
Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) визнав, що Україна порушила право на захист репутації колишнього працівника міліції Ігоря Сурадєєва. Рішення від 15 жовтня 2026 року стосується справи «Сурадєєв проти України» (заява № 43918/18).
Інцидент стався у вересні 2015 року в Кременчуці, де Ігор Сурадєєв обіймав керівну посаду в підрозділі боротьби з організованою злочинністю. Після сварки з місцевим бізнесменом, під час якої в багажнику автомобіля останнього знайшли амфетамін, останній на пресконференції звинуватив Сурадєєва у підкиданні наркотиків та організації мережі з продажу амфетаміну. Ці звинувачення поширили місцеві медіа.
Проведене службове розслідування не виявило порушень у діях Сурадєєва, а камери спостереження підтвердили, що до автомобіля бізнесмена ніхто не підходив. Об’єктивних доказів причетності Сурадєєва до наркозлочинів не було знайдено, кримінальних проваджень проти нього не відкривали.
У січні 2016 року Сурадєєв подав до суду позов про захист репутації, вимагаючи спростувати інформацію та отримати 100 тисяч гривень компенсації. Однак українські суди відмовили йому, вважаючи заяви бізнесмена оцінними судженнями та допустимою критикою правоохоронця.
Рішення ЄСПЛ
ЄСПЛ погодився, що діяльність правоохоронців є суспільним інтересом і вони мають бути готові до критики. Однак суд наголосив, що це не дає права без доказів звинувачувати у серйозних злочинах.
Суд розрізнив оцінні судження від тверджень про факти. Заяви про підкидання наркотиків чи їхнє виробництво потребують доведення. На думку ЄСПЛ, прибуття правоохоронця на місце події чи підозріла поведінка не є достатніми підставами для таких звинувачень.
ЄСПЛ також зазначив, що українські суди не врахували результати службового розслідування та відсутність кримінальних проваджень. Крім того, суд спростував аргумент, що спростування звинувачень у майбутньому усуває шкоду для репутації.
Європейський суд встановив порушення статті 8 Конвенції з прав людини та зобов’язав Україну виплатити Ігорю Сурадєєву 1200 євро компенсації моральної шкоди та 239 євро судових витрат.
Раніше правозахисники звертали увагу на відсутність єдиної судової практики щодо захисту репутації в Україні. Також експерти Ради Європи критикували проєкт нового Цивільного кодексу за недостатнє розмежування між публічними та приватними особами у питаннях захисту репутації.
Джерело: zmina.info
