжжю постраждала будівля місцевої філії Суспільного. Вибухова хвиля вибила вікна та двері. Працівники не постраждали, оскільки під час атаки в приміщенні нікого не було.
- У ніч на 19 жовтня через російську ракетну атаку зазнав пошкоджень офіс редакції газети «Закон і Бізнес» у Києві. Вибуховою хвилею вибило вікна, зруйнувало міжкімнатні стіни, пошкодило техніку та меблі. Працівників у приміщенні також не було.
- У Кременчуці російський безпілотник влучив у будівлю телерадіокомпанії «Візит». Через пожежу та пошкодження обладнання телеканал тимчасово припинив підготовку й випуск новин, однак продовжив мовлення. Семеро працівників, які перебували в будівлі під час атаки, не постраждали.
Кібератаки та дезінформація
Росія продовжує втручатися в роботу українських медіа через кібератаки та поширення дезінформації. Зокрема, у вересні невідомі створили фальшиву копію сайту NV, через яку поширювали неправдиву інформацію про нібито обшуки Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) в колишнього керівника Агенції оборонних закупівель. Одночасно в мережі поширювали згенероване штучним інтелектом відео, яке НАБУ назвало фейком.
Також 26 вересня внаслідок російських ударів по дата-центрах, телекомунікаційній та іншій інфраструктурі Києва перебої в роботі зафіксували щонайменше сім українських медіа: «Новини.LIVE», «Прямий», Суспільне, «5 канал», «Армія TV», «Коло» та «Конкурент Україна». Частина мовників тимчасово втратила можливість виходити в етер, інші зіткнулися з проблемами телевізійного сигналу, недоступністю сайтів та відеоплеєрів.
Незаконне ув’язнення журналістів
ІМІ також документує незаконні ув’язнення українських журналістів на тимчасово окупованих територіях та в російських в’язницях. У лютому 2026 року ІМІ наводив дані про щонайменше 26 українських журналістів, яких Росія незаконно утримувала в ув’язненні. Серед них — працівники медіа та громадянські журналісти з тимчасово окупованого Криму та інших захоплених Росією територій.
Інститут масової інформації — українська громадська організація, заснована 1996 року. Вона займається захистом прав журналістів, моніторингом свободи слова, аналізом медіасфери та документуванням злочинів Росії проти українських медійників. Від початку повномасштабного вторгнення ІМІ веде моніторинг російських злочинів проти журналістів та медіа. Організація також допомагає журналістам, які працюють у зонах бойових дій, зокрема надає засоби індивідуального захисту.
Джерело: chytomo.com