За роки роботи чинного скликання Верховної Ради тривалість засідань та кількість голосувань поступово зменшуються, що призводить до погіршення здатності парламенту ухвалювати необхідні закони.
Про це йдеться у дослідженні видання «Тексти».
Аналітики зазначають, що у мирний час депутати працювали досить активно, а початок повномасштабного вторгнення згуртував парламент. У цей період лише 1–2% усіх голосувань (за винятком голосувань за поправки) переносили через відсутність кворуму.
Однак, вже з другої половини 2023 року активність почала спадати. Початковий запал зникав, і дедалі більше депутатів почали пропускати голосування.
Так, за перші 10 тижнів роботи Верховної Ради IX скликання відбулося 1034 голосування.
«Це майже втричі більше, ніж тепер. Для порівняння: за останні 10 тижнів роботи парламенту влітку 2026 року відбулося лише 357 голосувань», – наголошують дослідники.
Протягом років роботи парламенту монобільшість як явище фактично існувала лише у 2019 році. Однак активність зменшилася не лише у фракції «Слуги народу». Однією з причин цього називають повільне та поступове скорочення кількості депутатів.
Це призвело до того, що для важливих голосувань «слуги» почали залучати представників інших фракцій, зокрема, радикально опозиційних, як-от «Європейська солідарність» і ВО «Батьківщина».
«В умовах браку голосів, щоб не відкладати розгляд закону на невизначений час, у Раді повернулися до практики сигнальних голосувань. Це своєрідні переклички, коли від депутатів вимагають натиснути на будь-яку кнопку, щоб підтвердити свою присутність на місці», – пояснюють дослідники.
З того часу, як депутати стали гірше відвідувати засідання, сигнальні голосування традиційно проводилися двічі на день: зранку та в післяобідній час. Однак з березня 2026 року новою нормою фактично стала триразова перевірка кворуму протягом дня. Абсолютний рекорд було зафіксовано 26 лютого 2026 року, коли під час одного пленарного засідання переклички проводили 11 разів.
Коли важливі законопроєкти з порядку денного вичерпані, депутати розходяться. Проте частина залишається (зазвичай до 10 обранців) і сидить до пізнього вечора. У такому режимі парламент починає розглядати поправки, які завідомо не мають шансів бути ухваленими.
Аналітики виокремили чотири головні проблеми у роботі чинного скликання Верховної Ради:
- Чисельність.
- Відвідуваність.
- Відсутність власного світогляду чи політичної програми, заради втілення якої вони мали б працювати.
- Образа на президента.
Як варіант розв’язання проблеми пропонують створити коаліцію умовно національної єдності, яка б оперативно голосувала за необхідні закони і не впадала б у стан «італійського страйку». Також загалом пропонують запровадити технічні покращення.
Нагадаємо, що минула сесія Верховної Ради стала антирекордом за кількістю ухвалених законів.