В Україні пропонують закріпити статус національних святинь за 23 об’єктами та встановити відповідальність за їх пошкодження чи знищення. Відповідні законопроєкти зареєстровано у Верховній Раді.
Йдеться про проєкти законів “Про захист національних святинь Українського народу” (№15550) та про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за злочини проти національних святинь Українського народу (№15551).
Першим документом визначається, що національною святинею Українського народу є пам’ятка культурної спадщини національного значення та/або об’єкт всесвітньої спадщини, який має виняткову цінність для українців, історичне, культурне, наукове або релігійне значення для формування української ідентичності та державності.
Статус національної святині об’єкту надаватиметься шляхом його включення до спеціального Переліку, який буде затверджений законом. Такі об’єкти підлягатимуть особливій охороні та захисту.
Критерії для включення до Переліку нацсвятинь
Об’єкт культурної спадщини може бути включений до Переліку національних святинь, якщо він вже має статус пам’ятки національного значення або є об’єктом всесвітньої спадщини, а також відповідає щонайменше двом із таких критеріїв:
- Вік об’єкта перевищує 1000 років.
- Об’єкт є визначним і унікальним місцем історичної пам’яті українського народу, його духовності й культури, формування нації та державності, утвердження української національної та громадянської ідентичності.
- Об’єкт має ознаки унікальної та незамінної цінності для українського народу.
- Об’єкт безпосередньо пов’язаний з визначними історичними, культурними, релігійними, військово-політичними чи іншими важливими державотворчими подіями, життям і діяльністю видатних особистостей, які відіграли ключову роль у цих подіях та зробили значний внесок у становлення й розвиток української державності, її духовності, культури, науки, освіти тощо.
Охорона та захист національних святинь
Законопроєкти передбачають, що держава забезпечуватиме охорону та захист національних святинь. Це включатиме заходи для запобігання їх знищенню, руйнуванню чи пошкодженню, усунення потенційних загроз, збереження історичного планування, а також міжнародну співпрацю у цій сфері.
Уповноважені державні органи вживатимуть заходів для притягнення держави-агресора до міжнародно-правової відповідальності за знищення, руйнування або пошкодження національних святинь.
Для координації зусиль та розгляду пропозицій щодо включення об’єктів до Переліку національних святинь, Президент України утворюватиме Раду з питань національних святинь як консультативно-дорадчий орган.
Перелік національних святинь Українського народу
Додатком до законопроєкту пропонується включити до Переліку 23 об’єкти:
- Софія Київська (Софійський собор), Київ;
- Києво-Печерська Лавра (Ансамбль Києво-Печерської Лаври), Київ;
- Херсонес Таврійський (Руїни міста Херсонеса), Севастополь (Крим);
- Почаївська Лавра (Комплекс споруд Почаївської Свято-Успенської Лаври), Почаїв (Тернопільська область);
- Собор святого Юра (Собор Юра), Львів;
- Чернеча гора (Могила поета Т. Г. Шевченка), Канів (Черкаська область);
- Ханський палац і Велика мечеті (Комплекс Ханського палацу), Бахчисарай (Крим);
- Успенський собор (Фундаменти собору Успіння Пресвятої Богородиці), с. Крилос (Івано-Франківська область);
- Спасо-Преображенський собор, Чернігів;
- Святогірська Лавра (Святогірський Успенський монастир), Святогірськ (Донецька область);
- Резиденція митрополитів Буковини та Далмації, Чернівці;
- Замок Любарта (Замок), Луцьк (Волинська область);
- Кам’янець-Подільська фортеця (Укріплення міста), Кам’янець-Подільський (Хмельницька область);
- Хотинська фортеця (Комплекс споруд Хотинської фортеці), Хотин (Чернівецька область);
- Аккерманська фортеця, Білгород-Дністровський (Одеська область);
- Кармелітський монастир, Бердичів (Житомирська область);
- Замок “Паланок”, Мукачеве (Закарпатська область);
- Іллінська церква (Церква Святого Іллі з дзвіницею), с. Суботів (Черкаська область);
- Садиба Сковороди (Меморіальний комплекс філософа і поета Г. С. Сковороди), с. Сковородинівка (Харківська область);
- Цитадель Батуринської фортеці і Гетьманський палац (Городище дитинець “Литовський замок” і Палац К. Г. Розумовського), Батурин (Чернігівська область);
- Холодний Яр, с. Мельники (Черкаська область);
- Запорізька Січ на Хортиці (Історико-культурний комплекс “Запорізька січ”), Запоріжжя;
- Місце Бою під Крутами, с. Пам’ятне (Чернігівська область).
Кримінальна відповідальність
Другий законопроєкт передбачає кримінальну відповідальність за умисне незаконне знищення, руйнування або пошкодження національних святинь. Таке діяння каратиметься позбавленням волі на строк від трьох до десяти років, з можливим позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю до трьох років.
Також встановлюється відповідальність за незаконне проведення археологічних розвідок, розкопок чи інших земляних робіт на об’єктах, що стосуються національних святинь. Це каратиметься штрафом від 17 тисяч до 51 тисячі гривень, або пробаційним наглядом чи обмеженням волі до двох років, з можливим позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю до трьох років.
Наслідки ворожих атак
У червні цього року внаслідок російської атаки на Київ виникла пожежа на даху Успенського собору Києво-Печерської Лаври. Стародавні ікони та інші святині вдалося врятувати завдяки терміновій евакуації.
Згодом Національний заповідник “Києво-Печерська лавра” частково відновив роботу для відвідувачів, хоча аварійно-рятувальні роботи на території ще тривали.