З початком осені українці знову активно шукають відповіді на питання, кого закон захищає від призову.
Військовий стан та мобілізація продовжені до 31 жовтня 2026 року, а отже, тема відстрочок і підстав для звільнення від служби знову стає актуальною.
Розповідаємо, які категорії громадян закон захищає від призову та на що слід звернути увагу, щоб не втратити законне право на відстрочку.
Хто не підлягає мобілізації в Україні у вересні 2026 року
Стаття 23 закону “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” чітко визначає, кого держава не має права призвати навіть під час загальної мобілізації.
Хто не підлягає мобілізації в Україні згідно з чинним законодавством:
- Особи, яких військово-лікарська комісія визнала непридатними за станом здоров’я (тимчасово або назавжди).
- Особи з інвалідністю (1, 2 або 3 групи).
- Хлопці до 25 років, які не є військовозобов’язаними.
- Батьки та матері, у яких троє і більше дітей віком до 18 років.
- Одинокі батьки, які самостійно виховують дитину.
- Батьки та опікуни дітей з інвалідністю або тяжкими захворюваннями.
- Опікуни дітей, які залишилися без батьківського піклування.
- Особи, які доглядають за тяжкохворим родичем, чоловіком/дружиною, батьком/матір’ю або людиною з інвалідністю 1-2 групи.
- Студенти денної форми навчання, аспіранти, докторанти, викладачі та наукові співробітники (якщо їм оформлено відстрочку).
- Працівники критичної інфраструктури, оборонної галузі та стратегічних підприємств (за наявності офіційної броні).
- Деякі державні службовці та судді.
- Особи, близькі яких загинули або зникли безвісти на війні.
- Колишні військовополонені.
- Жінки (для них мобілізація є добровільною).
Повний перелік осіб, які не підлягають мобілізації, закріплений саме в законі, і станом на вересень 2026 року він не змінився.
Окремо варто зупинитися на тому, яка група інвалідності дає право на відстрочку від мобілізації. Найчастіше виникає плутанина, і людям здається, що захищає лише перша, найважча група.
Насправді не має значення, яку групу інвалідності має людина – першу, другу чи третю. Усі три захищають від призову. Однак є важлива деталь: рятує не сама інвалідність, а оформлена на її підставі відстрочка. Якщо її не оформити, у військовій базі людина, як і раніше, значиться військовозобов’язаною, і повістка їй може надійти цілком законно.
Забрати можуть навіть особу з інвалідністю, якщо:
- Особа не з’явилася на переогляд, коли мала це зробити.
- Під час повторного огляду інвалідність було знято, і людину визнали придатною до служби.
- Стара відстрочка закінчилася, а нову не оформили вчасно.
Подібна логіка діє й щодо захворювань загалом: тут зважають не стільки на сам діагноз, скільки на те, наскільки він заважає людині служити. Повний перелік захворювань, які дають право на відстрочку або звільнення від служби, опублікований у наказі Міноборони №402.
Найчастіше під звільнення від служби підпадають тяжкі захворювання серця та судин, онкологія, що прогресує, серйозні психічні розлади, повна втрата зору або слуху, важкі проблеми з опорно-руховою або нервовою системою. Рішення завжди приймаються індивідуально, на підставі документів та огляду комісії.
Окремо варто пам’ятати, що існує ще суворіша категорія – стаття 37 закону “Про військовий обов’язок і військову службу”. Вона стосується тих, кого повністю знімають з військового обліку. Це люди, визнані непридатними за станом здоров’я, ті, кому виповнилося 60 років, особи, які втратили українське громадянство, та ті, кого суд оголосив померлими або зниклими безвісти. Це вже не відстрочка, а повне зняття з обліку.
І останнє, про що слід пам’ятати: жодна з цих підстав не діє сама по собі – статус потрібно оформити та вчасно продовжувати.
У більшості людей відстрочка продовжується автоматично, якщо в реєстрах усе гаразд. Якщо є помилки або бракує даних, слід звернутися до ЦНАПу і розібратися на місці.