Українська видавнича асоціація звернулася до президента Володимира Зеленського з проханням скликати засідання Ради національної безпеки і оборони. Причина — критичний стан та нагальна потреба у відновленні видавничої галузі й книговидання.
Про це йдеться у зверненні, яке оприлюднив керівник асоціації Артем Біденко.
Асоціація об’єднує 97 видавництв, друкарень та книгарень, які сукупно формують близько 80% українського книжкового ринку. Її представники наголошують: після чотирьох років протистояння російським атакам галузь опинилася на межі виживання і потребує термінових рішень на державному рівні.
За даними асоціації, річний оборот усього книжкового ринку України становить приблизно 7–8 мільярдів гривень. Це співставно з оборотом одного середнього торговельного центру. Дослідження Українського інституту книги підтверджують: галузь залишається невеликою та вразливою, навіть попри зростання доходів у певні роки.
Росія цілеспрямовано нищить українську книжкову інфраструктуру, адже вона безпосередньо пов’язана з формуванням національної ідентичності.
Наприклад, 23 травня 2024 року російські військові завдали ракетного удару по харківській друкарні «Фактор-Друк». Внаслідок атаки загинули семеро працівників, які в той момент друкували дитячі книжки. Підприємство виготовляло близько третини всіх книжок в Україні.
Раніше російські атаки вже знищили виробничі потужності «Побутелектротехніки» — однієї з найбільших українських друкарень.
Влітку 2026 року атаки на книжкову галузь стали системними. Російські удари знищили друкарню «Конві». Під час іншої атаки росіяни вдарили по складу в Харкові, де зберігалася продукція видавництва «Ранок» та мережі «КнигоЛенд». Знищено близько 8 мільйонів книжок, з них 620 тисяч — підручники. Збитки лише від цієї атаки оцінюються приблизно в мільярд гривень.
Загалом за літо 2026 року Росія знищила близько 13 мільйонів книжок. Для порівняння, за весь 2025 рік українські видавці надрукували 33,21 мільйона примірників. Таким чином, втрати від російських атак становлять майже третину річного накладу.
Прямі збитки галузі видавці оцінюють щонайменше в 1,19 мільярда гривень, хоча припускають, що реальна сума значно вища.
Протягом 2026 року російські атаки також пошкодили столичний книжковий ринок «Почайна», книгарню «Альпака», книгарню мережі «Книгарня Є» на Подолі та логістичну інфраструктуру видавництва «Ранок» у Києві. Від ударів постраждали також видавництва «Наш Формат», «Лабораторія», BookChef та інші учасники ринку.
За оцінками галузі, загальний наклад книжок може скоротитися на 15%, а продажі в примірниках — на чверть.
Асоціація наводить дані Українського інституту книги: станом на серпень 2026 року загальна площа всіх стаціонарних книгарень в Україні лише трохи перевищує площу шести футбольних полів.
Представники галузі підкреслюють, що Росія систематично знищує цю тендітну інфраструктуру, тоді як видавці, друкарні та книгарні не встигають її відновлювати.
В асоціації застерігають: якщо українські видавці зникнуть, їхнє місце займуть іноземні компанії, для яких пріоритетом буде комерційний зиск. Для української ж галузі важливо не лише видавати книжки українською мовою, а й підтримувати вітчизняних авторів, видавати твори, що відповідають українським цінностям, та зберігати національну ідентичність.
Однією з головних проблем асоціація називає відсутність дієвого механізму компенсації завданих збитків та відновлення знищених накладів.
Наприкінці 2025 року уряд затвердив програму часткової компенсації воєнних ризиків, яка діє з 1 січня 2026 року. Однак, як пояснюють видавці, програма дозволяє компенсувати майно, знищене Росією лише після приєднання підприємства до програми, та тільки на територіях підвищеного ризику. Крім того, механізм охоплює нерухомість, але не поширюється на товари в обороті та готову продукцію, якими для видавництв, друкарень і книгарень є насамперед книжкові наклади.
Асоціація назвала й інші відсутні механізми для книжкового ринку.
Один з них — доступне пільгове кредитування для відновлення виробничих потужностей та друку нових накладів. Друкарня, що втратила повний цикл виробництва, може не мати застави для звичайного кредиту на відбудову.
«Військове страхування накладів – поширення страхування від воєнних ризиків на товари в обороті й готову продукцію. Для видавця і друкаря наклад є основним активом; поки його неможливо застрахувати, кожен склад залишається незахищеним, а кожен удар – безповоротним», — наголошують видавці.
Другий необхідний механізм — страхування книжкових накладів від воєнних ризиків. Видавці пропонують поширити це страхування на товари в обороті та готову продукцію, пояснюючи, що поки наклади неможливо застрахувати, склади залишаються вразливими, а втрати — безповоротними.
Ще однією проблемою є відсутність прямих державних закупівель книжок для бібліотек. Цю практику було призупинено у 2022 році через скорочення бюджетних видатків і досі не відновлено.
На 2026 рік на видання книжок передбачено лише 26 мільйонів гривень, за які Український інститут книги має профінансувати видання до 75 книжок.
Водночас щороку бібліотечні фонди оновлюють лише близько 21% громад.
В асоціації вважають, що відновлення державних закупівель дозволить зменшити собівартість книжок завдяки більшим накладам, оновити бібліотечні фонди та підтримати попит на продукцію українських видавців.
Крім того, такі закупівлі допоможуть розв’язати проблему російськомовних книжок у бібліотеках, частка яких, за даними асоціації, перевищує 40%.
Ще один інструмент, який досі не запрацював, — компенсація оренди для книгарень. Цю субсидію передбачає закон про підтримку книжкового ринку, який діє з 2022 року. Запуск програми анонсували на 1 липня 2026 року, однак видавці зазначають, що вона досі не працює.
Серед інших необхідних кроків асоціація називає ухвалення проєкту «Культурний простір» щодо підтримки креативних індустрій, реальне звільнення галузі від ПДВ відповідно до закону та запровадження інших механізмів самостійного відновлення учасників ринку.
В асоціації вважають, що запропоновані зміни не потребують мільярдних витрат і не мають юридичних перешкод для реалізації. Більшість необхідних документів уже підготовлено та передано уряду.
Причиною затримки видавці називають небажання посадовців брати на себе відповідальність за рішення, що передбачають виділення бюджетних коштів або скасування певних вимог під час війни.
«Ми цілком розуміємо навантаження на відомства під час війни, тож просимо про рішення найвищого рівня, яке перетворило б “взяти на себе відповідальність” з особистого ризику конкретної людини на виконання прямого доручення», — зазначають у зверненні.
Таким чином, Українська видавнича асоціація просить Зеленського скликати засідання РНБО щодо стану та відновлення видавничої галузі й критичної інфраструктури книговидання.
Нагадаємо, раніше Український інститут книги закликав міжнародних видавців підтримати українську книжкову галузь, яка зазнала значних втрат через російські атаки у липні та на початку серпня 2026 року. Зокрема, УІК просить припинити співпрацю з російськими видавництвами та літературними агенціями, а також допомогти українським видавцям фінансово.
За оцінкою інституту, після пожежі на складах корпорації RNK-Ranok 1 серпня загальні втрати української книжкової галузі сягнули близько 30% річного випуску книжок.